ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ 

   

"14" жовтня 2008 р.                                                                            Справа  № 20/59

 

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом підприємця ОСОБА_1

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Водна техніка»в особі Рівненської філії № 15

до відповідача 2 Приватного підприємства «Компанія «Водна техніка»

 

про стягнення в сумі 22 984 грн. 77 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 (дов. серії ВКК № 142702 від 14.05.2008р.); ОСОБА_1.

Від відповідача 1: Губанів П.О. (дов. № 3 від 02.06.2008р.).

Від відповідача 2: Кошовий О.Г. (дов. № 10 від 10.10.2008р.).

 

          В судовому засіданні від 14 жовтня 2008 року оголошувалася перерва до 14 жовтня 2008 року до 17 години 50 хвилин, про що учасники судового процесу повідомлені під розписку         (том 2, а.с. 82).

 

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Підприємець ОСОБА_1(надалі -Позивач) звернулася в господарський суд Рівненської області з позовною заявою (том 1, а.с. 2-4) в якій просила стягнути збитки в порядку регресу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Водна техніка»в особі Рівненської філії № 15 (надалі -Відповідач 1) на свою користь в сумі 22 984 (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 77 коп.. Третя особа на стороні Відповідача -Приватне підприємство «Компанія «Водна техніка». Свої вимоги до Відповідача Позивач у позовній заяві обґрунтовував пунктом 5 статті 6, статтею 7, частиною 12 статті 8, абзацом 3 частини 3 статті 8, пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»та частиною 1 статті 228 Господарського кодексу України.

 

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву (том 1; а.с. 32) заперечив проти позовних вимог Позивача з підстав вказаних у даному відзиві.

Приватне підприємство «Компанія «Водна техніка»у своєму поясненні (том 1; а.с. 40) заперечило проти позовних вимог Позивача з підстав вказаних у даному поясненні.

 

В судовому засіданні від 15 липня 2008 року представники сторін подали заяву (том 1; а.с. 75) з проханням вирішити спір у строк більш тривалий ніж встановлений частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України та відкласти розгляд справи до 2 вересня 2008 року.

 

29 серпня 2008 року в господарський суд Рівненської області надійшла заява Позивача про зміну підстав позову та залучення іншого відповідача (том 1; а.с. 85-87). В даній заяві Позивач просить стягнути з Відповідача 1 та Приватного підприємства «Компанія «Водна техніка»(наділі -Відповідач 2) солідарно 22 984 (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 77 коп., стягнених з Позивача згідно рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 3 серпня 2007 року по справі № 2-3 2007р. (том 1; а.с. 18-21), з урахуванням рішення Апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2007 року (том 1; а.с. 22-25). Свої вимоги Позивач, з підстав вказаних у зазначеній заяві, обґрунтовує частиною 1 статті 224, абзацом 5 частини 1 статті 234, статтею 541, частиною 1 статті 1190, частиною 1 статті 1191 та частиною 1 статті 1209 Цивільного кодексу України. Представник Позивача в судовому засіданні підтримав вимоги Позивача, з підстав, вказаних у заяві Позивача про зміну підстав позову та залучення іншого відповідача (том 1; а.с. 85-87) та обґрунтуванні позовних вимог (том 2; а.с. 9-10).

 

Відповідач 1 у відзиві на заяву про зміну підстав позову та залучення іншого відповідача (том 1; а.с. 99-102) заперечив проти вимог Позивача у повному обсязі, з підстав, вказаних у даному відзиві. Представник Відповідача 1 заперечив проти вимог Позивача у повному обсязі, з підстав, вказаних відзиві на заяву про зміну підстав позову та залучення іншого відповідача (том 1; а.с. 99-102).

Відповідач 2 у відзиві на заяву про зміну підстав позову та залучення іншого відповідача (том 2; а.с. 1-5) заперечив проти вимог Позивача у повному обсязі, з підстав, вказаних у даному відзиві. Представник Відповідача 2 заперечив проти вимог Позивача у повному обсязі, з підстав, вказаних відзиві на заяву про зміну підстав позову та залучення іншого відповідача (том 2; а.с. 1-5).

