Черкаський районний суд Черкаської області 03.04.2013 15:05:38
Дата документу 05.06.2013
Справа № 707/911/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2013 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Іваненка І. В.
суддів Суходольського О. М.
Тептюка Є. П.
за участю прокурорів Журби В. В., Кочерги О. В.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
цивільного позивача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, освіта середня, не працює, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1, раніше судимого:
1. 02 жовтня 1979 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 142, 42 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією майна та примусовим лікуванням від алкоголізму; звільнений 01 березня 1986 року, у зв'язку з відбуттям строку покарання;
2. 17 травня 1988 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 42 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на шість років з конфіскацією майна та примусовим лікуванням від алкоголізму; звільнений 02 грудня 1993 року, у зв'язку з відбуттям строку покарання;
3. 20 жовтня 1994 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 196-1, ч. 1 ст. 145, ст. 42 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на два роки з примусовим лікуванням від алкоголізму; звільнений 13 квітня 1996 року, у зв'язку з відбуттям строку покарання;
4. 20 серпня 1998 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 140 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на чотири роки з конфіскацією майна та примусовим лікуванням від алкоголізму; звільнений 05 листопада 2001 року, у зв'язку з відбуттям строку покарання;
5. 02 липня 2002 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки; звільнений 27 травня 2006 року, у зв'язку з відбуттям строку покарання;
6. 28 листопада 2007 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки і шість місяців;
7. 16 квітня 2010 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки і сім місяців; звільнений 08 вересня 2011 року, у зв'язку з відбуттям строку покарання;
8. 23 березня 2012 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 115; п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 13 грудня 2012 року близько 19 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшовши у домоволодіння АДРЕСА_2 де проживає ОСОБА_3, умисно з метою позбавлення життя останнього, завдав йому два удари ножем в область шиї з лівої сторони та один удар в грудну клітину зліва за наступних обставин. 13.12.2012 року ОСОБА_2 протягом дня перебував за адресою місця свого проживання у домоволодінні АДРЕСА_1. В другій половині дня його рідний брат ОСОБА_5, з яким вони вели спільне господарство, повідомив, що ОСОБА_3 бажає з ним ОСОБА_2 поговорити. Після цього ОСОБА_2, заздалегідь взявши з собою два кухонних ножі зі свого будинку, які сховав до правого та лівого рукавів куртки, в яку був одягнений, пішов до домоволодіння АДРЕСА_2, де під час розмови та під час спільного вживання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_3 які виникли через спроби останнього словесно заступитися за ОСОБА_5, умисно з метою позбавлення життя ОСОБА_3, знаходячись в положенні стоячи обличчям та тулубом в напрямку до потерпілого, дістав з рукава ніж та умисно, тримаючи ніж в правій руці, завдав ОСОБА_3. два удари ножем в область шиї з лівої сторони та один удар в грудну клітину зліва. Від цього ОСОБА_3 впав на ліжко. Потім ОСОБА_2 заховав вищевказаний ніж до рукава, й, залишивши ОСОБА_3 лежати на ліжку, пішов додому. Смерть потерпілого ОСОБА_3 не настала внаслідок незалежних від ОСОБА_2 причин, оскільки потерпілому була вчасно надана медична допомога. ОСОБА_3. були спричинені наступні тілесні ушкодження: рана шиї з ушкодженнями лівої яремної вени, яка відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 43 м/д від 14.02.2013 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя як в момент заподіяння, так і в своєму клінічному протіканні; рана грудної клітки зліва, яка не проникає в плевральну порожнину та носить ознаки легкого тілесного ушкодження.
Він же повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 13 грудня 2012 року близько 20 години 00 хвилин після вчинення замаху на вбивство ОСОБА_3, повернувшись до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1 зайшов до будинку, де під час конфлікту зі своїм братом ОСОБА_5 який виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно завдав останньому рукою один удар в область обличчя, на що він у відповідь завдав ОСОБА_2 кілька ударів важким предметом в область голови. Після цього ОСОБА_2 витягнув з рукава кухонний ніж та, тримаючи ніж в правій руці, умисно, з метою позбавлення життя, завдав ОСОБА_5. кількох ударів в різні частини тіла. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_5 впав на підлогу, обличчям догори, де залишився лежати, не змінюючи свого положення. А ОСОБА_2, взявши до рук сокиру, що знаходилась в іншій кімнаті, з метою вбивства завдав кількох ударів сокирою в область обличчя та грудної клітки ОСОБА_5. В результаті цього ОСОБА_5 отримав черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів в м'які покрови черепу в лобній ділянці ліворуч та в лобно-скроневій ділянці праворуч; крововиливів в м'які покрови черепу в тім'яній ділянці ліворуч; дугоподібного перелому тім'яної кістки ліворуч з врубом в його зоні; численних переломів верхньої щелепи та виличних кісток; переломів кісток та хрящів носу; травматичної екстраксії 1-4-го зубів на нижній щелепі ліворуч; поширеного синця та численних саден на обличчі; крововиливу в слизову оболонку нижньої губи, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1016 від 14.12.2012 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. ОСОБА_5 також отримав травму шиї у вигляді синця на передній поверхні шиї; крововиливу в м'які тканини шиї в ділянці щитоподібного хряща, який розповсюджується до правого ріжка під'язикової кістки; перелому щитоподібного хряща, крововиливу та розриву слизової оболонки гортані, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Крім цього ОСОБА_5 отримав травму грудної клітки у вигляді поранення з раною на передній поверхні грудної клітки ліворуч з ушкодженням лівої легені, в яких рановий канал йде ззовні досередини та дещо знизу догори; перелому тіла грудини на рівні третього міжребір'я, переломів 1-6-го ребер праворуч по середньо-ключичній лінії та 1-6-го ребер по передньо-пахвовій лінії, переломів 2-7-го ребер ліворуч по середньо-ключичній лінії, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; дві рани на голові, чотири рани на тильній поверхні лівої кисті, рана на спині. Рана на правій гомілці, численні синці на тильній поверхні обох кистей та садна на тильній поверхні правої кисті носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Згідно з висновком експерта № 1016/3 від 29.01.2013 року всі вищевказані ушкодження виникли за життя та могли утворитися від дії ножа та сокири, наданих на експертизу.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину щодо фактично вчинених ним дій та їх наслідків визнав, у цьому щиро розкаявся, однак вказав, що його дії як відносно ОСОБА_3, так і відносно рідного брата ОСОБА_5, були вимушеними й здійсненими з метою самозахисту. Обвинувчений також повністю визнав заявлений прокурором позов в інтересах Мошнівської лікарні про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_3 Щодо позову цивільного позивача ОСОБА_4, то обвинувачений повністю визнав цей позов в частині витрат на поховання загиблого, й не визнав цей позов в частині морального відшкодування, вказавши, що цивільний позивач і загиблий не були близькими родичами, рідко спілкувалися й разом не проживали.
Показав, що 13 грудня 2012 року його брат ОСОБА_5 зранку збирався йти до магазину. Він попросив його зайти також у газову службу та викликати майстра з ремонту газового обладнання. Тривалий час брата не було. В другій половині дня брат повернувся додому у стані алкогольного сп'яніння й повідомив, що він був у ОСОБА_3, який пригощав його горілкою. А ще ОСОБА_3. кликав його ОСОБА_2 до себе для серйозної розмови. Він запропонував братові піти разом до ОСОБА_3, однак він відмовився, тому він вирушив туди один. Перед цим він з метою самозахисту узяв вдома два кухонних ножі, які сховав в рукава куртки. Він знав, що у ОСОБА_3 часто для вживання алкогольних напоїв збираються небезпечні люди, й він вже потрапляв у неприємні конфлікти у домоволодінні ОСОБА_3, тому вирішив озброїтися. Прийшовши до ОСОБА_3 у хату, він помітив, що той перебуває у стані сильного алкогольного сп'яніння. В хаті у ОСОБА_3 був ще один чоловік на ім'я ОСОБА_5. Він (ОСОБА_2) запитав у ОСОБА_3, що він від нього хотів? Той відповів, що спочатку ми всі вип'ємо, а потім він розкаже. Оскільки спиртні напої закінчилися, вони пішли до магазину, де ОСОБА_3. за власні кошти придбав пляшку горілки та пляшку шампанського. Повернувшись додому до ОСОБА_3, вони вживали разом придбані напої, й чоловік на ім'я ОСОБА_5 невдовзі пішов. Залишившись удвох, ОСОБА_3. почав кричати на нього, щоб він не смів чіпати свого брата ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_3. цього не потерпить. В ході сварки ОСОБА_3. раптово напав на нього, схопив руками за горло і почав душити, погрожуючи вбивством. Втрачаючи від нестачі дихання свідомість, він згадав про ножі, які були у нього в рукавах, й, вихопивши один з них, навмання завдав ним кілька ударів в область шиї та грудної клітини ОСОБА_6 з метою змусити останнього відпустити його горло. Від ударів ОСОБА_3. дійсно відпустив його і сів на ліжко. Ознак кровотечі чи поганого стану ОСОБА_3 він тоді не побачив й, залишивши його домоволодіння, пішов додому.
Йдучи додому, він дорогою десь загубив один з двох ножів, які брав з собою. Вдома він запитав у брата, чому той нацьковує на нього інших людей. В ході сварки він злегка ударив брата рукою по щоці й повернувся, що вийти геть. Однак, несподівано він відчув сильний удар чимось важким ззаду по голові. Після першого удару відразу ж був завданий й інший. Як потім з'ясувалося, брат ударив його двічі по голові сковородою. Впавши від указаних ударів на підлогу, але не втрачаючи свідомості, він побачив брата, який замахнувся над ним сковородою, намагаючись завдати ще й інших ударів. З метою самозахисту він вийняв з рукава ніж й штрикнув ним брата в ногу, від чого останній відійшов назад. Тоді він (обвинувачений) швидко встав і знову 2-3 рази ударив ножем брата в область шиї та грудної клітини, від чого останній упав на підлогу. Тоді він, узявши поруч у сусідньому приміщення сокиру, кілька разів ударив брата сокирою в область голови та тулуба. Кинувши сокиру й побачивши стан брата, він побіг викликати швидку допомогу, а також попросив викликати й міліцію. Після цього він згадав про ОСОБА_3 й подумав, що йому також може бути потрібна медична допомога. Він пішов до хати ОСОБА_3, але вона була зачинена. Сусідка сказала, що ОСОБА_3 нещодавно забрала швидка допомога. Тоді він повернувся додому й побачив, що його брат вже мертвий. Невдовзі до нього додому приїхали швидка допомога і працівники міліції.
Потерпілий ОСОБА_3. у судовому засіданні показав, що 13 грудня 2012 року у нього в хаті він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_5 вживали алкогольні напої. ОСОБА_5 просився до нього пожити, оскільки життя з братом було нестерпним. Він скаржився на постійну агресивну поведінку брата. Через деякий час ОСОБА_5 пішов додому, а невдовзі прийшов його брат ОСОБА_2, з яким вони також вживали алкогольні напої. Вони сиділи з обох боків невеликого журнального столика, й відстань між ними була близько 1,5 метра. В ході розмови ОСОБА_2, хизуючись, витягував з рукава ніж, на що він йому казав, щоб він прибрав ножа. Вказав, що він тоді перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, й детально всіх обставин ситуації не пам'ятає. Але підтвердив, що він дійсно казав ОСОБА_2., щоб він не чіпав свого брата. Пам'ятає, що у них виникла сварка, але бійки не було, й він ОСОБА_2. не душив. Натомість останній, несподівано вихопивши ножа, кілька раз ударив його в шию і під серце. Далі він нічого не пам'ятає, прийшовши до тями вже у лікарні.
Свідок ОСОБА_7. (лікар-хірург Мошнівської лікарні) у судовому засіданні показав, що 13 грудня 2012 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_3. швидкою допомогою був доставлений до лікарні. Зі слів працівників швидкої допомоги, його за викликом сусідів знайшли без свідомості у власній хаті. ОСОБА_3. перебував у стані алкогольного сп'яніння й зазнав великої крововтрати. У нього був слід складного ножового поранення шиї, а також слід поранення грудей без проникнення. Йому негайно зробили операцію на шиї та провели терапію. Вказав, що без своєчасної медичної допомоги ОСОБА_3. однозначно невдовзі помер би від тяжкої крововтрати. Крім цього, характер розташування слідів ножових поранень, на його думку, однозначно вказує на цілеспрямованість таких ударів саме у життєво важливі органи, тобто судинний пучок на шиї та серце.
Свідок ОСОБА_8 (сусідка потерпілого) у судовому засіданні показала, що вдень і вечором 13 грудня 2012 року вона була вдома. Вивішуючи випрані речі на вулиці неподалік від хати потерпілого, вона чула сварку в його хаті, тобто розмову на підвищених тонах. Вона хотіла зайти й подивитися, однак її мати не пустила її. Втім, через деякий час вона все ж пішла до хати ОСОБА_3 Підійшовши до його хати, вона побачила ОСОБА_2., який вийшов з будинку й швидко пішов геть з двору. Він був в неадекватному стані, з дивним виразом обличчя. В хаті було тихо, й вона туди не заходила. Через деякий час вона бачила швидку медичну допомогу на подвір'ї у ОСОБА_3 Невдовзі після від`їзду швидкої допомоги вона бачила ОСОБА_2., який знову прийшов до хати ОСОБА_3 й стукав у вікно. Вона сказала йому, що ОСОБА_3 немає, оскільки його щойно забрала швидка допомога. ОСОБА_2 невідомо чому почав знімати на подвір'ї проволоку, на якій висіло прання. Вона почала виганяти його з двору, погрожуючи відв'язати собаку. На це він відреагував агресивно, сказавши, що з'їсть і її й собаку. Вона зробила вигляд, що дійсно відв'язує собаку, й ОСОБА_2 пішов геть.
Свідок ОСОБА_5 (товариш потерпілого) у судовому засіданні показав, що в ніч з 12 на 13 грудня 2012 року він залишився ночувати в хаті у ОСОБА_3, оскільки його власна хата не опалюється, а вночі був сильний мороз. Вранці близько 06 години 30 хвилин він прокинувся й розбудив ОСОБА_3 Вони разом поснідали. Він випив 100 грамів горілки, а ОСОБА_3. випив шампанського. Невдовзі прийшов ОСОБА_5. ОСОБА_5 разом із ОСОБА_3. сходили в магазин, купили горілки та шампанського. Коли вони повернулися, то всі втрьох випили вказані напої. В ході вживання алкогольних напоїв ОСОБА_5 скаржився на свого брата ОСОБА_2., на що ОСОБА_3. попросив його покликати свого брата до нього, щоб він з ним поговорив. ОСОБА_5 пішов додому, й через деякий час прийшов ОСОБА_2 Між ОСОБА_3. та ОСОБА_2 відбулася словесна сварка, в ході якої ОСОБА_3. вигнав ОСОБА_2. зі свого дому. Він (ОСОБА_5) закривав двері за ОСОБА_2, який, виходячи з хати, сказав, що він ще повернеться. Залишившись удвох з ОСОБА_3., вони вирішили ще випити горілки, й він (ОСОБА_5) пішов у магазин по горілку. Приблизно через пів години він повернувся й побачив у хаті ОСОБА_3, який лежав на ліжку повністю вкритий ковдрою, а в хаті був також ОСОБА_2, який вправно крутив у руці ніж, хизуючись цим. При цьому ОСОБА_2 сказав йому, щоб він не боявся, бо йому на відміну від ОСОБА_3 він нічого поганого робити не буде, адже й той йому нічого поганого не зробив. Після цього ОСОБА_2 вийшов з хати, а він підійшов та подивився на ОСОБА_3, який лежав на ліжку. Він побачив, що вся постіль залита кров'ю, пульсу у ОСОБА_3 вже майже не було й він не рухався. Він одразу ж побіг до сусідів й попросив викликати швидку допомогу, а сам, злякавшись, пішов додому, де його невдовзі знайшли працівники міліції.
Свідок ОСОБА_10 (фельдшер швидкої допомоги) у судовому засіданні показав, що вечором 13 грудня 2012 року він отримав виклик у с. Байбузи. Приїхавши на місце, він виявив у хаті чоловіка, який лежав на ліжку весь у крові. Під ліжком вже також була велика калюжа крові. Чоловік перебував у стані агонії, до смерті лишалися лічені хвилини. Крововтрата, на його думку, становила понад 80 %. Він одразу ж увів у вену потерпілому катетор і наповнив судини фізрозчином. Він виявив у потерпілого різану рану шиї та колоту рану на грудях в районі серця, однак ця рана була без проникнення в порожнину тіла. Вважає, що якби швидка допомога приїхала на 5-10 хвилин пізніше, або прибув менш досвідчений фельдшер, потерпілий однозначно б помер на місці. Потім цього чоловіка доставили до лікарні, де зробили операцію. В той вечір він отримав ще один виклик у с. Байбузи. Приїхавши на сусідню з попереднім викликом вулицю, він виявив, що його допомога вже не потрібна. Чоловік, якого інший чоловік зарубав сокирою, вже помер.
Свідок ОСОБА_11 (працівник сільського магазину) у судовому засіданні показав, що вечором 13 грудня 2012 року до магазину прийшов ОСОБА_2, який йому сказав, щоб він викликав швидку допомогу і міліцію, оскільки він брата зарубав.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що він був присутнім у якості понятого при огляді місця події щодо вбивства ОСОБА_5 Показав, що труп загиблого лежав у коридорі, а закривавлена сокира - у веранді. На трупі були значні рани голови, шиї, тулуба.
Крім показів самого обвинуваченого, потерпілого, свідків, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні поставлених йому у вину злочинів також підтверджується й іншими доказами, які містяться у наданих суду стороною обвинувачення документах. Зокрема наступними:
- даними протоколу огляду місця події від 14 грудня 2012 року у домоволодінні ОСОБА_3, де зафіксовані сліди крові потерпілого на ліжку та підлозі під ним (Т-1, а.с. 5-11);
- даними протоколу огляду місця події від 13 грудня 2012 року у домоволодінні ОСОБА_2, де зафіксовані обставини виявлення трупа ОСОБА_5, його місце розташування, а також виявлені ніж та сокира зі слідами крові (Т-1, а.с. 20-33);
- даними виписки з амбулаторної карти № 2213 від 14 грудня 2012 року, де зазначено, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння (Т-1, а.с. 34);
- даними висновку експерта № 1468 від 14 грудня 2012 року, де вказано, що у ОСОБА_2 мали місце ушкодження: рана м'яких тканин голови; садно м'якої тканини голови; крововилив садна правої кисті, які виникли від дії тупих предметів (Т-1, а.с. 49);
- даними висновку експерта № 1016 від 14 лютого 2012 року, де вказано, що причиною смерті ОСОБА_5 є черепно-мозкова травма у вигляді численних ран, синців та саден на голові, переломів кісток мозкового і лицьового черепу, крововиливу під м'які оболонки головного мозку, яка призвела до втрати свідомості, супроводжувалася кровотечею з потраплянням крові в дихальні шляхи з наступним розвитком механічної асфіксії від аспірації крові (Т-1, а.с 80-82);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 18 грудня 2012 року за участю ОСОБА_2, де він детально на місці події показує обставини завдання ним тілесних ушкоджень ОСОБА_3. (Т-1, а.с. 124-131);
- даними акту № 16 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 09 січня 2013 року, де зазначено, що ОСОБА_2 будь-яким хронічним психічним захворюванням чи недоумством на даний час не страждає і не страждав у період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому діянь. На цей період часу у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки. Він знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (Т-1, а.с. 171-182);
- даними висновку експерта № 1016/3 від 29 січня 2013 року, де зазначено, що між отриманою ОСОБА_5 черепно-мозковою травмою та настанням смерті є прямий причинний зв'язок. Після отримання черепно-мозкової травми виконання потерпілим цілеспрямованих дій малоймовірне. Під час отримання ушкоджень потерпілий міг відчувати сильний біль, якщо знаходився в стані свідомості. Характер ушкоджень свідчить про те, що частина ушкоджень утворилася від дії незначної сила, а частина - зі значною силою. Ушкодження на руках могли виникнути при самозахисті. Всі виявлені при експертизі трупа ушкодження виникли за життя, могли утворитися від дії ножа та сокири, наданих на експертизу. Локалізація ушкоджень на різних ділянках тіла та їх характер вказують на те, що під час отримання останніх положення тіла потерпілого змінювалося. При цьому ушкодження на обличчі, переломи ребер та грудини найбільш ймовірно були спричинені у положенні потерпілого лежачи. Всі виявлені при експертизі трупа ушкодження могли виникнути за обставин, викладених в протоколі слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 від 18 грудня 2012 року (Т-1, а.с. 225-226);
- даними висновку експерта № 43 м/д від 14 лютого 2013 року, де вказано, що у ОСОБА_3 мали місце ушкодження: рана шиї з ушкодженням лівої яремної вени, рана грудної клітки зліва, яка не проникає у плевральну порожнину. Рана шиї відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; рана грудної клітки - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли виникнути при обставинах, на які вказав ОСОБА_2 в протоколі проведення слідчого експерименту від 18 грудня 2012 року. Ушкодження у вигляді рани шиї з ушкодженням лівої яремної вени є небезпечними для життя як в момент заподіяння, так і в своєму клінічному протіканні (Т-2, а.с. 42);
Оцінюючи докази у їх сукупності, у результаті повного, об'єктивного і всебічного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що обставини вчинення обвинуваченим злочинів підтвердилися у повному обсязі, пред'явлене обвинувачення доведене повністю.
Суд відхиляє як необґрунтовані доводи обвинуваченого про те, що він здійснював насильницькі дії відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з метою самозахисту. Вказані твердження спростовуються показами потерпілого ОСОБА_3 та свідків. Потерпілий ОСОБА_3. показав, що на ОСОБА_2. він не нападав, й, крім цього, останній ще під час їх розмови виймав з рукава ніж, хизуючись ним. Свідок ОСОБА_5 також спростовує доводи ОСОБА_2, вказуючи, що той по суті свідомо помстився ОСОБА_3. за те, що він перед цим вигнав ОСОБА_2. зі своєї хати. При цьому він також крутив у руці ножа, хизуючись ним, та поблажливо заспокоював ОСОБА_5, обіцяючи йому, на відміну від ОСОБА_3, нічого поганого не робити. До того ж лікарі, які оглядали потерпілого, відзначили явну цілеспрямованість завданих ОСОБА_3. ножових ударів у життєво важливі органи, що вказує на однозначну спрямованість умислу обвинуваченого саме на позбавлення потерпілого життя. Й лише своєчасне надання кваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_3. врятувало йому життя.
Тобто в даному разі, на думку суду, мав місце закінчений замах на злочин, коли обвинувачений вчинив всі необхідні з його точки зору дії для позбавлення потерпілого життя, однак смерть потерпілого не настала з незалежних від волі обвинуваченого причин. Тому, враховуючи, що попередня кваліфікації дій ОСОБА_2 за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_3 в частині кваліфікації замаху на злочин указана за ч. 1 ст. 15 КК України, яка визначає загальне поняття замаху на злочин, суд вважає необхідним уточнити цю кваліфікацію, визначивши, що замах на злочин був закінченим. Тому дії ОСОБА_2 щодо цього епізоду необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство.
Щодо вбивства брата, то доводи ОСОБА_2 спростовуються його ж власними показами у судовому засіданні та матеріалами експертиз. Зокрема, він показав, що спочатку він завдав братові удар ножем в ногу, від чого останній відступив назад. Вже потім він завдав йому кілька ударів ножем у тіло, від яких брат упав на підлогу. А далі ОСОБА_2, взявши у сусідній кімнаті сокиру, завдав братові кілька ударів в область голови, шиї й по тулубу. Це вказує на те, що такі дії проводилися вже після того, як можлива загроза від брата минула, тобто поза рамками стану необхідної оборони. За відсутності такого стану взагалі немає сенсу говорити про перевищення чи не перевищення меж цього стану зокрема.
Таким чином, дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, а також за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
Під час призначення обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин особливо тяжкий), особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно; враховуючи щире розкаяння обвинуваченого щодо фактично вчинений ним дій та наслідків цих дій, однак відсутність у нього розкаяння щодо мотивації вчиненого; враховуючи наявність обставин, що обтяжують покарання, а саме вчинення злочину особою у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину, суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових правопорушень є кримінальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк. При призначенні покарання суд також враховує положення ч. 3 ст. 68 КК України стосовно того, що максимальний розмір покарання при вчиненні замаху на злочин не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого покарання, передбаченого санкцією статті.
Під час призначення обвинуваченому покарання у межах санкції п. 13 ч. 2 ст. 115 Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин особливо тяжкий), особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно; враховуючи щире розкаяння обвинуваченого щодо фактично вчинений ним дій та наслідків цих дій, однак відсутність у нього розкаяння щодо мотивації вчиненого; враховуючи наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину особою у стані алкогольного сп'яніння, суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових правопорушень є кримінальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Суд не вбачає обґрунтованих підстав для звільнення обвинуваченого від покарання чи від відбування покарання.
При призначенні покарання суд враховує, що в даному разі наявними є як сукупність злочинів, так і сукупність вироків, оскільки зазначені вище злочини ОСОБА_2 вчинив під час іспитового строку згідно з вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2012 року, яким він був засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
Запобіжний захід ОСОБА_2. суд вважає необхідним залишити у виді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу.
Строк покарання ОСОБА_2. необхідно рахувати з часу його затримання, тобто з 14 грудня 2012 року.
Арешт на майно обвинуваченого, а саме на ? частину домоволодіння у АДРЕСА_1 (Т-2, а.с. 157), необхідно залишити чинним до вирішення питань, пов'язаних з цивільно-правовими наслідками дій обвинуваченого.
Процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 1 396 грн. 80 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.
Речові докази, а саме пару чоловічих черевиків, пару чоловічих туфлів, чоловічу шубу чорного кольору, спортивні штани чорного та темно-синього кольорів, светри зеленого та темно синього кольорів, майку сірого кольору, футболку сірого кольору, пару шкарпеток чорного кольору, труси синього кольору, светр сірий з червоними та чорними смугами, смугасту футболку, чоловічу шапку, пару шкарпеток, чоловічі штани синього кольору, куртку коричневого кольору, футболку білого кольору, светр сірого кольору, вирізку з подушки з речовиною бурого кольору, вирізку зі шпалер з речовиною бурого кольору, змиви з підлоги з кухні, змиви з порогу та з підлоги перед порогом будинку, зі стіни будинку, з підлоги коридору будинку, зрізи нігтів з рук трупа ОСОБА_5, мікронакладення з рук трупа ОСОБА_5, зразки його ж волосся, які перебувають в камері зберігання речових доказів Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області (Т-1, а.с. 198), на підставі п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України необхідно знищити.
Речові докази, а саме мобільний телефон Нокіа з сім-картою мобільного оператора «Лайф», наручний годинник «Луч», які перебувають в камері зберігання речових доказів Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області (Т-1, а.с. 198), доцільно передати цивільному позивачеві ОСОБА_4 як родичу загиблого ОСОБА_5
Речові докази, а саме штани чоловічі та спортивну кофту, які належать обвинуваченому ОСОБА_2., необхідно повернути останньому як власнику.
Цивільний позов прокурора в інтересах Черкаської районної лікарні с. Мошни Черкаського району на суму 1 363 грн. 41 коп. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину (Т-2, а.с. 86-87), необхідно задовольнити, стягнувши цю суму з ОСОБА_2 на користь указаної лікарні, оскільки винуватість останнього у вчиненні злочину щодо ОСОБА_3 повністю доведена у судовому порядку, й цей позов обвинувачений визнав у повному обсязі.
Цивільний позов ОСОБА_4, який є двоюрідним братом ОСОБА_5 та ОСОБА_2 й узяв на себе витрати щодо поховання загиблого брата, про відшкодування витрат на поховання в сумі 3 210 грн. 00 коп. та моральної шкоди на суму 80 000 грн. суд вважає необхідним задовольнити частково. Сам обвинувачений цей цивільний позов також визнав частково. Визнав необхідність відшкодування витрат на поховання і не визнав позов в частині морального відшкодування, вказавши, що цивільний позивач з ним і загиблим братом разом не проживав та рідко спілкувався.
Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Враховуючи, що обвинувачений визнав позов в частині витрат на поховання, суд вважає необхідним задовольнити позов в цій частині і відмовити у його задоволенні в частині морального відшкодування, оскільки цивільний позивач ОСОБА_4 не відноситься до близьких родичів загиблого ОСОБА_5 й немає даних про колишнє проживання їх однією сім'єю.
Керуючись ст. ст. 369-380 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на дев'ять років.
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на тринадцять років.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на тринадцять років.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком невідбутого покарання за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2012 року, яким ОСОБА_2 був засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на тринадцять років і шість місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_2. залишити у виді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу.
Строк покарання ОСОБА_2. рахувати з 14 грудня 2012 року.
Арешт на майно ОСОБА_2, а саме на ? частину домоволодіння у АДРЕСА_1, залишити чинним.
Процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 1 396 грн. 80 коп. стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.
Речові докази, а саме пару чоловічих черевиків, пару чоловічих туфлів, чоловічу шубу чорного кольору, спортивні штани чорного та темно-синього кольорів, светри зеленого та темно синього кольорів, майку сірого кольору, футболку сірого кольору, пару шкарпеток чорного кольору, труси синього кольору, светр сірий з червоними та чорними смугами, смугасту футболку, чоловічу шапку, пару шкарпеток, чоловічі штани синього кольору, куртку коричневого кольору, футболку білого кольору, светр сірого кольору, вирізку з подушки з речовиною бурого кольору, вирізку зі шпалер з речовиною бурого кольору, змиви з підлоги з кухні, змиви з порогу та з підлоги перед порогом будинку, зі стіни будинку, з підлоги коридору будинку, зрізи нігтів з рук трупа ОСОБА_5, мікронакладення з рук трупа ОСОБА_5, зразки його ж волосся, які перебувають в камері зберігання речових доказів Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області, знищити.
Речові докази, а саме мобільний телефон Нокіа з сім-картою мобільного оператора «Лайф», наручний годинник «Луч», які перебувають в камері зберігання речових доказів Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області, передати цивільному позивачеві ОСОБА_4
Речові докази, а саме штани чоловічі та спортивну кофту, які належать обвинуваченому ОСОБА_2., повернути останньому як власнику.
Цивільний позов прокурора в інтересах Черкаської районної лікарні с. Мошни Черкаського району на суму 1 363 грн. 41 коп. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Черкаської районної лікарні с. Мошни Черкаського району суму коштів у розмірі 1 363 грн. 41 коп.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 3 210 грн. 00 коп. витрат на поховання. У задоволенні решти вимог відмовити.
Вирок може бути оскаржений до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захисникові, потерпілому, цивільному позивачеві, прокурору.
Суддя: І. В. Іваненко