Справа № 1301/2015/12 Головуючий у 1 інстанції: Гудим Л.Я.

Провадження № 11-кп/783/55/13

Категорія:ст.263 ч.2 КК України Доповідач: Танечник І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Танечника І.І.

Суддів: Тенюха В.П., Урдюк Т.М.

з участю прокурора Малиш Н.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Львівської області Татарина Б.С.

на вирок Бориславського міського суду Львівської області від 08 лютого 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр-н України, раніше не судимий, пенсіонер,

засуджений за ст.263 ч.2 КК України на 2 роки обмеження волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 1 рік. На підставі ст.76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_1 обов»язки: не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з»являтися для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишено попередню - особисте зобов»язання.

Вирішено питання з речовими доказами.

ВСТАНОВИЛА :

за вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 27.11.2012 року о 17 год.00 хв. , перебував на смітнику по вул.Мазепи в м.Бориславі та шукав в ньому речі які б йому могли пригодитись. Одразу біля смітника на землі він побачив руків»я ножа, яке частково було замотано у папір і одразу подумав, що цей ніж йому може пригодитися в побуті та вирішив його взяти з собою. Лезо даного ножа частково було вкрито ржавчиною, руків»я в центральній частині було виконане з дерева. Даний ніж він підняв та поклав його у поліетиленовий пакет, який мав з собою та попрямував у сторону центру м.Борислава. Проходячи неподалік будинку №32 по вул.Шевченка в м.Бориславі, до нього підійшли працівники міліції, які пред»явили свої службові посвідчення та запитали, чи він не має з собою заборонених предметів. На що він їм відповів, що має при собі ніж, який попередньо знайшов на смітнику. Також він їм сказав, що даний ніж він хотів підгострити та використовувати у побуті. Після цього працівниками міліції було запрошено двох понятих для проведення огляду місця події в ході якого він добровільно, без будь-якого тиску видав працівникам міліції даний ніж.

У своїй апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що вирок суду є незаконним у зв»язку з неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність, зокрема з вироку вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою, яка досягла пенсійного віку в зв»язку з цим, суд в порушення ст.61 ч.3 КК України обрав покарання ОСОБА_1 у вигляді обмеження волі, яке до нього застосоване бути не могло.

За наведених обставин просить вирок суду відносно ОСОБА_1 скасувати у зв»язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

В своїх змінах до апеляційної скарги від 30.04.2013 року, які надійшли до апеляційного суду Львівської області 07.05.2013 року, прокурор підтримує доводи зазначені у апеляційній скарзі та просить вирок Бориславського міського суду від 08.02.2013 року стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.263 КК України скасувати у зв»язку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити свій вирок, яким ОСОБА_1 засудити за ч.2 ст.263 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів громадян / 850 гривень/.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

Вина засудженого та правильність кваліфікації його дій не оспорюється в апеляційній скарзі, які, на думку колегії суду, правильно кваліфіковано за ст.263 ч.2 КК України.

Однак, місцевий суд, призначаючи покарання засудженому, не взяв до уваги те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто є особою, яка досягла пенсійного віку, а тому, за діючим законом, до нього покарання у вигляді обмеження волі, застосовано бути не могло.

За змістом ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у випадках погіршення становища підсудної особи: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необгрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Перелік таких випадків, на думку колегії суддів, є вичерпним.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок місцевого суду в частині призначення покарання засудженому ОСОБА_1 підлягає зміні ухвалою апеляційного суду в частині призначення йому покарання за ч.2 ст.263 КК України з обмеження волі на штраф у вигляді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень, а апеляційна скарга прокурора - до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.405, 407,409,418,419 КПК України / в редакції 2012 року/, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області Татарина Б.С. задоволити частково.

Вирок Бориславського міського суду Львівської області від 08.02.2013 року відносно ОСОБА_1 - змінити.

Вважати засудженим ОСОБА_1 за ст.263 ч.2 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

В решті цей вирок залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: