Справа № 109/2492/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шевченко І.В., при секретарі Лунгу Т.О.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

У травні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, зареєстрованого 24 липня 1999 року.

Позивачка зазначила, що перебуває з відповідачем у шлюбі, від якого в них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - син ОСОБА_4, однак спільне життя не склалося, оскільки відповідач не має матеріальних відносин, принижує людську гідність, принижує фізично. Шлюбні відносини між сторонами припинені з квітня 2013 року, спільне господарство не ведеться, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивачка надала заяву, відповідач - телефонограму про розгляд справи у їх відсутність. Позивачка свої позовні вимоги підтримала, відповідач позов визнав.

Відповідно до положень ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з положеннями ч.2 ст.197 ЦПК України за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 24 липня 1999 року сторони зареєстрували шлюб (а.с.4), ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 (а.с. 5), ІНФОРМАЦІЯ_1 - син ОСОБА_4 (а.с. 6).

Згідно зі ст.ст.21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на їх вільній згоді.

Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітніх дітей, однак за період спільного життя створити міцної родини не змогли, разом не проживають, спільне господарство не ведуть, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач також просив шлюб розірвати.

У відповідності до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що почуття любові та поваги між сторонами утрачено, вони спільного господарства не ведуть, на примирення не згодні, у зв'язку з чим подальше спільне проживання та збереження сім'ї не можливе, розірвання шлюбу та визнання позову відповідачем не порушуватиме прав, інтересів третіх осіб та дітей.

Керуючись статтями 110, 112 Сімейного Кодексу України, 11, 158, 169, 197, 209, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 24 липня 1999 року Новопокровською сільською радою Красногвардійського району АР Крим, актовий запис № 14, розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище - ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Шевченко