АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження №22-ц/796/7656/13 Головуючий в 1 інстанції - Цимбал І.К. Доповідач - Желепа О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Желепи О.В.

суддів: Кабанченко О.А., Рейнарт І.М.

при секретарі: Дубик Ю.Г.

за участю позивача: ОСОБА_1

відповідачів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності та зобов'язання вчинити дії,

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив зобов'язати відповідачів усунути йому перешкоди в користуванні кухонними меблями , а також зняти двері встановлені в приміщенні загального коридору.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року позов задоволено частково.

Зобов'язано відповідачів прибрати свої речі з кухонних шаф належних ОСОБА_1.

В задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив про скасування рішення в частині відмови в позові про зобов'язання демонтувати двері в приміщенні загального коридору. Скаргу обґрунтовував тим, що суд відмовляючи в позові виходив лише з того, що встановлені відповідачами двері не перешкоджають йому в доступі до ванної кімнати та туалету. Проте суд не врахував, що вказані двері встановлені в коридорі, який за рішенням суду знаходиться в загальному користуванні без його згоди і він позбавлений права користуватись приміщенням коридору в повному обсязі, через самовільне встановлення дверей.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач доводи скарги підтримав .

Відповідачі проти доводів скарги заперечували.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині зобов'язання демонтувати двері встановлені в приміщенні коридору, суд встановив такі обставини.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2005 року частково задоволений позов ОСОБА_3 про встановлення порядку користування жилим приміщенням.

Виділено в користування ОСОБА_3 кімнату площею 12, 7 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділено в користування кімнату площею 17, 9 кв.м. в цій квартирі, а позивачу ОСОБА_1 кімнату площею 12,9 кв.м.

Місця загального користування - кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор залишено в загальному користуванні.

Як вбачається з письмових заперечень на позовну заяву відповідачі визнали, що ними в загальному коридорі були встановлені додаткові двері, так як з позивачем по справі постійно виникають конфлікти, щодо користування квартирою, та останній не підтримує належний порядок в ній.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив лише з того, що встановлення таких дверей не обмежено доступ до вбиральні та ванної кімнати.

Проте суд не врахував, що за рішенням суду приміщення коридору залишено в спільному користуванні співвласників, а тому відповідачі без згоди позивача не мали права встановлювати перегородку та двері в загальному коридорі, внаслідок чого зменшилась площа коридору, доступ до якої має позивач по справі.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що такими діями відповідачів, порушені права позивача на користування приміщенням коридору, в якому без згоди останнього встановлені двері та перегородка, а тому вони підлягають захисту, шляхом зобов'язання відповідачів провести демонтаж встановлених ними без дозволу позивача дверей в приміщенні загального користування.

Висновки суду в частині вирішення цих вимог не відповідають встановленим обставинам, судом також не застосована норма права, яка підлягала застосуванню, а саме ст. 358 ЦК України, а тому рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року в частині відмови в позові про зобов'язання демонтувати двері скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким ці вимоги позивача задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_3 демонтувати двері, встановлені ними в приміщенні загального коридору квартири АДРЕСА_1

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: