АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М.< Головуючий суддя / По-батькові >.

суддів: Половінкіної Н.Ю., Бреславського О.Г.

секретар Скрипник С.В.

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Киселицької сільської ради про визнання права власності на будівлю літньої кухні з підвалом та визнання частково недійсним рішення органу виконавчої влади, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на будівлю літньої кухні з підвалом літ.Е, що знаходиться в АДРЕСА_1 та визнання частково недійсним рішення органу виконавчої влади.

Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Киселицької сільської ради про визнання права власності на будівлю літньої кухні з підвалом та визнання частково недійсним рішення органу виконавчої влади задоволено частково.

Визнано частково недійсним рішення виконавчого комітету Киселицької сільської ради № 18/3 від 09 березня 2011 року в частині оформлення за ОСОБА_1 права власності на 5/8 частин літньої кухні літ. Е з підвалом.

Визнано частково недійсним рішення виконавчого комітету Киселицької сільської ради № 18/3 від 09 березня 2011 року в частині оформлення права власності на 3/8 частин літньої кухні літ. Е з підвалом за ОСОБА_4

Путильському КРБТІ доручено внести відповідні зміни в Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18 березня 2011 року.

________________________________________________________________________

22ц-755 / 2013 р. Головуючий у 1 інстанції Маковійчук Л.Р.

Категорія 2 доповідач Савчук М.В.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні за ним права власності на господарську споруду - літню кухню з підвалом літ. Е та просить змінити рішення суду і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. В решті рішення не оскаржується.

Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні за ним права власності на літню кухню літ. Е, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов частково, судом першої інстанції було повно і всебічно з'ясовані обставини справи, дана вірна оцінка зібраним по справі доказам та правильно застосовані до даних правовідносин норми матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання права власності за позивачем на літню кухню літ. Е, суд першої інстанції вірно виходив з того, що на час ухвалення судових рішень Путильського районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2010 року та 17.11.2010 року про поділ майна між сторонами, вказана літню кухня з підвалом літ. Е не була узаконена, визнана самовільною забудовою, також відсутні підстави для визнання на неї права власності за позивачем.

Судом першої інстанції установлено, що рішенням Путильського районного суду від 20 жовтня 2010 р. по справі № 2-261-2010 р., яке не оскаржувалось і набрало чинності, було проведено поділ спадкового майна між спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 - ОСОБА_1 Васильовичем, за яким визнано право власності на 1/8 частку майна, та ОСОБА_4 - 3/8 часток всього спадкового майна. Літня кухня з підвалом під нею літ Е не було предметом поділу, оскільки визнана як самовільна забудова.

Додатковим рішенням суду від 17 листопада 2010 року, яке також не оскаржувалось та набрало чинності, літня кухня з підвалом літ.Е, також не підлягали поділу з посиланням на те, що являється об'єктом самовільної забудови.

Відповідно до ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її

приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не

встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди: сараї, гаражі, літні кухні тощо відповідно до положень статей 186, 381 ЦК України є приналежністю головної речі (будинку). У зв'язку із цим положенням частини п'ятої статті 376 ЦК не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на самочинно побудовані господарсько-побутові будівлі й споруди, що були зведені після набуття ним права власності на будинок чи садибу. Прийняття в експлуатацію таких об'єктів нерухомості має здійснюватися відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у спосіб, визначений Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011року № 91.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Стаття 308 ЦПК України передбачає, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 15 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :