ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.11.06р. | Справа № 9/259-06 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольські труби-транс", м. Нікополь Дніпропетровської області
до відповідача-1: Приватного підприємства „Еколінія”, м. Дніпропетровськ до відповідача-2: суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа Шеін Ігор
Володимировича, м. Луганськ
третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю „Август-Україна”, м.Київ
про стягнення 1550 грн.
Суддя Подобед І.М.
Представники:
Від позивача – Есаулова Н.В. – юрисконсульт, довіреність №35 від 27.06.06р.
Від відповідача-1) – представник не з’явився
Від відповідача-2) – представник не з’явився
Від третьої особи – представник не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
ТОВ „Нікопольські труби-транс” звернулось у липні 2005 року із позовом до ПП „Еколінія”, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 1550 грн. вартості разового міжміського перевезення вантажу –паперу, яке було виконане 26.07.2005р. автомобілем МАЗ, реєстраційний номер АА 3956 ВЕ з причепом 19-88 ХХ по маршруту Київ-Дніпропетровськ. Обґрунтовує позовні вимоги наявністю невиконаних Відповідачем зобов’язань за договором перевезення, що був укладений між сторонами на підставі заявки від 25.07.2005р. і виконання якого підтверджується товарно-транспортними накладними серії 02АБА №№739739, 739740, 739741 від 26.07.2005р.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на відсутність у ТОВ „Еколінія” взаємовідносин із ТОВ „Нікопольські труби-транс”, оскільки договір-заявка ніколи директором підприємства та іншими уповноваженими особами від імені підприємства не підписувалась. Вказує, що підпис на договорі-заявці не відповідає підпису директора підприємства Жерєльєва В.Г.
Третя особа-1 пояснила, що дійсно ТОВ „Август- Україна” було відправником вантажу –товару паперу офсетного та етікеткового за маршрутом: м. Бородянка Київської області (склад ТОВ „Август-Україна) - м. Дніпропетровськ (ТОВ „Базис-Партнер” та ТОВ „Рекламне агентство „Віват” ) на автомобілі Супер МАЗ, державний номер АА3956ВЕ № причепа АА1988ХУ, водій Агранов Є. Вказує, що на виконання цього разового перевезення ТОВ „Август-Україна” був підписаний договір-заявка №07/251 від 25.07.2005р. із приватним підприємцем Шеін І.В., якому після закінчення перевезення та складення акту №ЩУ-217екс від 27.07.2005р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) було перераховано грошові кошти у сумі 1900 грн. по платіжному дорученню № 1321 від 03.08.2005р. Вважає, що виконала свої зобов’язання по сплаті за перевезення вантажу. Вказує також, що ТОВ „Август-Україна” не мала ніяких відносин із ПП „Еколінія”.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.06р. до участі у даній справі був залучений другий відповідач –суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа Шеін І.В.
Відповідач-2 відзив на позов по суті спору не надав, представника у судове засідання не направив, у зв’язку із чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 28.11.06р. за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, яки приймав участь у попередніх судових засіданнях, дослідивши надані докази, господарський суд –
ВСТАНОВИВ:
25.07.05р. ПП “ЕКОЛІНІЯ” (Відповідач-1) звернулось до ТОВ “Нікопольські труби-транс” (Позивача) із заявкою на виконання разового міжміського автотранспортного перевезення, яка була відправлена факсовим зв’язком.
Відправником вантажу –товару паперу офсетного та етікеткового за маршрутом: м. Бородянка Київської області (склад ТОВ „Август-Україна) - м. Дніпропетровськ (ТОВ „Базис-Партнер” та ТОВ „Рекламне агентство „Віват”) було ТОВ „Август- Україна” (Третя особа).
Згідно з умовами заявки від 25.07.05р., Позивач автомобілем МАЗ, реєстраційний номер АА 3956 ВЕ, причепом 19-88 ХХ, 26.07.05р виконав доставку заявлених Відповідачем-1 товарів народного споживання, по маршруту Київ-Дніпропетровськ, з додатковим місцем вивантаження.
На виконання зазначеного разового перевезення між Третьою особою був підписаний договір-заявка №07/251 від 25.07.05р. із суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Шеіним Ігорем Володимировичем (Відповідачем-2), якому після закінчення перевезення та складення акту №ЩУ-217екс від 27.07.05р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) було перераховано грошові кошти у сумі 1900 грн. по платіжному дорученню № 1321 від 03.08.05р.
Факт надання послуг по перевезенню, окрім заявки на перевезення вантажу, підтверджується також товарно-транспортними накладними серії 02АБА №№ 739739, 739740 та 739741 від 26.07.05р.
Відповідно до розділу 2 заявки від 25.07.05р., Відповідач-1, як Експедитор, повинен був оплатити транспортні послуги Позивача, як Перевізника, з коштів, що надходять від Замовника протягом 5-ти банківських днів з моменту одержання коштів від Замовника, при умові отримання від Перевізника всіх необхідних для взаєморозрахунків оригіналів документів.
Позивачем були направлені з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №130454 Відповідачу-1 оригінали документів, що підтверджують здійснення вищевказаного автомобільного перевезення, а саме: рахунку №69 від 27.07.05р., транспортної накладної серії 02АБА №№ 739739, 739740, 739741 від 26.07.05р., податкової накладної №68 від 27.07.05р., акту виконаних робіт від 27.07.05 р. , які були отримані відповідачем-1 09.08.05р., але пред”явлений Позивачем рахунок №69 від 27.07.05р. на суму 1550,00 грн. Відповідачем-1 оплачений не був.
Позивачем був направлений відповідачу-1 лист від 17.08.2005р. за №58 із проханням здійснити оплату по рахунку № 69 від 27.07.05р. та претензія №8 від 25.01.06р., відповідь на які отримані не були.
26.09.06р. між Відповідачем-1 („Первісний боржник”), Відповідачем-2 („Новий боржник”) та Позивачем („Кредитор”) був укладений договір № 36 „про переведення боргу”, згідно до умов Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов’язання) у розмірі 1550 грн., що виник на підставі розділу 2 Основного договору –Договору заявку на виконання разового міжміського автотранспортного перевезення від 25.07.2005р., укладеного між Первісним боржником та Кредитором.
Згідно умов пункту 3 вищевказаного договору про перевезення боргу, Кредитор не заперечує проти зміни Первісного боржника Новим боржником в Основному договорі. і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов’язання може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Як видно із встановлених обставин, Відповідач-1, як первісний боржник за договором перевезення, виконання якого здійснював Позивачем на підставі заявки від 25.07.05р., за згодою Позивача, як кредитора, був замінений на нового боржника –Відповідача-2.
Таким чином, на час розгляду справи судом до Відповідача-2 перейшли обов’язки з оплати наданих Позивачем зазначених послуг перевезення.
Згідно до приписів ст. 530 ч.1 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.
Відповідач-2 неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед Позивачем з оплати наданих останнім послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з відповідача суми 1550 грн. основного боргу –є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Внаслідок заміни боржника у зазначеному зобов’язанні, Відповідач-1 на час розгляду справи є неналежним відповідачем, тому у позові до цієї особи слід відмовити.
Судові витрати у справі покладаються на Відповідача-2, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольські труби-транс” до Суб’єкта підприємницької діяльності-фізична особа Шеін Ігор Володимирович задовольнити.
Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізична особа Шеін Ігор Володимирович на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольські труби-транс” суми 1550 грн. основного боргу, 102 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікопольські труби-транс” до Приватного підприємства „ЕКОЛІНІЯ” відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя | І.М. Подобед |
Рішення підписано -.01.12.06р.
|
|
|