Судове рішення #30157115

Номер провадження № 22-ц/785/4109/13

Головуючий у першій інстанції Жуган Л.В.

Доповідач Фальчук В. П.



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


22.05.2013 року м. Одеса


Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фальчука В.П.,

суддів Таварткіладзе О.М., Каранфілової В.М.,

секретаря Каланжової Н.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2013 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

встановила:

03.02.2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який неодноразово змінював в судовому засіданні, та в остаточній його редакції (т.с.2, а.с.86-91) просив поділити майно, набуте з відповідачем у шлюбі, виділивши йому із цього майна у власність автомобіль з краном маніпулятором Mitsubishi Canter, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 7000 дол. США, та стягнути з ОСОБА_3 на його користь 54900 дол. США, що еквівалентно 438 815 грн. 70 коп. відповідно до курсу НБУ від 25.02.2012 року, які становлять ? частину вартості спільного майна, проданого ним і дружиною за час шлюбу, та стягнути на його користь судові витрати у розмірі 1820 грн. вказуючи, що в добровільному порядку ОСОБА_3 не бажає ділити це майно.

ОСОБА_2 зазначає, що без його згоди ОСОБА_3 продала автомобілі;

- KIA RIO державний реєстраційний номер НОМЕР_12;

- NISSAN ATLAS 300, державний реєстраційний номер НОМЕР_2,

- IVECO 75-14, державний реєстраційний номер НОМЕР_3,

- MITSUBISHI CANTER державний реєстраційний номер НОМЕР_4,

а він без згоди колишньої дружини продав автомобілі;

- MAZDA E-2200 державний реєстраційний номер НОМЕР_5,

- HYUNDAI HD 65, державний реєстраційний номер НОМЕР_6,

- MITSUBISHI PAJERO, державний реєстраційний номер НОМЕР_7.

Позивач погоджується поділитися коштами від проданих ним автомобілів.

ОСОБА_2 вважає, що є доведеним факт спільного придбання подружжям кранів-маніпуляторів у кількості 22 штук і вартістю 6000 дол. США кожний, які були реалізовані ОСОБА_3, крім двох кранів-маніпуляторів марки «TADANO», модель 293 та «UNIC», модель. Також він погоджується з ціною автомобіля KIA RIO в 13000 дол. США, який продала ОСОБА_3.

ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_3 було продано спільного майна на загальну суму 130300 дол. США, і на теперішній час в її користуванні знаходиться автомобіль MITSUBISHI CANTER (1994 року випуску), державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який вона оцінила в 7000 дол. США, з чим він погоджується. Позивач продав майна на загальну суму 13500 дол. США, і тому його частка у спільному майні становить 54900 дол. США, що еквівалентно 438815 грн. 70 коп..

ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою, яку неодноразово змінювала в судовому засіданні, та в остаточній його редакції (т.с.2, а.с.107-109) просила виділити їй у власність із спільного майна подружжя:

- автомобіль KIA RIO, 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_12,

- автомобіль NISSAN ATLAS 300, 1989 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_10,

- автомобіль IVECO 75-14, 1995 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3,

- автомобіль MITSUBISHI CANTER, 1994 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4,

- автомобіль MITSUBISHI CANTER, 1994 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та стягнути на її користь з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1820 грн., а у власність відповідача виділити наступні транспортні засоби:

- автомобіль MAZDA TITAN, 1990 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_8,

- автомобіль MAZDA E2200, 1996 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_5,

- автомобіль MITSUBISHI PAJERO, 1993 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_7,

- автомобіль MERCEDES-BENZ 1117, 1987 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_9,

- автомобіль HYUNDAI HD - 65, 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 вказуючи, що це майно набуте подружжям під час шлюбу, та зареєстроване в органах ДАІ у встановленому законом порядку.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12.03.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволені частково. Визнано спільним подружнім майном ОСОБА_2 і ОСОБА_3 автомобілі KIA RIO (2006 р.в.) д/н НОМЕР_12, NISSAN ATLAS 300 (1989 р.в.) д/н НОМЕР_2, IVECO 75-14 (1995 р.в.) д/н НОМЕР_3, MITSUBISHI CANTER (1994 р.в.) д/н НОМЕР_4, MITSUBISHI CANTER (1994 р.в.) д/н НОМЕР_1, MAZDA TITAN (1990 р.в.) д/н НОМЕР_8, MAZDA E2200 (1996 р.в.) д/н НОМЕР_5, MITSUBISHI PAJERO (1993 р.в.) д/н НОМЕР_7, MERCEDES-BENZ 1117 (1987 р.в) д/н НОМЕР_13 - 65 (2004 р.в.) д/н НОМЕР_6. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ? частину вартості вантажного евакуатора NISSAN ATLAS 300, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_10, яка становить 7500 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 59947 грн. 50 коп.. В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовлено, оскільки вони не доведені ними в установленому законом порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким визнати спільним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступні транспортні засоби: KIA RIO (2006 р.в.) д/н НОМЕР_12, NISSAN ATLAS 300 (1989 р.в.) д/н НОМЕР_2, IVECO 75-14 (1995 р.в.) д/н НОМЕР_3, MITSUBISHI CANTER (1994 р.в.) д/н НОМЕР_4, MITSUBISHI CANTER (1994 р.в.) д/н НОМЕР_1, MITSUBISHI LANSER 2007 р.в., д/н НОМЕР_11, MAZDA Е2200 1996 р.в. д/н НОМЕР_5, MITSUBISHI PAJERO (1993 р.в.) д/н НОМЕР_7, HYUNDAI HD - 65 (2004 р.в.) д/н НОМЕР_6, кран-маніпулятор «TADANO» модель 293, кран-маніпулятор « UNIC» модель 294, виділити йому у власність автомобіль з краном маніпулятором MITSUBISHI CANTER (1994 р.в.) д/н НОМЕР_1, стягнути на його користь з ОСОБА_3 47400 дол. США, що еквівалентно 378868 грн. 20 коп., судові витрати - 1820 грн. за подачу позову до суду, і 910 грн. - за подачу апеляційної скарги вказуючи що, вирішуючи спір суд не встановив обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, не з'ясував джерело і час його придбання.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує, що позивач не довів заявлених вимог, тому суд першої інстанції правомірно відмовив йому в задоволенні позову, та крім того безпідставно стягнув з неї на користь колишнього чоловіка ? частину вартості вантажного евакуатора NISSAN ATLAS 300, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_10, яка становить 7500 дол. США.

Згідно ч.1,ч.3ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, що оскаржене, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав;

За правилами п.4ч.1ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що автомобілі KIA RIO (2006 р.в.) д/н НОМЕР_12, NISSAN ATLAS 300 (1989 р.в.) д/н НОМЕР_2, IVECO 75-14 (1995 р.в.) д/н НОМЕР_3, MITSUBISHI CANTER (1994 р.в.) д/н НОМЕР_4, MITSUBISHI CANTER (1994 р.в.) д/н НОМЕР_1, MAZDA TITAN (1990 р.в.) д/н НОМЕР_8, MAZDA E2200 (1996 р.в.) д/н НОМЕР_5, MITSUBISHI PAJERO (1993 р.в.) д/н НОМЕР_7, MERCEDES-BENZ 1117 (1987 р.в) д/н НОМЕР_13 - 65 (2004 р.в.) д/н НОМЕР_6 є спільним майном сторін, оскільки придбане ними за час шлюбу і зареєстроване в установленому законом порядку в органах МРЕВ ДАЇ України. Інші транспортні засоби, на які посилалися позивачі у своїх позовних заявах, не визнані спільним майном подружжя, оскільки ними не надано доказів, що це майно придбане сторонами під час шлюбу і за спільні кошти.

Відмовляючи в поділі спільного майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами не доведена у встановленому законом порядку вартість спільно набутого майна, та сторони не дійшли згоди про його вартість.

Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, так я він відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Стягуючи з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ? частину вартості вантажного евакуатора NISSAN ATLAS 300, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_10 в розмірі 59947 грн. 50 коп., суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 продала це майно ОСОБА_4 без згоди позивача за 15000 дол. США, та надала покупцю генеральну довіреність на управління та розпорядження цим майном.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, оскільки він суперечить нормам матеріального і процесуального права.

Статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України визначений порядок поділу спільного майна подружжя.

Вартість майна подружжя, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Дійсна вартість майна встановлюється товарознавчими експертизами, договорами купівлі-продажу, укладеними відповідно до вимог закону.

Приписами ч.1ст.60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 1986 року по 15.12.2009 року. За час шлюбу ними за спільні кошти було придбане майно, яке суд першої інстанції правомірно визнав спільною сумісною власністю подружжя, оскільки вказані автомобілі зареєстровані в органах МРЕВ ДАІ у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідними довідками МРЕВ ДАІ в Одеській області, наданими сторонами. Оскільки сторони не дійшли згоди про вартість цього майна, яке підлягає поділу, та не надали суду належних доказів про дійсну вартість цього майна на час розгляду справи, суд першої інстанції правомірно відмовив ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в поділі спільно набутого майна.

Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правомірно відмовив ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в поділі спільного майна, оскільки заявлені ними вимоги не доведені у встановленому законом порядку.

Разом з тим, суд першої інстанції порушив вказані вище норми матеріального і процесуального права, стягнувши з ОСОБА_3 на користь позивача ? частину вартості вантажного евакуатора NISSAN ATLAS 300, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_10, у зв'язку з чим колегія суддів не обмежилася доводами апеляційної скарги, і тому перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 будучи власником вантажного евакуатора NISSAN ATLAS 300, 1989 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_10, видала 21.04.2010 року ОСОБА_5 довіреність на право управління та розпорядження транспортним засобом. ОСОБА_5 продав цей транспортний засіб ОСОБА_6. Доказом купівлі-продажу автомобіля суд першої інстанції визнав свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу в МРЕВ №8 ДАІ ГУ МВС України в Одеській області, видане ОСОБА_6 на цей автомобіль. Суд також визнав належним доказом у справі - нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_5, в якій він стверджує, що за спірний транспортний засіб він передав ОСОБА_3 15000 дол. США.

Колегія суддів визнає, що видача довіреності на транспортний засіб, що перебував в експлуатації та має особливості цивільного обороту, без укладення договору купівлі-продажу, не можна вважати договором, що укладений у відповідності із законом і допускає перехід права власності до третіх осіб. Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена й Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року, якою затверджені «Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів та самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотокалясов» (п.2). Не є належним доказом і нотаріально посвідчена заява ОСОБА_5 про передачу ним коштів ОСОБА_3 за спірний автомобіль.

Приймаючи до уваги, що надані позивачем докази продажу відповідачем спірного транспортного засобу є неналежними, і інших доказів в цій частині позивачем не надано, рішення суду (в цій частині) підлягає скасуванню. У зв'язку з цим колегія суддів не вбачає правових підстав для передачі у власність позивачу автомобіля NISSAN ATLAS 300, 1989 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_10.

В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не встановив обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства і не з'ясував джерело і час його придбання, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки суд встановив і з'ясував ці обставини, але відмовив сторонам в задоволенні заявлених вимог тому, що сторони не дійшли згоди щодо визначення вартості спірного майна, і не надали належних доказів того, яка вартість цього майна була на час розгляду справи в суді. Не доведено апелянтом і наявність іншого, ніж встановлено судом, майна, набутого сторонами під час ведення спільного господарства.


Керуючись ст.304, п.2ч.1ст.307, п.1,4ч.1ст.309 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -


вирішила;


Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ? частини вартості вантажного евакуатора NISSAN ATLAS 300, 1989 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_10 у розмірі 59947 грн. 50 коп. - скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про виділення у власність із спільного майна подружжя автомобіля з краном маніпулятором NISSAN ATLAS 300 1989 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_10.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.




Судді апеляційного суду Одеської області: В.П.Фальчук


О.М.Таварткіладзе


В.М.Каранфілова





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація