05.06.2013

ЄУН 331/4233/13-к

Провадження № 1-кп/331/302/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 05» червня 2013 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого - судді Клименко Л.В.

при секретарі судового засідання Владиченко І.В.

за участю: прокурора Сухового В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Андіжан Республіки Узбекистан, громадянина Республіки Узбекистан, освіта – професійно-технічна, офіційно не працевлаштованого, сімейний стан - не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не зареєстрованого, без визначеного місця проживання, який має судимість:

- 16.05.2013 року засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України і йому призначено покарання у вигляді 3 місяців арешту,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2013 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, в ході конфлікту, який раптово виник між ним та ОСОБА_3, наніс останньому тілесні ушкодження, які призвели до струсу головного мозку, забиття м'яких тканин, саднів на правій вушній раковині, у лівій скуловій області, на носі, які згідно висновку експерта № 161 від 04.02.2013 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Забиття грудної клітини, області лопатки ліворуч, забиття тулубу у ОСОБА_3 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину в інкримінованому йому, органом досудового розслідування, кримінальному правопорушенні, повністю визнав, у вчиненому розкаявся та пояснив суду, що на момент вчинення правопорушення він був вже деякий час знайомий з ОСОБА_3, підтримував з ним дружні стосунки. Нещодавно він допомагав йому переїжджати з м. Києва до м. Запоріжжя. Так, 18.01.2013 року приблизно о 16-00 годині коли він знаходився в парку Піонерів, розташованого у Жовтневому районі м. Запоріжжя, до нього прибігла його громадянська дружина - ОСОБА_4 та розповіла, що за місцем їх проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, її побив їх знайомий ОСОБА_3, вона злякалася та побігла шукати його, а ОСОБА_3 залишився та почав бити ОСОБА_5, в якого вони знімають житло. Оскільки у дружини була розбита губа, а також розірвана одежа, він швидко побіг додому з метою вияснити обставини. Прибігши на місце, він побачив ОСОБА_3, який перебував у стані дуже сильного алкогольного сп'яніння та, дійсно, бив ОСОБА_5. Розлючений такою поведінкою ОСОБА_3 він, наніс йому удари спочатку лівою, а потім правою рукою в область обличчя. Оскільки останній перебував у стані алкогольного сп'яніння, він не утримався на ногах та впав. Потім він піднявся та почав висловлюватися на їх адресу грубою нецензурною лексикою, тоді він знову вдарив його аналогічними ударами в область обличчя. Скільки ударів він наніс ОСОБА_3 він не пам'ятає, оскільки знаходився в емоційно схвильованому стані, але зазначив, що отримати тілесні ушкодження в області тулубу він міг під час падіння, оскільки воно прийшлося на поверхню столу. Також він додав, що в подальшому такі дії вчиняти не буде, оскільки усвідомив протиправність своєї поведінки.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів судового провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання, обставини.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, за відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в м. Запоріжжі та Запорізькій області зареєстрованим та знятим з реєстрації не значиться, не має постійного місця проживання, веде жебрацький спосіб життя, офіційно не працевлаштований, з його слів має джерело заробітку шляхом виконання будівельних робіт, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, своїми правдивими показаннями сприяв становленню істини у справі.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_1 як стійко орієнтовану на антисуспільний спосіб життя та схильність до скоєння злочинів, враховуючи відношення самого обвинуваченого до вчиненого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і за цих обставин вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікується його діяння у вигляді арешту із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 1 (один) місяць.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за даним вироком більш суворим, призначеним за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2013 року, визначити остаточне покарання у вигляді арешту строком на 3 (три) місяці.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 02 квітня 2013 року, згідно вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2013 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Л.В. Клименко