КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.09.2008                                                                                           № 18/152

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Пантелієнка  В.О.

 суддів:            Гарник Л.Л.

          Іваненко  Я.Л.

 при секретарі:           Семеник Т.В.

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -Макієнко Л.В. - дов. №1 від 02.01.2008р.,                                      Песік Б.Г. - ген. директор,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.06.2008

 у справі № 18/152 (Сидоренко А.С.)

 за позовом                               Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

 до                                                   ВАТ "Чернігіврайагропромтехніка"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.06.2008р. усправі №18/152 в позові СПД ОСОБА_1 відмовлено на підставі ст.ст.179, 180, 181, 207, 284 ГК України, ст.ст.203, 215 ЦК України.

        В апеляційній скарзі СПД ОСОБА_1просить вказане рішення суду скасувати і постановити нове рішення, оскільки справа була розглянута місцевим судом за відсутності представника позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ  „Чернігіврайагропромтехніка” просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Чернігівської області залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01 грудня 2007 року між ВАТ „Чернігіврайагропромтехніка” (Орендодавцем) та СПД ОСОБА_1 (Орендарем) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (а.с.8-10, надалі -Договір).

Згідно даного Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове володіння і користування складське приміщення площею 270 м.кв за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 162-а в нормальному технічному стані (п. 1.1 Договору).

Об'єкт оренди вважається прийнятим орендарем в день підписання договору оренди (п. 2.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що даний Договір укладається строком на 11 місяців до 31.10.2008р. з моменту його підписання сторонами і набуває чинності з дня підписання сторонами.

Відповідно п. 4.1 Договору, орендна плата є договірною, встановлюється в розмірі 3888 грн. на місяць і сплачується до 5 числа поточного місяця за місяць, який починається за місяцем оплати. Окремо від орендної плати орендарем сплачуються фактичні витрати за використану електроенергію по лічильнику, вартість фактично спожитих комунальних послуг.

У відповідності з ч.ч.1-3 ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За змістом ч.1 ст.284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч.8 ст.181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

Тому суд першої інстанції правильно відмітив, що відсутність у господарському договорі деяких істотних умов, визнаних такими за законом або нечітке їх зазначення, не може свідчити про суперечність змісту правочину вимогам закону, отже не є підставою для визнання такого господарського договору недійсним.

Дана обставина може свідчити лише про те, що внаслідок недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов господарського договору, він вважається неукладеним.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди нежитлового приміщення від 01.12.2007р., був укладений між сторонами на основі вільного волевиявлення і був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Це підтверджується листуванням між сторонами та документами про сплату позивачем орендних платежів.

Господарський суд Чернігівської області правильно вказав, що акт приймання-передачі об'єкта оренди є лише документальною формою фіксування передачі майна у користування з дати складання якого можливе обчислення строку договору

оренди. У оспорюваному договорі сторони передбачили, що об'єкт оренди вважається прийнятим орендарем в день підписання договору оренди (п. 2.1 Договору). 

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1залишити без задоволення, рішення  господарського суду Чернігівської області від 12.06.2008р. у справі №18/152 -  без змін.

Справу №18/152 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Пантелієнко  В.О.

 Судді                                                                                          Гарник Л.Л.

                                                                                          Іваненко  Я.Л.

 12.09.08 (відправлено)