28.05.2013 року
Cправа № 127/6400/13-ц
Провадження №2/127/2739/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2013 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,
при секретарі Бузак І.О., Станіславській І.В.,
за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про витребування із незаконного володіння транспортного засобу,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області 18 березня 2013 року з позовом до ОСОБА_5 про витребування із незаконного володіння транспортного засобу та скасування свідоцтва про його реєстрацію звернувся ОСОБА_4 Позов мотивований тим, що позивач є власником автомобіля «ЗАЗ DAEWOO SENS T13110» випуску 2005 року, який ним придбаний на кредитні кошти. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 червня 2009 року визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу марки «ЗАЗ DAEWOO SENS T13110» випуску 2005 року, шасі (кузов) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Разом з тим, вказаний транспортний засіб незаконно зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_5, яка на протязі двох років не бажає добровільно повернути його позивачу. Вказані дії відповідача порушують законні права та інтереси ОСОБА_4, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про витребування із незаконного володіння транспортного засобу та скасування свідоцтва про його реєстрацію.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов з підстав викладених в ньому підтримали, просили його задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_3 щодо задоволення позову заперечила та пояснила, що позивачем не надано доказів незаконності реєстрації за ОСОБА_5 спірного транспортного засобу, який придбаний відповідачкою на умовах платного договору, не наданого доказів того, що відповідач не бажає повернути автомобіль, оскільки ОСОБА_4 до неї з вимогою про скасування права власності чи витребування з її володіння не звертався. Крім того, представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності, яка мотивована тим, що ОСОБА_4 довідався про порушення свої прав на початку 2009 року в ході розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, оскільки був залучений судом до розгляду справи в якості третьої особи без самостійних вимог. За таких підстав, представник відповідача вважає, що позовна давність на витребовування із незаконного володіння транспортного засобу сплила, внаслідок чого, в сукупності з іншими доводами вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріли цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З довідки № 10-11/1-23021 від 12.08.2008 року на ім'я начальника управління ДАІ у Вінницькій області вбачається, що станом на 12.08.2008 року ОСОБА_4 повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору № 014/035-43/30093 від 23.03.2005 року. В зв'язку з чим, знято обмеження на проведення реєстраційних операцій на транспортний засіб ЗАЗ DAEWOO реєстраційний номер НОМЕР_2 шасі НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого Вінницьким МРЕВ 23.03.2005 року.
Згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.06.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено та визнано недійсним з підстав порушення вимог ст.. 237,244, 248,249 ЦК України договір купівлі-продажу транспортного засобу марки «ЗАЗ DAEWOO SENS T13110» випуску 2005 року, шасі (кузов) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, укладений 28.10.2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5
Вказаним рішенням суду встановлено, що всупереч того, що ОСОБА_4 16.08.2008 року довіреність на ім'я ОСОБА_6 скасовано, 28.10.2008 року, ОСОБА_6, діючи на підставі вказаної довіреності від імені ОСОБА_4, на підставі довідки рахунку ДДР 577568 та, здійснила продаж вказаного транспортного засобу ОСОБА_5, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 29.10.2008 року та документами на підставі, яких 29.10.2008 року Вінницьким ВРЕВ УМВС України у Вінницькій області здійснено перереєстрацію даного автомобіля на ОСОБА_5
Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Враховуючи, що правочин купівлі-продажу автомобіля від 28.10.2008 року між продавцем ОСОБА_6 і покупцем ОСОБА_5 визнано недійсним - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ОСОБА_5 не є правовстановлюючим документом про її право власності на автомобіль, що, крім іншого, встановлено рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.10.2011 року.
Вказані докази, в сукупності з приписами ч. 3 ст. 61 ЦПК України переконують суд в тому, що ОСОБА_4 є власником спірного транспортного засобу, а ОСОБА_5 на підставі недійсного правочину, незаконно 29.10.2008 року здійснено реєстрацію « ЗАЗ DAEWOO SENS T13110» випуску 2005 року, шасі (кузов) НОМЕР_3 на своє ім'я.
Судом враховано, що договір купівлі-продажу визнаний недійсним за позовом ОСОБА_1, а ОСОБА_4 у вказаному спорі не був стороною у справі, щодо порушення своїх прав не заявив, а також те, що за вказаним недійсним правочином реституцію судом не застосовано.
Згідно приписів ч. 2 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, проте відповідачем ОСОБА_5 спірний автомобіль власнику не повернуто, що підтверджується рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 29.08.2012 року, згідно якого ОСОБА_5 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль «ЗАЗ DAEWOO SENS T13110» випуску 2005 року, шасі (кузов) НОМЕР_5. Вказаним рішенням суду у задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спірний автомобіль відмовлено.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. ( ст. 321 ЦК України).
Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, що є підставою для задоволення позову.
Вказане переконує суд у тому, що відповідач незаконно, без правових підстав заволоділа майном позивача ОСОБА_4, що свідчить про порушення його прав та законних інтересів і переконує суд в обґрунтованості звернення до суду з позовом про витребовування майна із незаконного володіння особи та вказані правовідносини регулюються главою 29 ЦК України.
При цьому, суд не знаходить підстав для задоволення заяви відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки позивачем не заявлено вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, а обрано спосіб захисту у виді звернення до суду з віндикаційним позовом.
Відповідно до положень ст. 256, 257, 261 ЦПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 29.08.2012 року підтверджено, що ОСОБА_4 довідався про порушення (невизнання) свого права в момент пред'явлення ОСОБА_5 позову про визнання права власності на спірний автомобіль. Вказане переконує суд у тому, що трирічний строк позовної давності за вимогою про витребовування майна із чужого незаконного володіння не сплив.
Посилання відповідача на те, що ОСОБА_4 був обізнаний щодо порушення його права під час розгляду цивільної справи про визнання договору недійсним, оскільки приймав в ньому участь як третя особа без самостійних вимог, є непереконливими, оскільки в ході вказаного розгляду ОСОБА_4 не було відомо, що ОСОБА_5 не буде повернуто йому спірний автомобіль, та відповідно буде порушено його право власності на нього.
Крім того, суд, не приймає доводи відповідача щодо не наведення позивачем підстав для припинення права власності, передбачених ст. 346 ЦК України, оскільки ОСОБА_5 не є власником спірного майна.
Враховуючи викладене, сукупність наведених доказів у справі переконують суд у наявності підстав для задоволення позову про витребування із незаконного володіння транспортного засобу та відповідно - скасування свідоцтва про його реєстрацію.
Згідно ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, крім іншого, належать витрати на правову допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 2000 гривень, що сплачені за надання правової допомоги у вказаній справі. Разом з тим, з квитанції № 6 від 26.02.2013 року вбачається, що позивачем вказані витрати не понесені, оскільки кошти в сумі 3000 гривень сплачені ОСОБА_1 Доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу в сумі 2000 гривень суду не надано.
В зв'язку з наведеним, в стягненні витрат на правову допомогу необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, за таких підстав судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_4 підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 16, 256, 257, 261, 346, 387 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 81, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
Вилучити із незаконного володіння ОСОБА_5 та повернути ОСОБА_4 транспортний засіб автомобіль «ЗАЗ DAEWOO SENS T13110» випуску 2005 року, шасі (кузов) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Визнати недійсним та скасувати свідоцтво серії НОМЕР_6 про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний НОМЕР_7, рік випуску 2005, дата реєстрації 29 жовтня 2008 року на ОСОБА_5, адреса АДРЕСА_1, видане Вінницьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 369,51 гривні.
У стягненні на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн. - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: