Справа №461/963/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

08 квітня 2013 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді - Ванівського О.М.,

при секретарі - Куц Н.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасові виїзди дитини за межі України,

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про надання дозволу на тимчасові виїзди дитини - ОСОБА_3 за межі України без згоди батька та надання дозволу на оформлення та видачу проїзного документу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_2, будучи батьком ОСОБА_3 відмовляється дати згоду на виїзд дочки за кордон для лікування, оздоровлення і відпочинку. Така позиція відповідача, на її думку, обмежує право дитини на свободу пересування, а тому просить суд, надати дозвіл на такий виїзд без згоди батька.

До розгляду справи у суді позивач подала заяву, у якій просить суд розглядати справу за її позовом до ОСОБА_2 у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності та заперечення на позов суду від нього не надходило.

Зважаючи на вказане, суд вважає можливим, на підставі ст.224 ЦПК України, розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши заочне рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені суду документи та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 215 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони у справі проживали однією сім'єю без укладення шлюбу.

Під час їхнього спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1.

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві ОСОБА_2, будучи батьком ОСОБА_3 дозволу на виїзд дитини за межі України не надає, участі в утриманні дочки не бере.

Згідно ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п.3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57 виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) (далі - батьки) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.

Згідно абз.8 п.п.2 п.4 зазначених Правил виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Абзацом 2 ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в

Україну громадян України» встановлено, що одним із документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну є проїзний документ дитини.

Згідно абз.1 ч.2 ст.4 цього ж Закону оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років). Відповідно до абз.2 ч.2 ст.4 цього ж Закону за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Таким чином, на підставі вищевказаного суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підставний, обґрунтований, а відтак підлягає до задоволення в повному обсязі.

Крім цього, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати, а саме, сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 114,70 грн..

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 81, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.33 Конституції України, ст.ст.2, 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Надати дозвіл на тимчасові виїзди за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею 18-ти річного віку за наявності на такий виїзд згоди її матері - ОСОБА_1, 1987 року народження без згоди батька - ОСОБА_2, 1968 року народження.

Надати дозвіл на оформлення та видачу проїзного документу дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном до досягнення нею 18-ти річного віку за наявності згоди її матері - ОСОБА_1, 1987 року народження без згоди батька - ОСОБА_2, 1968 року народження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 114,70 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або в порядку ч.1 ст.294 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Галицьким районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.М.Ванівський