Справа № 1328/2719/12 Головуючий у 1 інстанції: В.І. Кавацюк
Провадження № 11/783/507/13
Категорія:ст.ст.357 ч.3,358 ч.1,190 ч.2,358 ч.4
КК України Доповідач: Танечник І. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Танечника І.І.
Суддів: Валько Н.М., Волинця М.М.
з участю прокурора Малиш Н.С.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь в суді 1 інстанції
на вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 23 листопада 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючий дорожнім робітником підприємства «Онур», уродженець м.Львова, українець, гр-н України, раніше судимий - останній раз 26.02.2007 р. Франківським районним судом м.Львова за ст.186 ч.2,71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі , 08.07.2009 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково,
засуджений за ст.357 ч.3 КК України на 1 рік обмеження волі, за ст. 358 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі, за ст.190 ч.2 КК України на 1 рік обмеження волі, за ст.358 ч.4 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено ОСОБА_3 покарання 2 роки обмеження волі. На підставі ст.71 КК України до даного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Франківського районного суду м.Львова від 26.02.2007р. та визначено ОСОБА_3 остаточне покарання - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнено від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов»язано ОСОБА_3 не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з»являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації та повідомляти цей орган про зміну постійного місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишено попередній - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу.
Вирішено питання з речовими доказами по справі.
ВСТАНОВИЛА :
за вироком районного суду ОСОБА_3 засуджений за те, що, на початку квітня 2011 року у невстановлений досудовим слідством день та час, маючи умисел на незаконне заволодіння паспортом, знаходячись на зупинці громадського транспорту, що розташована на розі вул.Хімічної та просп.В.Чорновола в м.Львові, привласнив знайдений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, який був виданий 16.02.2011р. Шевченківським РВ ЛМУ МВСУ України у Львівській області на ім»я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою АДРЕСА_1.
Крім цього, в 20х числах липня 2011 року ОСОБА_3, маючи умисел на підроблення документа, а саме паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, який був виданий 16.02.2011р. Шевченківським РВ ЛМУ МВСУ України у Львівській області на ім»я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, шляхом зміни фотографії, вклеїв у вищевказаний паспорт свою фотографію.
Згідно висновку експерта №6/4372 від 23.09.2011 року в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1, який був виданий на ім»я ОСОБА_5, який 27 липня 2011 року був вилучений у ОСОБА_3, на першій сторінці має місце заміна фотокартки пред»явника документа. На третій сторінці вказаного паспорту зміни фотокартки особи чоловічої статі не виявлено.
Крім цього, ОСОБА_3 26.07.2011 р., знаходячись в приміщенні магазину «Мобілочка», що на просп.Свободи,23 в м.Львові, маючи умисел на використання завідомо підробленого документу та заволодіння кредитними коштами шляхом обману, подав працівнику ПАТ «Платинум Банк» підроблений ним паспорт громодянина України серії НОМЕР_1, який був виданий на ім»я ОСОБА_5 із заміненою фотокарткою, ввівши таким чином працівника банку в оману. На підставі поданих документів між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_5, за якого себе видав ОСОБА_3, було укладено кредитний договір №1367/2458 SFPRPG7 від 26 липня 2011 року та внаслідок цього ОСОБА_3 шляхом обману заволодів кредитними коштами в сумі 2945грн.67 коп.
Крім цього, ОСОБА_3 27.07.2011 р., приблизно о 17.45 год., перебуваючи в магазині «Фокстрот», що на вул.Городоцькій,16 в м.Львові, для оформлення кредиту в сумі 5000 грн. з метою купівлі побутової техніки, пред»явив працівнику АТ «Дельта Банк» підроблений документ, а саме паспорт громодянина України серії НОМЕР_1, який був виданий на ім»я ОСОБА_5 із заміненою фотокарткою.
В апеляції прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції вважає вирок суду незаконним в частині застосування положень ст.ст.75,76 КК України стосовно засудженого ОСОБА_3, оскільки призначене покарання не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів, у зв»язку з невідповідністю висновків суду, неправильному застосуванню кримінального закону і м»якості призначеного покарання.
Вказує, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Франківського районного суду м.Львова від 26.02.2007 р. за ст.ст.186 ч.2,71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі. 08.07.2010р. звільнений умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 1 рік 8 місяців 24 дні і під час умовно-дострокового строку знову вчинив новий умисний злочин, тому суд мав розцінити це як порушення умов застосування ч.4 ст.81 та ст.75 КК України, оскільки в таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є недопустимим. З врахуванням особу ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
За таких обставин просить вирок районного суду скасувати, постановити новий вирок, яким визнати винним та засудити ОСОБА_3 за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.2 ст.190 , ч.4 ст.358, ч.4 ст.358,70,71,72 КК України до 2 років позбавлення волі та стягнути з засудженого судові витрати.
У своїх змінах до апеляції від 20.03.2013р. прокурор просить вирок районного суду відносно ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу скерувати на новий судовий розгляд до Шевченківського районного суду м.Львова в іншому складі суду.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, міркування адвоката та засудженого про безпідставність апеляції прокурора та законності вироку місцевого суду, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції з відповідними змінами, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора у справі підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів зазначеного у вироку суду та кваліфікації його дій не заперечується у апеляції.
Разом з тим, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає доводи апеляції прокурора про неправильне застосуванням кримінального закону і невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого є такими, що заслуговують на увагу.
Призначивши ОСОБА_3 покарання за ст.357 ч.3,358 ч.1,190 ч.2,358 ч.4,70 КК України із застосуванням ст.71 КК України - два роки позбавлення волі, суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон, а саме ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, та іспитовим строком два роки.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_3, будучи звільненим постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30.06.2010 року умовно-достроково на невідбутий строк один рік 8 місяців 24 дні позбавлення волі, вчинив нові злочини в період невідбутого строку у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням за злочин вчинений під час умовно-достроково звільнення та від невідбутої частини покарання за попереднім вироком, є неприпустимим. Рішення суду про можливість застосування ст.75 КК України до покарання призначеного з застосуванням ст.71 КК України, не відповідає вимогам законодавства.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_3 , в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи, коли буде доведено винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, остаточне покарання має бути необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів та обране місцевим судом із дотриманням принципів, зазначених в ст.71 КК України.
У зв»язку з чим, апеляція прокурора у справі - підлягає до задоволення в повному об»ємі .
Керуючись ст.ст.362,366,370 КПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора у справі Соколенко В.В. задоволити .
Вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 23 листопада 2012 року відносно ОСОБА_3 скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Головуючий:
Судді: