Справа № 1/127/332/13
Провадження №11/772/505/2013 Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Антонюк В.В.
Доповідач : Ляліна Л. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В АЛ А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2013 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Ляліної Л.М.
суддів: Ващук В.П., Бурденюка С.І.
за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.
захисника: ОСОБА_2
засудженої: ОСОБА_3
розглянула 30 травня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 на захист інтересів засудженої ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22 березня 2013 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судима,
засуджена за ч. 1 ст. 125 КК України до 510грн. штрафу.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 15 вересня 2011 року біля 15:00год. по АДРЕСА_1 на ґрунті конфлікту, що виник між нею та неповнолітньою ОСОБА_4, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, нанесла останній декілька ударів рукою в область голови, чим спричинила неповнолітній ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді гематоми обличчя і лівої тім'яної ділянки, садна шиї, які згідно висновку експерта належать до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Захисник - адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_3 в апеляції просить скасувати вирок суду і закрити провадження по справі по п. 2 ст. 6 КПК України, мотивуючи апеляцію тим, що засуджена ОСОБА_3 не наносила тілесних ушкоджень ОСОБА_4, а лише відштовхнула її від себе. ОСОБА_3 не заперечує, що конфлікт між нею і племінницею відбувся з приводу ванної, яку ОСОБА_4 постановила посеред кухні.
Судом допущена однобічність і неповнота судового слідства, а саме: не допитані лікарі, не оглянута історія хвороби в суді, не досліджені обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши доповідача, захисника - адвоката ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію і просить її задовольнити, засуджену ОСОБА_5, яка підтримала апеляцію свого захисника, просить скасувати вирок суду і закрити провадження по справі; прокурора Миколайчука Д.Г., який вважає вирок суду законним і обґрунтованим і просить апеляцію залишити без задоволення; обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція захисника - адвоката ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_4 при обставинах, викладених у вироку, ґрунтується на сукупності доказів, перевірених в судовому засіданні.
Так, потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що 15.09.2011р. між нею та її тіткою ОСОБА_3 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_3 двічі вдарила її кулаком в голову і долонею по щоці, а потім, взявши за волосся, відштовхнула та вдарила її головою об стінку.
Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 суду пояснила, що про подію вона взнала від доньки, яка їй зателефонувала і вони в той же день звернулись із заявою в Староміський райвідділ внутрішніх справ, де взяли направлення на СМЕ.
Факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 її тіткою ОСОБА_3 15.09.2011р. підтвердила свідок ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_8 - голова квартального комітету, в судовому засіданні пояснила, що 15.09.2011р. на прийом прийшла ОСОБА_4 з неповнолітньою донькою ОСОБА_4, пояснивши, що останню побила ОСОБА_3 У неповнолітньої потерпілої був синець під оком, вона була знервована, плакала.
Згідно висновку СМЕ у потерпілої ОСОБА_4 під час стаціонарного лікування у ВОДКЛ м. Вінниці з 15.09. по 20.09.2011р. були виявлені тілесні ушкодження - гематоми обличчя і лівої тім'яної ділянки, садна шиї, що належать до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності, не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались небезпечними для життя явищами, по давності можуть відповідати строку, вказаному в медичних документах - 15.09.2011р. (а.с. 66-67).
Показання потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повністю узгоджуються з висновком СМЕ.
Разом з тим, висновок СМЕ повністю спростовує показання ОСОБА_3 про те, що вона не наносила тілесні ушкодження потерпілій, але при штовханні ОСОБА_4 могла отримати якісь незначні тілесні ушкодження.
Доводи захисника - адвоката ОСОБА_2 в апеляції стосовно того, що ОСОБА_3 не говорила в суді, що відштовхнула ОСОБА_4, спростовуються протоколом судового засідання (а.с. 184).
Колегія суддів не приймає доводів апеляції про відсутність будь-яких тілесних ушкоджень у потерпілої, оскільки ряд свідків не бачили синців на обличчі ОСОБА_4
В матеріалах справи є два судово-медичних дослідження, акт судово-медичної експертизи і показання судово-медичного експерта ОСОБА_9, які спростовують показання свідків, які не бачили гематом у потерпілої.
Крім того, батько потерпілої ОСОБА_4, який являється братом засудженої ОСОБА_3, суду пояснив, що донька зателефонувала йому 16.09.2011р. і повідомила, що її побила тітка ОСОБА_3, пізніше телефонувала бувша дружина і повідомила те ж. Коли він прийшов в лікарню до доньки, то не бачив синців на її обличчі.
Посилаючись в апеляції на неповноту судового слідства, а саме: відсутність показань свідка лікаря ОСОБА_10, захисник не зазначає, що він зняв своє клопотання про виклик даного свідка і просив розглянути справу в його відсутність (а.с. 199зв.).
У суда першої інстанції не було необхідності оглядати історію хвороби ОСОБА_4, оскільки дані цього документа зафіксовані в актах судово-медичного дослідження та висновку СМЕ.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_3 умисно заподіяла неповнолітній ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.
Міра покарання судом обрана відповідно до вимог ст. 65 КК України, в межах санкції ст. 125 ч. 1 КК України, з урахуванням всіх обставин справи і особи засудженої.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22 березня 2013 року, відносно ОСОБА_3 залишити без змін.
Судді:
Л.М. Ляліна В.П. Ващук С.І. Бурденюк
З оригіналом вірно: