КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2008 № 35/218-39/83
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Барицької Т.Л.
Калатай Н.Ф.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -ОСОБА_2 - представник (дов. №2-905 від 18.04.2007);
від відповідача - 1. повідомлений, але не зявився;
2. Пристрома Є.В.-заступник начальники юридичного відділу (дов. № 05-30/51 від 08.01.2008);
від третьої особи - повідомлена, але не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у м. Києві
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 16.10.2007
у справі № 35/218-39/83 (Сулім В.В.)
за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до 1. Державної виконавчої служби у Подільському районі м. Києва
2. Управління Державного казначейства України у м. Києві
третя особа Київське міське управління юстиції
про стягнення 204 227,98 грн.
Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 № 01-23/1/1 розгляд справи № 35/218-39/83 здійснюється у складі: головуючої судді Ропій Л.М., суддів Барицької Т.Л., Калатай Н.Ф.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.10.2007 у справі №35/218-39/83 провадження щодо розгляду скарги Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на дії посадових осіб Державної виконавчої служби м. Києва про скасування постанови від 12.12.2006 № 566/1 про накладення на начальника Головного управління Державного казначейства України у м. Києві Токаря Д.К. штрафу в розмірі 680,00 грн. припинено; в задоволенні скарги Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на дії посадових осіб Державної виконавчої служби м. Києва про визнання неправомірними дії посадових осіб Державної виконавчої служби м. Києва з відкриття та поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006 та скасування постанови про поновлення виконавчого провадження від 30.11.2006 № 566/1 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006 відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що: Головне управління Державного казначейства України у м. Києві звернулось зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби м. Києва про скасування постанови від 12.12.2006 № 566/1 про накладення на начальника Головного управління Державного казначейства України у м. Києві Токаря Д.К. штрафу в розмірі 680,00 грн. в інтересах фізичної особи - Токаря Д.К.; місцевий господарський суд прийшов до висновку, що скарги на неправомірні дії органу державної виконавчої служби з приводу накладення на керівника юридичної особи штрафу, в даному випадку керівника ГУ ДКУ у м. Києві Токаря Д.К., не можуть розглядатися господарським судом, оскільки відповідна фізична особа як за суб'єктним складом, так і за відсутністю статусу сторони чи іншого учасника спору, не підпадає під юрисдикцію ст. 121-2 ГПК України, а ст. 1 ГПК України не дозволяє звертатися до господарський судів особам для захисту прав та інтересів третіх осіб, тому провадження у цій частині скарги підлягає припиненню; місцевим господарським судом встановлено, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби міста Києва Крайчинського С.С. від 30.11.2006 № 566/1 надійшла до позивача 13.12.2006, про що зазначає скаржник; в той час, як Головне управління Державного казначейства України у місті Києві звернулося зі скаргою на дії посадових осіб Державної виконавчої служби м. Києва, відповідно до якої просить визнати неправомірними дії посадових осіб Державної виконавчої служби м. Києва з відкриття та поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006 та скасувати постанову про поновлення виконавчого провадження від 30.11.2006 № 566/1 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006 лише 09.01.2007, тобто після спливу десятиденного строку, встановленого ст. 121-2 ГПК України; клопотання про поновлення строку звернення до суду скаржником не подавалось; враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Головне управління Державного казначейства України у м. Києві звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2007 у справі № 35/218-39/83 повністю з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти постанову, якою визнати неправомірними дії посадових осіб Державної виконавчої служби м. Києва з відкриття та поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006, скасувати постанову про поновлення виконавчого провадження від 30.11.2006 № 566/1 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006, скасувати постанову від 12.12.2006 № 566/1 про накладення на начальника Головного управління Державного казначейства України у м. Києві Токаря Д.К. штрафу у розмірі 680,00 грн.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Заявник звертає увагу на той факт, що за рішенням Господарського суду м. Києва від 13.07.2006 у справі № 35/218-39/83, на виконання якого був виданий наказ № 35/218-39/83 від 31.07.2006, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 83 731,00 грн. матеріальної шкоди, 837,31 грн. державного мита, 48,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 151,14 грн. за проведення судової експертизи, однак, Державний бюджет України не являється юридичною (фізичною) особою, тому визнання його боржником у розумінні Закону України „Про виконавче провадження” є неправомірним. При цьому, надходження до Державного бюджету України не належать органам Державного казначейства на праві власності, відповідно до ст. 50 Бюджетного кодексу України органи Державного казначейства здійснюють лише їх бухгалтерський облік.
Заявник зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження” органом примусового виконання рішень визначено Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. В той же час, ст. 9 цього ж Закону передбачено виконання рішень й іншими органами, так, ч. 2 ст. 9 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів здійснюється органами Державного казначейства України. Статтею 35 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, статтею 33 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визначено, що безспірне списання коштів з рахунків Державного бюджету України здійснюється виключно органами Державного казначейства України. Тобто, враховуючи наведені норми законодавства, рішення щодо стягнення з Державного бюджету України виконуються безпосередньо відповідними органами Державного казначейства України.
Таким чином, виконання рішень стосовно стягнення коштів з Державного бюджету України не входить до компетенції органів Державної виконавчої служби, тому відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих документів, відповідно до яких підлягають стягненню зазначені кошти, не відповідає чинному законодавству України, а питання виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006 у межах чинного законодавства може бути розглянуто Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві у разі закриття виконавчого провадження Відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві та направлення оригіналу даного виконавчого документу до відповідного органу Державного казначейства.
Враховуючи викладені обставини, Головне управління ДКУ у м. Києві неодноразово зверталось з листами до Відділу примусового виконання рішень ДВС м. Києва (Головного управління юстиції у м. Києві) та роз'яснювало причини, що унеможливлюють виконання ним судового наказу.
Проте, незважаючи на всі викладені обставини, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС м. Києва Крайчинським С.С. 18.08.2006 винесено постанову № 566/1 про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006. У зв'язку із тим, що вказані дії суперечать нормам чинного законодавства, вони були оскаржені Головним управлінням ДКУ у м. Києві шляхом подання скарги від 08.11.2006 № 05-27/701 до Державної виконавчої служби м. Києва, однак, за результатами вказаної скарги заступником начальника служби Ніколаєвим С.В. винесена постанова від 29.11.2006 № 241/06, згідно якої дії державного виконавця визнані такими, що вчинені на виконання рішення суду. У зв'язку із чим, 13.12.2006 до Головного управління ДКУ у м. Києві надійшла постанова про поновлення виконавчого провадження від 30.11.2006 № 566/1, а 19.12.2006 надійшла постанова від 12.12.2006 про накладення штрафу на начальника Головного управління ДКУ у м. Києві Токаря Д.К. у розмірі 680 грн. за невиконання вимог державного виконавця по примусовому виконанню наказу № 35/218-39/83, виданого Господарським судом м. Києва 31.07.2006 про зобов'язання Управління Державного казначейства у м. Києві провести необхідні виплати на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1за рахунок коштів Державного бюджету України.
Заявник вважає, що відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 суперечить нормам чинного законодавства, а тому притягнення у його рамках до відповідальності начальника Головного управління ДКУ у м. Києві Токаря Д.К. є неправомірним.
На думку заявника, оскаржувані дії державного виконавця з накладення штрафу на начальника Головного управління ДКУ у м. Києві Токаря Д.К. у рамках зазначеного виконавчого провадження підпадають під дію ст. 121-2 ГПК України, відповідно до якої скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів подаються саме до господарського суду. До того ж, ст. 85 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (у даному випадку накази видані Господарським судом м. Києва). Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У даному випадку інший порядок судового провадження щодо оскарження дій посадових осіб органів ДВС встановлено нормами ст. 121-2 ГПК України та ст. 86 Закону України „Про виконавче провадження”.
Усі інші учасники судового процесу відзив на апеляційну скаргу не подали, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши наявні матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ВДВС Подільського РУЮ в м. Києві про стягнення 204 227,98 грн. збитків, 1 700,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; рішенням Господарського суду м. Києва від 13.07.2006 у справі № 35/218-39/83 позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь СПД-ФО ОСОБА_1 83 731,00 грн. матеріальної шкоди, 837,31 грн. державного мита, 48,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 151,14 грн. за проведення судової експертизи; зобов'язано Управління державного казначейства у м. Києві провести відповідні виплати на користь СПД-ФО ОСОБА_1за рахунок коштів Державного бюджету України; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
31.07.2006 на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2006 видано накази про примусове виконання рішення.
14.08.2006 ДВС м. Києва винесено постанову № 562/1 про відмову у відкритті виконавчого провадження.
23.08.2006 СПД-ФО ОСОБА_1. звернулась до Господарського суду м. Києва зі скаргою на дії ДВС м. Києва, в якій просить скасувати постанову ДВС м. Києва № 562/1 від 14.08.2006 про відмову у відкритті виконавчого провадження та вжити заходи по примусовому виконанню рішення суду від 13.07.2006 у справі № 35/218-39/83.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2006 у справі № 35/218-39/83 скасовано постанову ДВС м. Києва № 562/1 від 14.08.2006 про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язано ДВС м. Києва вжити заходи по примусовому виконанню рішення суду від 13.07.2006 у справі № 35/218-39/83.
09.01.2007 Головне управління ДКУ у м. Києві звернулося до Господарського суду м. Києва зі скаргою на дії посадових осіб ДВС м. Києва, в якій просило визнати неправомірними дії посадових осіб ДВС м. Києва з відкриття та поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006; скасувати постанову про поновлення виконавчого провадження від 30.11.2006 № 566/1 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006; скасувати постанову від 12.12.2006 № 566/1 про накладення на начальника Головного управління ДКУ у м. Києві Токаря Д.К. штрафу у розмірі 680,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2007 було відмовлено в задоволенні скарги Головного управління ДКУ у м. Києві на дії посадових осіб ДВС м. Києва.
04.04.2007 постановою Київського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.02.2007 скасовано частково: провадження про накладення штрафу на начальника Головного управління ДКУ м. Києва Токаря Д.К. припинено, в іншій частині ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.02.2007 у справі № 35/218-39/83 залишено без змін.
25.07.2007 постановою Вищого господарського суду України постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 скасовано, а справу № 35/218-39/83 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва з підстав нез'ясування судами першої та другої інстанції наступних питань: - за яким наказом (наказами) суду було порушено виконавче провадження, якщо і за наказом про стягнення з Державного бюджету зазначених сум, то чи відповідало це приписам наведених норм законів; - чи пред'являвся Головному управлінню ДКУ у м. Києві наказ про стягнення коштів з Державного бюджету України; - чи дотримано заявником строки звернення зі скаргою до суду щодо оспорюваних постанов, зокрема, постанови про порушення виконавчого провадження; - хто є правонаступником Державної виконавчої служби міста Києва та чи потрібно залучити до участі у справі правонаступника останньої. Крім того, припиняючи провадження в частині скарги на постанову про накладення штрафу, суд другої інстанції не зазначив, до юрисдикції якого суду відноситься її розгляд.
Місцевий господарський суд під час нового розгляду справи встановив наступне.
На виконання до Відділу примусового виконання рішень ДВС міста Києва 15.08.2006 надійшов наказ № 35/218-39/83, виданий 31.07.2006 Господарським судом м. Києва про зобов'язання Управління державного казначейства у м. Києві провести відповідні виплати на користь СПД-ФО ОСОБА_1за рахунок коштів Державного бюджету України.
17.08.2006 у відповідності до ст.ст. 3, 18, 24 Закону України „Про виконавче провадження” державним виконавцем винесено постанову № 566/1 про відкриття виконавчого провадження. На виконання вищезазначеного наказу копію даної постанови направлено боржнику із зазначенням строку для добровільного виконання до 24.08.2006.
Одночасно до Головного управління ДКУ у м. Києві державним виконавцем направлено вимогу від 17.08.2006, якою зобов'язано Управління державного казначейства м. Києва в строк до 24.08.2006 повідомити у письмовому вигляді Відділ примусового виконання рішень ДВС міста Києва про наслідки виконання вищевказаного наказу № 35/218-39/83 від 31.07.2006 Господарського суду м. Києва про зобов'язання Управління державного казначейства м. Києва провести відповідні виплати на користь СПД-ФО ОСОБА_1за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, вказаною вимогою Управління державного казначейства м. Києва було повідомлено про передбачену чинним законодавством (ст. ст. 5, 87, 88 Закону України „Про виконавче провадження”) відповідальність за невиконання рішення суду, що зобов'язує боржника виконати певні дії, а саме накладення штрафу на посадових осіб боржника.
Місцевим господарським судом було встановлено, що станом на 16.10.2006 наказ № 35/218-39/83 від 31.07.2006 Господарського суду м. Києва виконано не було.
16.10.2006 у відповідності до вимог ст. ст. 5, 76, 87 Закону України „Про виконавче провадження” за невиконання рішення суду, законних вимог державного виконавця, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС м. Києва винесено постанову № 566/1 про накладення на в.о. начальника УДК у м. Києві Репік В.М. штрафу у розмірі 340,00 грн.
16.10.2006 повторною вимогою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС м. Києва зобов'язано боржника повідомити про виконання рішення суду в строк до 18.10.2006.
02.11.2006 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС м. Києва винесено постанову № 566/1 про накладення на начальника Головного управління ДКУ у м. Києві Токаря Д.К. штрафу у розмірі 340,00 грн.
02.11.2006 вимогою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби міста Києва зобов'язано начальника Головного управління ДКУ у м. Києві Токаря Д.К. повідомити про виконання рішення суду в строк до 09.11.2006.
Як встановлено місцевим господарським судом, станом на 15.11.2006 рішення суду виконано не було.
15.11.2006 для проведення перевірки були витребувані матеріали даного виконавчого провадження, у зв'язку з чим винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. За результатами проведеної перевірки було встановлено, що дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС м. Києва були вчинені на виконання рішення суду.
30.11.2006 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби міста Києва Крайчинським С.С. винесено постанову, якою поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006 про зобов'язання Управління державного казначейства у м. Києві провести відповідні виплати на користь СПД-ФО ОСОБА_1за рахунок коштів Державного бюджету України.
Станом на 08.12.2006 наказ № 35/218-39/83 від 31.07.2006 Господарського суду м. Києва виконано не було, про що складено акт.
12.12.2006 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС м. Києва винесено постанову № 566/1 про накладення на начальника Головного управління ДКУ у м. Києві Токаря Д.К. штрафу у розмірі 680,00 грн. та роз'яснено, що постанова може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.
09.01.2007 Головне управління ДКУ у м. Києві звернулося до Господарського суду м. Києва зі скаргою на дії посадових осіб Державної виконавчої служби міста Києва, якою просить визнати неправомірними дії посадових осіб Державної виконавчої служби міста Києва з відкриття та поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006; скасувати постанову про поновлення виконавчого провадження від 30.11.2006 № 566/1 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006; скасувати постанову від 12.12.2006 № 566/1 про накладення на начальника Головного управління ДКУ у м. Києві Токаря Д.К. штрафу у розмірі 680,00 грн.
Порядок судового оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів встановлюється ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Стаття 21 ГПК України встановлює, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу; позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено апеляційним господарським судом, Головне управління ДКУ у м. Києві звернулось зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби м. Києва про скасування постанови від 12.12.2006 № 566/1 про накладення на начальника Головного управління Державного казначейства України у м. Києві Токаря Д.К. штрафу в розмірі 680,00 грн., тобто в інтересах фізичної особи - Токаря Д.К.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що скарга на неправомірні дії органу державної виконавчої служби з приводу накладення на керівника юридичної особи штрафу, в даному випадку керівника ГУ ДКУ у м. Києві Токаря Д.К., не можуть розглядатися господарським судом, оскільки відповідна фізична особа як за суб'єктним складом, так і за відсутністю статусу сторони чи іншого учасника спору, не підпадає під юрисдикцію ст. 121-2 ГПК України, а ст. 1 ГПК України не дозволяє звертатися до господарських судів особам для захисту прав та інтересів третіх осіб, тому провадження у цій частині скарги підлягає припиненню.
В свою чергу, компетенція адміністративних судів відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Стаття 181 Кодексу адміністративного судочинства України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено апеляційним господарським судом, постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби міста Києва Крайчинського С.С. від 30.11.2006 № 566/1 про поновлення виконавчого провадження надійшла до Головного управління ДКУ у м. Києві 13.12.2006, про що зазначає Головне управління ДКУ у м. Києві в апеляційній скарзі.
В свою чергу, Головне управління Державного казначейства України у місті Києві звернулося зі скаргою на дії посадових осіб Державної виконавчої служби м. Києва, відповідно до якої просить визнати неправомірними дії посадових осіб Державної виконавчої служби м. Києва з відкриття та поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006 та скасувати постанову про поновлення виконавчого провадження від 30.11.2006 № 566/1 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 35/218-39/83 від 31.07.2006 лише 09.01.2007, тобто після спливу десятиденного строку, встановленого ст. 121-2 ГПК України; клопотання про поновлення строку звернення до суду скаржником не подавалось.
Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2007 у справі №35/218-39/83 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 35/218-39/83 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Ропій Л.М.
Судді Барицька Т.Л.
Калатай Н.Ф.