РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"04" липня 2006 р. |
Справа № 2/157-2136 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Колубаєвої В.О.
Розглянув справу
за позовом Приватного підприємства "Агропромхімснаб" пр-т. Воз'єднання, 15,Київ 160,02160
до Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
про стягнення 14528 грн. 18 коп..
За участю представників сторін:
Позивача: Тихоплав С.О., довіреність № 21 від 20.11.05 р.
Суть справи:
Позивач пред'явив позов про стягнення 14528,18 грн., із них 8804,57 грн. втрат від інфляційних процесів за період з 01.03.2005р. по 30.04.2006р. та 2945,82 грн. річних за користування коштами за період з 09.04.2005р. по 11.05.2006р.
1 Відповідач позов не визнає, посилаючись на неправильний розрахунок, в якому не враховані перераховані ним 5000 грн.
2 Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не представив.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача та приймаючи до уваги, що для розгляду справи необхідно:
1) У виконання умов договору №НОМЕР_1 відповідач одержав від позивача товар на суму 192139 грн, вартість якого не сплачена в сумі 88935 грн 01 коп. що встановлено рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.06.2005р по справі № 2/114-1262. Тому даний факт(факт боргу 88935 грн 01 коп) згідно ст.35 ГПК України не потребує доказування.
Рішенням суду стягнуто суму боргу станом на 01.06.2005р, втрати від інфляційних процесів станом на 11.04.2005р.; та річні за користування коштами станом на 08.04.2005р.
Позивач по даній справі просить стягнути втрати від інфляційних процесів із 01.03.2005р по 30.04.2006р та річні за період з 09.04.2005р по 11.05.2006р.
2) Згідно ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються на підставах встановлених договором або законом. Глава 50 Цивільного кодексу України передбачає підстави припинення зобов'язання. В даній статті не зазначено, що зобов'язання припиняються при винесенні судом рішення про стягнення боргу.
А ст.599 Цивільного кодексу України тлумачить, що зобов'язання припиняються з виконанням даного зобов'язання проведеного належним чином.
3) Відповідач не виконав вимоги Державної виконавчої служби, не сплатив у належний строк коштів, в зв'язку з чим остання проводить дії по виконанню рішення суду в примусовому порядку.
Відтак, слід вважати що заборгованість встановлена судом не виконана відповідачем з його вини, тому він згідно ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті боргу за рішення суду повинен сплатити втрати від інфляційних процесів за період інфляції з 12.04.2005р. по 30.04.2006р в сумі 8630 грн. 47 коп. та річні за користування коштами з 09.04.2005р. по 11.05.2006р в сумі 2945 грн. 82 коп.
Тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 11576 грн. 29 коп. слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.
4)Згідно ст.49Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту слід покласти на відповідача.
5)Відповідно до ст.ст.44,47-1 Господарського процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.02р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43,49,82,84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (і.н. НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства "Агропромхімснаб", пр-т. Воз'єднання, 15,Київ 160: 8630 грн 47 коп втрат, 2945 грн 82 коп річних, 115 грни 76 коп в повернення сплаченого державного мита та 118 грн послуг на інформаційно технічне забезпечення.
Видати наказ.
3. В решті частині позову відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 07.07.2006р. року через місцевий господарський суд.
Суддя В.О. Колубаєва