ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2013 року м. Київ К-26385/10-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Конюшка К.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги заступника прокурора Рівненської області, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у справі за позовом ТОВ "Завод мінеральної води "Маломидська" до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання дій протиправними, -
Встановила:
У липні 2009 року ТОВ "Завод мінеральної води Маломидська" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Міністерство охорони навколишнього природного середовища України щодо невидачі спеціального дозволу на право користування надрами з метою геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою родовища мінеральної лікувально-столової води «Маломидська» (свердловина № 5230), розташованого в с. Малий Мидськ Костопільського району Рівненської області та зобов'язання відповідача видати спеціальний дозвіл на право користування надрами з метою геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою родовища мінеральної лікувально-столової води «Маломидська» (свердловина № 5230), розташованого в с. Малий Мидськ Костопільського району Рівненської області терміном на п'ять років та укласти з ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» угоду про умови користування надрами відповідно до наданої заяви та доданих до неї документів.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства охорони навколишнього природного середовища щодо невидачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води Маломидська" спеціального дозволу на право користування надрами з метою геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою родовища мінеральної лікувально-столової води «Маломидська» (свердловина № 5230), розташованого в с. Малий Мидськ Костопільського району Рівненської області.
Зобов'язано Міністерство охорони навколишнього природного середовища вчинити дії щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральної води Маломидська" спеціального дозволу на право користування надрами з метою геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою родовища мінеральної лікувально-столової води «Маломидська» (свердловина № 5230), розташованого в с. Малий Мидськ Костопільського району Рівненської області.
В решті позовних вимог відмовлено.
В касаційних скаргах заступник прокурора Рівненської області, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» звернулося до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України із заявою на отримання спеціального дозволу на право користування надрами з метою геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою родовища мінеральної лікувально-столової води «Маломидська» (свердловина № 5230), розташованого в с. Малий Мидськ Костопільського району Рівненської області з доданням всіх необхідних документів згідно переліку, встановленому Порядком надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2007 року № 480 (надалі - Порядок).
Відповідно до листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №2170/29/10-09 від 19.02.2009 року «щодо розгляду ліцензійних матеріалів» позивача повідомлено, що Мінприроди опрацювало у 2008 році заяви та пакети документів на отримання спеціальних дозволів на користування надрами, які подані надрокористувачами згідно підпунктами 1, 2, 7, 11, 12 пункту 7 Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 273 від 27.02.2008 року, згідно з яким дозволи надаються за рішенням Кабінету Міністрів України. Пакет документів наданий позивачем не відповідав вимогам пункту 7 та Додатку № 1 вищезаначеного Порядку. Однак, після надання позивачем у 2008 році додаткових документів Мінприроди опрацювало заяву та пакет документів на отримання спеціального дозволу та направило до Мінфіну.
Мінфін листом від 05.12.2008 року № 31-15050-03/3-5/143632 погодило надання позивачу спеціального дозволу на користування ділянкою Маломидського родовища (свердловина № 5230).
Мінекономіки листом від 23.12.2008 року № 3404-18/399 також погодило надання позивачу вищезазначеного дозволу.
Мінприроди листом від 23.12.2008 року № 17948/29/10-08 направило до Кабінету Міністрів України проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження пропозиції щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами».
Позивача відповідачем також було повідомлено про те, що порядок 2008 року обмежений у часі та надані позивачем документи будуть розглянуті відповідно до Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами (після його затвердження Кабінету Міністрів України).
Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій вірно послалися на наступне.
Згідно із статтею 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами в межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, що мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні й економічні можливості користування надрами.
Частиною 6 статті 16 Кодексу України про надра встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого Постановою КМУ від 02 листопада 2006 року № 1524, Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.
Відповідно до підпункту 15 пункту 4 Положення, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування ділянками надр та у випадках, передбачених законодавством, проводить ліцензування відповідних видів господарської діяльності.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку, дозволи на всі види користування надрами надаються Мінприроди переможцям аукціонів з їх продажу, а також надрокористувачам у випадках передбачених у пункті 7 цього Порядку.
Відповідно до п. З Порядку на кожний вид користування надрами надається окремий дозвіл. Відповідно до п.6 Порядку строк дії дозволу обчислюється починаючи від дня його реєстрації, якщо в ньому не передбачено інше. Дозвіл надається на: геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ - не більше як на 5 років.
Підпункт 8 пункту 7 зазначеного Порядку встановлює, що без проведення аукціону дозвіл на користування ділянкою надр надається у разі геологічного вивчення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства України заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в довгострокову оренду.
Відповідно до частини 13 п. 7 Порядку Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 90 днів після надходження заяви разом з документами в повному обсязі.
Позивач подав всі необхідні документи відповідачу, про що свідчить опис документів, який доданий до позовної заяви на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами та знаходиться у відповідача.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наявність у позивача у власності цілісного майнового комплексу, а також спеціальної техніки та обладнання, яке призначене для розливу мінеральної води підтверджується паспортом на свердловину № 5230 передану до статутного фонду ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська», свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.05.2007 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14540363 від 14.05.2007 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18431988 від 09.04.2008 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18431456 від 09.04.2008 року, видатковою накладною № ВІ від 18.03.2008 року на придбання етикеровачної машини ЕТМА 312, видаткова накладна № ВІ-0000002 від 13.03.2008 року на придбання сатуратора, розливачки, термотунеля та автомата видуву ПЕТ, видаткова накладна № ВІ-0000003 від 18.03.2008 року на придбання компресора та ресивера, видатковою накладною № 130501 від 13.05.2008 року на придбання штабелера ручного гідравлічного, видаткова накладна № ВІ-0000001 від 06.03.2008 року на придбання висушувана повітря.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що оскільки на момент звернення позивача до відповідача із заявою про видачу спеціального дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин та на час звернення до суду діяв Порядок надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами, то суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що саме він підлягає застосуванню для врегулювання спірних відносин.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судових рішень, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційні скарги заступника прокурора Рівненської області, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України - відхилити.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та порядку, які встановлені ст. ст. 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.