ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28.11.06р. | Справа № А17/373-06 |
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровського відділу інституту удосконалення організації праці металургів, м. Дніпропетровськ
про стягнення 8742 грн. 28 коп.
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: Максимов Є.Л., довіреність №1764/01-46 від 19.04.2006р., головний спеціаліст-юрисконсульт;
від відповідача: Гавриленко Д.Д., генеральна довіреність №52/01 від 27.02.2006р., завідуючий відділу.
Суть спору:
Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з вимогою стягнути з Дніпропетровського відділу інституту удосконалення організації праці металургів (у подальшому —відповідач) заборгованість у сумі 8742,28 грн., що виникла внаслідок несплати коштів для виплати пенсій трьом громадянам.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Закон України “Про наукову та науково-технічну діяльність” від 13.12.1991р. №1977-ХІІ (у подальшому —Закон “Про наукову діяльність”), а також на те, що у порушення чинного законодавства відповідач тривалий час не сплачує фактичні витрати на відшкодування пенсій, які становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом “Про наукову діяльність”, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, у поданому відзиві зазначає, що позивач у своїх розрахунках помилково включає стаж роботи 3 громадян до 1992р до стажу наукової роботи, оскільки відповідач був створений лише у 1992р. і не є правонаступником наукових підприємств, у яких зазначені співробітники працювали до 1992р.
У судовому засіданні 28.11.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши докази, подані позивачем і відповідачем, заслухавши представників сторін, господарський суд, —
в с т а н о в и в :
Наказом №4 від 09.01.1992р. відповідач був включений до складу Державного інституту праці і соціально-економічних досліджень і саме з цієї дати набув статусу наукової установи.
Відповідач є платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і знаходиться на обліку позивача.
Відповідно до Довідки про включення до ЄДРПОУ відповідач є державною організацією (установою, закладом).
Протягом травня 2002р. –вересня 2005р. позивач надсилав відповідачеві Повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, відповідно до яких загальна сума, належна до сплати відповідачем за трьох громадян —Лопаткіна І.М., Корнушенко Л.І., Сергієчко О.П., становить 8742,28 грн.
Згідно з супровідними листами до вказаних повідомлень позивач повідомляв відповідача про те, що несплачені суми становлять заборгованість і будуть стягнуті через господарський суд.
Суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні позову з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 24 Закону “Про наукову діяльність” держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку.
Різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
– для наукових (науково-педагогічних) працівників інших (небюджетних) державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі; якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
У порушення наведеної норми позивачем не було доведено, що громадяни, перелічені у позовній заяві, дійсно працювали у відповідача, коли той мав статус наукової установи, а також не надано відомостей стосовно періоду роботи вказаних громадян у відповідача і періоду і розміру нарахування пенсії.
За вказаних обставин, позовні вимоги не необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
п о с т а н о в и в :
В адміністративному позові Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
04.12.2006р.