ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді    Кушнової  А.О., при секретарі Габрись П.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 

за позовом   Прокурор Совєтського району АР Крим, смт. Совєтське      ДПІ у Совєтському районі АР Крим, смт. Совєтський   

до   СПД ОСОБА_1, Совєтський район, смт. Совєтське             

про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

за участю представників сторін:

від прокурора: Кулібаба С.Є., посвідчення № 07121

від позивача: Анєр С.С., представник, довіреність № 10 від 04.09.08 р.

Від відповідача - не з'явився

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з позовом прокурор Совєтського району АР Крим в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Совєтському районі АРК до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Позовна заява не відповідала вимогам п.1, 2 ч. 1, ч. 4 ст. 106 КАС України, e зв'язку з чим позов було залишено без руху на підставі ст. 108 КАС України, з наданням заявнику строку для усунення недоліків до 15.07.08 р. У встановлений судом строк заявник усунув недоліки.

Ухвалою суду від 17.07.08 р. відкрито провадження у справі, ухвалою суду від 17.07.08 р. закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 05.08.08 р.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ч. 15 ст. 58, ст. 128 Господарського кодексу України, п. п. 1, 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Відповідач за період господарської діяльності не надав ДПІ жодного податкового звіту, що є підставою для прийняття судового рішення про припинення її підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

У судове засідання, яке відбулося 05.08.08 р., з'явилися прокурор та представник позивача, відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, у зв'язку з чим на підставі п. 2. ч. 1 ст. 128 КАС України судове засідання у справі відкладено на 04.09.08 р.

У судове засідання 04.09.08 з'явилися прокурор та представник позивача, відповідач у судове засідання не з'явився.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача наполягали на задоволенні  позову.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

   23.01.1995 року ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності на підставі розпорядження Совєтської районної державної адміністрації. Адресою, за якою ОСОБА_1 зареєстровано у якості підприємця, зазначено АДРЕСА_1.

Згідно відомостей, які містяться в довідці про взяття на облік платника податків  (а.с. 9)  від 15.05.2008 року № 114, виданій позивачем, підтверджується, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб  НОМЕР_1, з місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, взятий на облік 23.01.1995 року за НОМЕР_2.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови  державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Кодексу, якою передбачено, що така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК України громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані як підприємці, визнаються суб'єктами господарювання.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб,  а також фізичних осіб-підприємців, порядок та підстави проведення державної реєстрації, припинення державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців визначаються Законом України від 15.05.2003 № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 даного закону, державна реєстрація фізичних осіб-підприємців  - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбаченні цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку, установленому законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Проводячи господарську діяльність, громадянин-підприємець згідно ч. 6 ст. 128 Господарського кодексу України зобов'язаний своєчасно подавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати податки в порядку та розмірі, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-XII від 25. 06.1991 року із змінами та доповненнями станом на дату виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в установлені законами терміни.

Згідно з підпунктами «а», «в» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок с доходів фізичних осіб від 22.05.03 р. №889-IV із змінами та доповненнями станом на дату виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов'язані вести облік доходів і витрат  у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподаткованого доходу, у разі, коли такий платник податку зобов'язаний цим законом подавати декларацію; подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього закону таке подання є обов'язковим.

Відповідно до п.п. «г» п. 4.1.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-II із змінами та доповненнями станом на дату виникнення спірних правовідносин, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) до 1 квітня року, наступного за звітним.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього чинним законодавством у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та на нього розповсюджується дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.03 р. №755-IV, у тому числі в частині перереєстрації та припинення реєстрації.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за період проведення господарської діяльності податкової звітності з моменту взяття його на облік як платника податків до ДПІ в Совєтському районі не надавав. (а.с.13)

Відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої державним реєстратором Совєтської районної державної адміністрації АР Крим, інформація про наявність відомостей про проведення реєстраційних дій відсутня.(а.с.10)

Відповідно до службової записки сектору погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ в Совєтському районі АРК № 28/24-0 від 14.03.08 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед бюджетом.(а.с.11)

Відповідно до службової записки відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ в Совєтському районі № 80/17-01 від 17.04.08 р. (а.с. 13) відповідач за період господарської діяльності не подавав податкову звітність.

Відсутність відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію відповідача не спростовують факту державної реєстрації підприємця ОСОБА_1, оскільки такий реєстр відповідно до зазначеного Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» створений у 2004 р., в той час як відповідач зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності до створення такого реєстру, а саме 23.01.1995 року.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 під час здійснення господарської діяльності не виконав вимоги ст. 67 Конституції України, ч. 6 ст. 128 ГК України, п. 2,3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», п.п. «а», «в» п. 19.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п. «г» п. 4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ч.1 ст.51 ГК України, підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення з цього питання, підставами для ухвалення такого рішення є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ГК України, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єктів господарювання чи їх заступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом,  - за рішенням суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 59 ГК України суб'єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Відповідно ст. 104 ЦК України ліквідація є підставою припинення лише юридичної особи. Приймаючи до уваги, що фізична особа-підприємець не може бути ліквідована, а може бути лише припинена її підприємницька діяльність у випадках, зазначених ст. 51 ГК України,  а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 за період господарської діяльності не здавав фінансову звітність до ДПІ в Совєтському районі АРК, у суду є підстава для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду с заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкту підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п. 8.6 п.8 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 р. №80 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 16.03.1998 р. за №172/2612, якщо платник податків не має заборгованостей перед бюджетом, та в разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.03 р. №755 - IV.

Такий висновок можна зробити на підставі аналізу положень п.3 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. №509 - XII, відповідно якого до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряння достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.03р.№755 - IV, за неподання податкових декларацій та фінансових звітностей можливе лише на підставі рішення суду.

Крім того, відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 1 липня 2004 р., закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.

Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатись до суду із позовами про припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.

Ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.03 р. №755 - IV, встановлено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно ч.1 ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.03 р. №755 - IV суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в якості фізичної особи-підприємця, внесення запису про судове рішення про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 неможливе, оскільки в останньому відсутні відомості щодо ОСОБА_1, а отже копія судового рішення про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 має бути направлена на адресу Совєтської районної державної адміністрації для відома. Чинне законодавство не передбачає прийняття органами реєстрації інших рішень після прийняття судом рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, відомостей про яку немає в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Постанова складена  у повному обсязі 09.09.2008 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Припинити підприємницькудіяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого згідно розпорядження Совєтської районної державної адміністрації за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб  НОМЕР_1.

3.          Копію постанови в день набрання нею законної сили направити Совєтській районній державній адміністрації (97200, АРК, Совєтський район, смт. Совєтське, вул. 30 років Перемоги, 15).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її винесення, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                                          Кушнова  А.О.