АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/3642/13

Номер провадження 22-ц/786/1938/2013

Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О.

Доповідач Карнаух П. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Карнауха П.М.

Суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці № 5 про визнання особи такою, що втратила право проживання в квартирі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Карнауха П.М., -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці № 5 про визнання особи такою, що втратила право проживання в квартирі - залишено без розгляду, в зв'язку з повторною неявкою позивача в судові засідання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті, посилаючись на те, що вона не була повідомлена судом належним чином про час і дати розгляду справи, тому висновки суду є невірними та такими, що суперечать нормам процесуального права.

Колегія суддів, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції послався на те, що позивач 21 березня 2013 року та 11 квітня 2013 року до суду не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дати судових засідань, а тому відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України заява підлягає залишенню без розгляду.

Однак, з таким висновком місцевого суду колегія суддів погодитись не може, тому що, як убачається з матеріалів справи, про розгляд справи на 10.30.год. 21 березня 2013 року судовий виклик позивачем не було отримано, а поштова кореспонденція повернута до суду (а.с.89-90).

Про розгляд справи на 10.00.год. 11.04.2013 року судовий виклик ОСОБА_1 отримала лише 11.04.2013 року, тобто в день розгляду справи (а.с.100).

Відповідно до ч. 4 ст. 74 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом не було дотримано вимог процесуального законодавства щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, а тому висновки суду щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду є невірними.

Окрім того, за необхідне слід зауважити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту. Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, дійшов помилкового висновку, що є беззаперечні підстави для залишення позову без розгляду, в зв'язку з неявкою позивача, чим порушив його гарантовані права щодо ефективного засобу юридичного захисту та справедливого судового розгляду в такому його елементі, як право доступу до суду для захисту порушених прав чи інтересів, що є неприпустимим та порушує принципи діяльності судової влади, яка повинна забезпечувати рівні права всіх осіб, чиї інтереси так чи інакше зачіпає судова діяльність.

Викладені в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду та направлення матеріалів цивільної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.4, 311 ч.1 п. 4, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2013 року - скасувати.

Матеріали цивільної справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Карнаух П.М.

Судді: Пилипчук Л.І.

Чумак О.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Карнаух П.М.