ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

29 травня 2013 р. Справа № 802/1345/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: управління праці та соціального захисту населення Чечельницької райдержадміністрації Вінницької області (відповідач - 1), Чечельницького районного центру зайнятості (відповідач - 2)

про: визнання неправомірною відмови та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ :

25.03.2013р. на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації Вінницької області (відповідач 1), Чечельницького районного центру зайнятості (відповідач 2) про визнання відмови неправомірною, зобов'язання вчинити дії.

Вказана справа передана до Вінницького окружного адміністративного суду згідно ухвали Чечельницького районного суду Вінницької області від 28.10.2011р. відповідно до якої зазначено, що даний спір між сторонами пов'язаний з проходженням публічної служби, а відтак такий спір за правилами п.2 ч.2 ст. 17 та ч.2 ст. 18 КАС України підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2013р., враховуючи положення ст. 22 КАС України, дану адміністративну справу прийнято до свого провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 2008 року працює в Чечельницькому районному центрі зайнятості. Установа в якій працює позивач знаходится на території смт. Чечельник, яка, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991р. № 106 відноситься до зони посиленого радіологічного контролю. На думку позивача, в порушення вимог ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач 2 виплачує позивачу доплату до заробітної плати в значно менших розмірах ніж передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що й стало підставою його звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з'явилась. Крім того, ОСОБА_2 просила суд розглянути в порядку письмового провадження та за її відсутності.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, 05.04.2013р. до суду надійшли письмові заперечення (а.с. 35-39), в яких він проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи здійснюються з Державного бюджету України, при цьому, згідно п. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Представник відповідача 2 в судове засідання також не з'явився, 08.04.2013р. до суду надійшли письмові заперечення, в яких він проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в запереченнях (а.с. 31-34). Додатково просить розгляд справи провести за відсутності повноважного представника.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначенні та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає у смт. Чечельник Вінницької області (а. с. 5 на звороті).

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 23 липня 1991р. № 106 (розділ 4 Додатку №1 - Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи) смт. Чечельник Вінницької області віднесено до населеного пункту, яке розташоване у зоні посиленого радіологічного контролю.

Позивач з травня 2008 року працює в Чечельницькому районному центрі зайнятості.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідним категоріям громадян, а саме: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом України про Державний бюджет на відповідний рік і цей розмір береться для розрахунку на момент виплати доплати.

З урахуванням вищевказаного на позивача поширюється дія зазначеного Закону, оскільки ОСОБА_1 працює і проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, що підтверджується долученими до позову документами, а відтак відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має право на отримання щомісячної грошової доплати до заробітної плати.

Згідно матеріалів справи, Чечельницький РЦЗ виплачує позивачу доплату до заробітної плати не у відповідності до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а згідно Постанови Кабінету Міністрів від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи", про що свідчать розрахункові листи щодо нарахування ОСОБА_1 доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Фактично виплачені позивачу суми доплати є набагато меншими від сум, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В свою чергу порядок нарахування і виплати вказаної доплати встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936, якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Відповідно до п.5 Порядку соціальні виплати, доплати (види допомоги), зокрема доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.

Пунктом 6 цього ж Порядку встановлено, що підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінпраці, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера.

До 25 числа місяця, за який здійснюються нарахування, підприємства подають до управління праці документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Міністерством праці формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначається прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.

Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.

З аналізу наведених норм випливає, що спірні правовідносини виникають безпосередньо між набувачем соціальної допомоги та роботодавцем. Таким чином, включення позивачем до складу відповідачів управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації з вимогами, які за своїм змістом спрямовані на правовий захист одного відповідача у справі перед іншим, є помилковим та передчасним, а тому позовні вимоги щодо управління праці та соціального захисту населення Чечельницької районної державної адміністрації задоволенню не підлягають.

Що стосується Чечельницького РЦЗ, то він як роботодавець, зобов'язаний був керуватись чинним Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як правовим актом, який має вищу юридичну силу, на що вказує ч. 4 ст. 9 КАС України і не допускати зменшення виплат, порушуючи права позивача та здійснити нарахування та виплату відповідно чинного Закону.

Оскільки, Чечельницький РЦЗ проводив розрахунки на компенсаційні виплати в розмірі 5,20 гривень, тобто знаючи, що керується постановою КМУ №836, а не нормами чинного закону, чим в свою чергу свідомо не реагував на порушення закону, всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України де органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Своїми діями відповідач 2 допустив звуження змісту, обсягу, прав та свобод позивача, передбачених ст. 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд зауважує, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Вихідним критерієм нарахування доплати, визначеної статтею 39 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є мінімальна заробітна плата.

Зміст Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», положеннями якого встановлювалися розміри мінімальних заробітних плат у 2010 році, свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія якої у 2010 році не зупинялась.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (від 14 червня 2011 року №3491-VI) Прикінцеві положення доповнено пунктом 4, відповідно до якого установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. (Пункт 4 розділу VII "Прикінцевих положень" визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2011 від 26.12.2011).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, визначено в абсолютних сумах.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають положення статті 39 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням їх дії у часі, а саме: з 20 червня 1996 року до 31 грудня 2005 року, з 9 липня до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 19 червня 2011 року.

Крім того, суд зважує на те, що виплаті підлягають кошти за шестимісячний період, що передує зверненню позивача до суду з 26.10.2010 р. та до припинення, зміни права на такі виплати, в тому числі, які були проведені відповідно до законодавства про Державний бюджет України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності у відповідача 2 обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату, передбачену ст. 39 Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Таким чином, дослідивши матеріли в розрізі вищезазначених правових норм, з'ясувавши обставини у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності, суд в узгодження ст. 162 КАС України приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов`язання Чечельницького районного центру зайнятості провести розрахунок та виплату заборгованості по доплаті до заробітної плати ОСОБА_1 за роботу на території зони посиленого радіологічного контролю згідно ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст.ст. 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Чечельницький районний центр зайнятості провести розрахунок та виплату щомісячної доплати до заробітної плати ОСОБА_1 за роботу на території зони посиленого радіологічного контролю згідно ч. 1, ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 26.10.2010 р. до припинення права на такі виплати з урахуванням проведених виплат.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна