Номер провадження № 33/785/357/13
Головуючий у першій інстанції Гранін
Доповідач Кожем'якін О. А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2013 року м. Одеса
Суддя апеляційного суду Одеської області Кожем'якін О.А.,
за участю представника Південної митниці - Доманського С.І.
прокурора - Столбуненко А.Г.
представника ОСОБА_2 діюча в інтересах ОСОБА_3
розглянув подання першого заступника прокурора Одеської області та апеляційну скаргу заступника начальника Південної митниці на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 25.04.2013 року,
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про порушення митних правил № 0031/50010/13 від 19.01.2013 року вбачається, що 05.01.2013 року о 08 годин 40 хвилин в зону митного контролю п/п «Платонове» м/п «Котовськ» Південної митниці в напрямку з Молдови до України по смузі руху «зелений коридор», в'їхав автомобіль марки «NASSAN PRIMERA», р.н. НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_3.
В якості підстави для переміщення даного транспортного засобу через митний кордон України гр. Росії ОСОБА_3, надав до митного контролю: паспорт гр. Росії 720011241 від 02.07.2012, свідоцтво про реєстрацію т/з № 20413620755 від 09.02.2012 р. та доручення від 11.12.2012 р., завірене юристом ОСОБА_9 (АДРЕСА_1) в окрузі міста Дублін, на право використання та розпорядження автомобілем «NASSAN PRIMERA», р.н. НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1.
Під час здійснення перевірки щодо легітимності наданого гр. Росії ОСОБА_3 вищевказаного доручення встановлено, що доручення від 11.12.2012 р., завірено юристом ОСОБА_9 (АДРЕСА_1) в окрузі міста Дублін, не реєструвалося та не засвідчувалося (лист ОСОБА_9 АДРЕСА_1 від 14.01.2013 року PG\MS\PG6).
Таким чином, органи митної служби вважають, що гр. ОСОБА_3 до митного контролю в якості підстави для переміщення через митний кордон України автомобіля «NASSAN PIMERA», р.н. НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1 надав підроблене доручення від 11.12.2012 року, завірене юристом Рокфордом Гіббонсом (АДРЕСА_1) в окрузі міста Дублін.
Відповідно до автотоварознавчого дослідження №668 від 29.01.2013 року, вартість затриманого транспортного засобу становить 94 381 грн. 11 коп.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.04.2013 року, закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_3 на підставі ст. 247 п.1 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України.
В апеляційній скарзі заступник начальника Південної митниці просить скасувати вищезазначену постанову районного суду та постановити нову постанову, якою накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил з конфіскацією цього товару - транспортного засобу «NASSAN PRIMERA», посилаючись на те, що в матеріалах справи про порушення митних правил № 0031/50010/13 зібрано достатньо даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак порушень митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України. Крім того, висновок суду, щодо відсутності суб'єктивної сторони правопорушення не є обґрунтованим.
В поданні перший заступник прокурора Одеської області просить скасувати вищезазначену постанову районного суду та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним у вчинені ним порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора та представника Південної митниці Доманського С.І., які підтримали доводи своїх апеляційних скарг, представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, яка просила залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову районного суду без змін, приходжу до висновку, що апеляційні скарги прокурора та Південної митниці не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Диспозиції ст. 483 ч.1 МК України передбачає правопорушення з дії по переміщенню товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю з використанням спеціально виготовлених сховищ або шляхом який утруднює виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товаром вигляду інших, або з подання митному органу як підстави для переміщення товарів - підроблених документів чи документів, які були одержані незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.
Адміністративним правопорушенням визнається протиправна умисна або необережна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадянський порядок, власність, право і свободу громадян, на встановлений порядок управління та за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачила її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Зміст диспозиції ст. 483 ч.1 МК України вказує на те, що це правопорушення є навмисним, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробкою, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.
Однак, як протокол про адміністративні правопорушення ПМП № 0031/50010/13 так і всі матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_3 знав, що наявна у нього довіреність є підробленою та з її допомогою навмисно, незаконно хотів перемістити автомобіль через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
В судовому засіданні суду першої інстанції та в апеляційному суді ОСОБА_3 участі не приймав, так як є громадянином Російської Федерації, де і мешкає.
У своєму поясненні, яке він надав представникам митниці, він вказав, що не знав, що довіреність яку йому дав гр. ОСОБА_6 є підробкою та вона не визивала в нього сумнівів, оскільки йому були передані документи на автомобіль. При оформленні довіреності він не був присутній та не мав намір на незаконне переміщення автомобіля через митний кордон України.
Згідно відповіді комісаріату поліції м. Кишинева, за скаргою ОСОБА_7 порушено кримінальну справу за фактом підробки довіреності, однак рішення по теперішній час немає.
Суд обґрунтовано прийшов до висновку, що порушення за ст. 483 ч.1 МК України є умисним правопорушенням і особа, яка його вчинила повинна діяти з прямим умислом.
При розгляді матеріалів справи, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_3 умисно скоїв дію, яка підпадає під ч.1 ст. 483 МК України.
Також вказана обставина не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні при розгляді апеляції.
Доводи прокурора та представника Південної митниці про те, що ОСОБА_3 повинен був впевнитися у тому, що отримана їм довіреність не є підробкою - є необґрунтовані, оскільки ні в суді першої інстанції ні в апеляційної інстанції не були представлені докази про те, що надана ОСОБА_3 довіреність є підробкою та він знав про це.
Допитаний в апеляційній інстанції свідок ОСОБА_7 показав, що його донька ОСОБА_8 приїхала в Молдову на автомобілі з Англії. У зв'язку з тим, що автомобіль зламалася, вона повинна була його залишити батьку. Після ремонту автомобіля, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, він вирішив здати автомобіль в оренду. Отримати довіреність на автомашину він не міг, так як був відсутній зв'язок з донькою. Його син попросив гр. ОСОБА_6, який їхав в Англію, зв'язатися з його донькою та привести довіреність на автомобіль. Коли гр. ОСОБА_6 привіз довіреність, він не знав, що вона є підробкою та передав її разом з документами гр. ОСОБА_3, якого при перетинанні кордону затримали. З приводу виготовлення підробної довіреності він звернувся до комісаріату поліції м. Кишинева, однак відповідь до теперішнього часу не поступило.
Даючи оцінку письму ОСОБА_9 про те, що довіреність не автомобіль на ім'я ОСОБА_3 офісом не видавалося, вважаю, що дане письмо не вказує на те, що ОСОБА_3 причетний до виготовлення цієї довіреності.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 25.04.2013 року є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 293 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Подання першого заступника прокурора Одеської області і апеляційну скаргу заступника начальника Південної митниці - залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 25.04.2013 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_3 за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України - без змін.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області О.А. Кожем'якін
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Одеської області О.А. Кожем'якін