Головуючий суду 1 інстанції - Васильєва Н.М.

Доповідач - Медведєва Л.П.

Справа № 2-406/12

Провадження № 22ц/782/324/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів - Соловей Р.С., Пащенко Л.В.

при секретарі - Івасенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 01 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Луганського відділення Східного комерційного макрорегіону до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2009 року Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Луганського відділення Донецької обласної філії АКБ СР «Укрсоцбанк» подано до суду позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У викладенні обставин, якими він обгрунтовував свої позовні вимоги,позивач зазначив, що 16.06.2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Луганського відділення та ОСОБА_2 був укладений договір №1 про надання відновлювальної кредитної лінії, згідно з яким банк надав відповідачу кредит в сумі 59 000,00 доларів США на строк до 16.06.2017 року зі сплатою 13% річних за використання кредиту. 16.06.2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір №2 про надання відновлювальної кредитної лінії з наданням кредиту в сумі 59 000,00 доларів США на строк до 16.06.2017 року зі сплатою 13% річних за використання кредиту. Кредити надавались на споживчі цілі. З боку позивача зобов'язання за договорами кредиту були виконані у повному обсязі. Відповідачі зі свого боку порушили умови виконання зобов'язань в частині порядку та строків сплати процентів та кредиту. В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту №1 з ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір від 16 червня 2007 року №1268 та в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту №2 укладено іпотечний договір №1270. Предметом іпотеки є житловий будинок та земельна ділянка, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

29 липня 2010 року позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог у порядку статті 31 ЦПК України.

У заяві від 18 липня 2012 року про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог у порядку ст.31 ЦПК України, позивач просив резолютивну частину заяви про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог у порядку статті 31 ЦПК України

від 29 липня 2010 року викласти в наступній редакції:стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Луганського відділення заборгованість за договором кредиту на суму 75 442,52 доларів США, що на дату подання заяви еквівалентно 603 012,06 гривень, у тому числі: заборгованість за кредитом складає 51 624,95 доларів США, що еквівалентно 412 638,22 гривень та заборгованість за процентами станом на 05.01.2012 року складає 23 578,95 доларів США, що еквівалентно 190 373,83 гривень; стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за договором кредиту на суму 75 442,52 доларів США, що на дату подання заяви еквівалентно 603 012,06 гривень, у тому числі: заборгованість за кредитом складає 51 624,95 доларів США, що еквівалентно 412 638,22 гривень та заборгованість за процентами станом на 05.01.2012 року складає 23 578,95 доларів США, що еквівалентно 190 373,83 гривень, стягнути з відповідачів на користь банку суму сплаченого судового збору у розмірі 1700,00 гривень на витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Луганська від 01 листопада 2012 року позов задоволено ё внаслідок чого стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту на суму 75 442,52 доларів США, що еквівалентно 603 012,06 гривень, з ОСОБА_3 заборгованість за договором кредиту на суму 75 442,52 доларів США, що еквівалентно 603 012,06 гривень, стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно судові витрати в сумі 1820,00 гривень.

Звернувшись з апеляційною скаргою, відповідач ОСОБА_2 посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідачем ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції не оскаржено.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що позивач в порушення умов договору в односторонньому порядку підвищив розмір процентів за користування кредитом та не надіслав відповідачу Додаткову угоду.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав та пояснив, що відповідачу банком було направлено повідомлення про підвищення розміру процентів, однак, відповіді від відповідача не надійшло, тому відповідно до договору вважається, що відповідач був згоден з підвищенням розміру процентів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_2та представника позивача,дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів встановила наступне.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що 16.07.2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Луганського відділення та ОСОБА_2 був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №575/8.1-57ёзгідно з яким банк надав відповідачу кредит в сумі 59 00,00 доларів США на строк до 16.06.2017 року зі сплатою 13% річних за використання кредиту. 16.06.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №575/8.1-58 з наданням кредиту в сумі 59 000,00 доларів США на строк до 16.06.2017 року зі сплатою 13% річних за використання кредиту. За умовами кредитного договору, позичальники зобов'язані погашати отримані кредити згідно графіків, які є невід'ємною частиною договорів. Однак, відповідачі не виконали взяті зобов'язання по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитами відповідно до графіків погашення кредитів, через що 05.02.2009 року позивач направив на адресу відповідачів листи-претензії №40-18/786 та 10.02.2009 року №40-18,789/1 з вимогою повернути у повному обсязі кредит та проценти за фактичний час використання кредиту у сумі заборгованості, яка виникла на час надіслання листа та у добровільному порядку у 30-денний термін з дня отримання листа відповідачів попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку неповернення боржниками суми заборгованості у встановлений строк, але відповідачі умови договору не виконали, відповіді на листи-претензії відсутні. Через порушення відповідачами умов кредитних договорів, станом на 05.01.2012 року їх заборгованість перед ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Луганського відділення складає: за користування кредитними коштами за кредитним договором №575/8.1-57 - в сумі 75 442,52 доларів США, з яких: залишок непогашеної кредитної заборгованості - 32 449,82 доларів США, залишок простроченої кредитної заборгованості - 19 175,13 доларів США, нараховані відсотки - 238,62 доларів США, прострочені відсотки - 23 578,95 доларів США та за користування кредитними коштами за кредитним договором №575/8.1-58 - 75 442,52 доларів США, з яких: залишок непогашеної кредитної заборгованості - 32 49,82 доларів США, залишок простроченої кредитної заборгованості - 19 175,13 доларів США, нараховані відсотки - 2382 доларів США, прострочені відсотки - 23 578,95 доларів США.

Спір судом вирішено на підставі ст.ст.525,526,553,554,1054 ЦК України, при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.10,11,88,209,212-215,218,224-226 ЦПК України.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала, що суд першої інстанції порушено норми матеріального права, виходячи з наступних підстав.

Взаємини банків і позичальників регулюються на підставі укладених між ними кредитних договорів, у яких прописуються права

і обов'язки сторін. Законодавством встановлено обов'язок позичальника погасити кредит і сплатити відсотки в розмірах і на умовах, передбачених кредитним договором.

Якщо позичальником порушуються будь-які умови кредитного договору, банк може розцінювати його дії як невиконання або неналежне виконання зобов'язань. Це може спричинити настання правових наслідків, передбачених договором або чинним законодавством.

Відповідно до п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин«,при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним. Реалізація такого права жодним чином не залежить від пред'явлення кредитодавцем вимог про розірвання кредитного договору відповідно до положення статті 651 ЦК.

Договор між сторонами у справі відповідають вимогам, встановленим ст.ст.626,627 ЦК України, які передбачають поняття ,види та свободу договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме: в частині права банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до п.2.8.1 договору про надання відновлювальної кредитної лінії №575/8.1-57, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, про намір змінити розмір винагороди за надання кредиту, кредитор зобов'язаний повідомити позичальника не пізніше ніж за десять робочих днів до дати початку їх введення, а також надати для укладення додаткову угоду про внесення змін до цього договору.

Як зазначено Верховним Судом України у правових позиціях,при вирішенні спору щодо правомірності дій банку стосовно зміни умов кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки, судам необхідно з'ясовувати, чи було передбачено таке збільшення раніше укладеним договором кредиту, чи були виконані банком усі умови договору в цій частині та дотримано порядок узгодження зазначеного питання з боржником. У разі якщо передбачено обов'язкове укладення такої угоди щодо зміни договору в письмовій формі, необхідно враховувати вимоги ст.ст. 629, 639, 1055 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 23 травня 2012 р. у справі № 6-41 цс 12).

Як вбачається з матеріалів справи / а.с.200/, банк тільки повідомив відповідача ОСОБА_2 про підвищення розміру процентної ставки до 14% річних, відповідач вказане повідомлення отримав /а.с.201/, однак додаткову угоду щодо зміни договору в письмовій формі відповідачу не направив.

При викладених обставинах, колегія суддів дійшла висновку про зміну рішення суду в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Луганського відділення Східного комерційного макрорегіону заборгованості за процентами, виходячи з їх розміру, передбаченого договором, а саме 13% на підставі наступного розрахунку:

23 578,95 дол. = 14%

Х дол. = 1%

Х= 23 578,95 * 1 : 14 = 1684,21 дол.

23 578.95 дол.- 1884.21 дол.= 21 894,74 дол. / 13%/ ;

190 373.83 грн. = 14%

Х грн. = 1%

Х = 190 373.83 грн.*1 : 14 = 13 598.13 грн.

190 373.83 грн. - 13 598.13 грн. = 176 775.70 грн. / 13%\

Таким чином, з ОСОБА_2 має бути стягнута заборгованість за кредитним договором у наступному розмірі:

заборгованість за кредитом у сумі 51 624,95 доларів США, що еквівалентно 412 638,22 гривень та заборгованість за процентами у сумі 21 894,74 доларів США, що еквівалентно 176 775, 70 гривень , а всього - 73 519 /сімдесят три тисячі п'ятсот дев'ятнадцять / доларів США,69 центів, що еквівалентно 589 413 / п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста тринадцять / гривень 92 копійки.

У решті рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 01 листопада 2012 року - змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Луганського відділення Східного комерційного макрорегіону до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Луганського відділення Східного комерційного макрорегіону заборгованість за кредитним договором у сумі 73 519 /сімдесят три тисячі п'ятсот дев'ятнадцять / доларів США,69 центів, що еквівалентно 589 413 / п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста тринадцять / гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Луганського відділення Східного комерційного макрорегіону заборгованість за кредитним договором у сумі 75 442 / сімдесят п'ять тисяч чотириста сорок два /доларів США, 52 цента, що еквівалентно 603 012 / шістсот три тисячі 12 / гривень, 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Луганського відділення Східного комерційного макрорегіону судові витрати у сумі 1820 / одна тисяча вісімсот двадцять/ гривень.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді