ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/4938/13 23.05.13
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Сай А.С.
розглянувши справу № 910/4938/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас - СК»
до товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна»;
про стягнення 601 510,87 грн.
Представники сторін:
від позивача: Бабенко Я.В., довіреність б/н від 14.12.2012р.;
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Пегас - СК» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» (надалі - відповідач) про стягнення 601510,87 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки товарів та надання послуг № 23913 від 01.01.2010р. не оплатив отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 581386,39 грн., за прострочення оплати якої нараховані 3% річних у сумі 20124,48 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/4938/13 та призначено її розгляд на 11.04.2013р.
Присутніми в судовому засіданні 11.04.2013 р. представниками позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі, та частково надано витребувані судом докази.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте 11.04.2013р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання повноважного представника.
Ухвалою від 11.04.2013р. суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів за клопотанням позивача та відклав розгляд справи на 23.05.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.
Присутнім у судовому засіданні 23.05.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі, та надано витребувані судом докази.
Представник відповідач в судове засідання вдруге не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 18.03.2013р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 11.04.2013р. не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 18.03.2013р. та ухвалу про відкладення розгляду справи від 11.04.2013р. були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.01.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» (за договором - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Пегас - СК» (за договором - постачальник) було укладено Договір поставки товарів та надання послуг № 23913, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого покупець надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання виконаних робіт. Покупець також надаватиме постачальнику послуги з логістики товарів згідно з процедурою та умовами, які вказані в Додатку №6 до договору. Постачальник постачає та передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товарно-супровідною документацією, які складають невід'ємну частину договору (Додаток № 3 «Бланк замовлення»), на умовах договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі Специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляється за Договором, та їх ціни, і яка складає невід'ємну частину договору (Додаток № 2 «Специфікація/Прайс-Лист»).
Умовами договору, сторони погодили, що в межах даного договору постачальник зобов'язаний поставляти товари за цінами, зазначеними у Специфікації/Прайс-Листі, затвердженому Сторонами, до якого застосовується Додаток №7, пункт 1.2. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцю до головного офісу для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у транспортній накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей (п. 3.1. договору).
Покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок Постачальника, зазначений у статті 11 договору протягом терміну платежу, зазначеного у пункті 1.1. Додатку № 7. Протягом 5 днів після поставки товарів постачальник повинен надати податкову та товарну накладну з зазначенням номеру приймання товару в головний офіс покупця. Покупець має право затримати оплату за товари, якщо товарні чи податкові накладні не відповідають вимогам, передбаченим законодавством, договором, інструкціям покупця, або містить помилки, розбіжності, доки помилки чи розбіжності у відповідних документах не буде виправлено. Платіжне зобов'язання вважається виконаним покупцем після списання коштів з його банківського рахунку (п. 3.2. договору).
Згідно п. 1.1. Додатку № 7 до Договору поставки товарів та надання послуг № 23913 від 01.01.2010р., в редакції Додаткової угоди від 01.01.2011р., покупець оплачує товари протягом 67 днів з дня отримання товарів у Торгівельному центрі «МЕТРО Кеш енд Кері» за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні (у формі відповідно до Інструкції МЕТРО та Правил поставок товарів МЕТРО) за адресою, яка вказан в статті 11 договору, протягом не більше ніж 5 днів з дня поставки.
Як встановлено судом, позивач за товарними накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, у період з 24.10.2011р. по 01.11.2012р. поставив відповідачу товарів на загальну суму 583 300,00 грн.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбаченою, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Натомість, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань кошти за отриманий товар не сплатив, проте здійснив залік на суму 1913,61 грн., що становить вартість наданих відповідачем за договором послуг.
Отже, станом на 21.11.2012р. заборгованість відповідача перд позивачем становила 581386,39 грн., що підтверджується актом перевірки розрахунків, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками станом на 21.11.2012р.
Як вбачається з матеріалів справи, на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем залишилась незмінною та становить 581386,39 грн.
Приписами ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими товарними накладними, проте не надано доказів повернення товару або сплати позивачу коштів за цей товар, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 581386,39 грн. підлягає задоволенню.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 20124,48 грн., які розраховані окремо за кожною товарною накладною.
Приписами статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, підлягають задоволенню в сумі 20124,48 грн., згідно розрахунку позивача, який відповідачем не оспорений.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» (02140, м. Київ, пр. П. Григоренка, 43; код ЄДРПОУ 32049199) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 9; код ЄДРПОУ 33592087) 581 386 грн. 39 коп. - боргу, 20 124 грн. 48 коп. - 3% річних, 12 030 грн. 22 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 30.05.2013 р.
Суддя А.І. Привалов