 

Заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача 1 та Відповідача 2, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити. При цьому суд виходив з наступного.

 

3 серпня 2007 року Костопільським районним судом Рівненської області винесено рішення (том 1; а.с. 18-21) по справі № 2-3 2007р. за позовом ОСОБА_3до Позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди (третя особа на стороні відповідача [Позивача], яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Відповідач 1). Зазначеним рішенням, з підстав вказаних у даному рішенні, позовну заяву ОСОБА_3задоволено частково: стягнуто з Позивача на користь ОСОБА_3матеріальну шкоду в сумі 20 115 (двадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн., моральну шкоду в сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн. та 3 036 (три тисячі тридцять шість) грн. 76 коп. судових витрат; в задоволенні решти позовних вимог -відмовлено за необґрунтованістю.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 3 серпня 2007 року по справі № 2-3 2007р. (том 1; а.с. 18-21) встановлено наступне:

«…1 грудня 2004 року ОСОБА_3придбав в магазині «Інсталятор», що належить Позивачу, настінний газовий котел ermikra-23Е»виробництва італійської фірми », що підтверджено видатковою накладною № В1-0І0104 від 1 грудня 2004 року. Придбаний котел було змонтовано і введено в експлуатацію 9 грудня 2004 року. 10 грудня 2004 року даний котел загорівся, що спричинило пожежу в квартирі.

14 грудня 2004 року Позивачем проведено заміну пошкодженого котла на новий котел аналогічної модифікації, який було введено в експлуатацію 28 лютого 2005 року.

16 березня 2005 року в результаті повторного загорання газового котла в квартирі виникла пожежа, яка призвела до пошкодження майна ОСОБА_3, що підтверджено актом про пожежу…

… Як вбачається з висновку судової комплексної інженерно-технічної експертизи в галузі пожежно-технічних та електротехнічних досліджень № 10266 від 16 січня 2007 року (копія висновку наявна у матеріалах справи № 20/59 в томі 1 на а.с. 132-143) проведеної Харківським НДІ судових експертиз механізм запалювання полягав у взаємодії полум'я на пальнику з газом, що витікав із отвору, який утворився внаслідок розгерметизації штатного з'єднання газопроводу в котлі. Причиною пожежі стала розгерметизація штатного вузла з'єднання штуцера електромагнітного клапану з газовою трубою живлення пальника котла, тобто порушення вимог нормативного документу, вказаного в дослідницькій частині висновку.

З дослідницької частини даного висновку вбачається, що згідно з ГОСТ (12.1004-91 ССБТ Пожарная безогасность. Общие требования) п. 2.1 «Предотвращение пожара должно достигаться предотвращением образования горючей средьі и (или) предотвращением образования в горючей среде источников зажигания»; п. 2.2 ч. 3 «Предотвращение образования горючей средьі должно обеспечиваться ... изоляцией горючей средьі …». І тому недотримання нормативних вимог вказаного стандарту, а саме неналежна герметичність вузла з'єднання штуцера електромагнітного клапану з трубою живлення газом пальника котла, стало причиною пожежі. …»

З урахуванням даного, Костопільський районний суд Рівненської області у своєму рішенні від 3 серпня 2007 року (том 1; а.с. 18-21) прийшов до висновку, що причиною пожежі стала неналежна якість товару, що не відповідала вимогам нормативних документів, тобто конструктивні і технологічні недоліки придбаного котла.

Як вказує Костопільський районний суд далі у своєму рішенні, закон (частина 2 статті 1209 Цивільного кодексу України) вимагає від продавця товару надання суду доказів того, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару. В подальшому в рішенні Костопільський районний суд зазначає, що Позивач не надав суду безспірних доказів виникнення шкоди внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару, та спростовує посилання представника Позивача про порушення ОСОБА_3правил користування або зберігання товару, вказуючи що: «… введення газового котла в експлуатацію та перевірку всіх параметрів його роботи, в тому числі -електричних приєднань та герметичності монтажу інших комунікацій, було проведено 28 лютого 2005 року сервісним інженером Відповідача 1, про що свідчить акт введення обладнання в експлуатацію 038775. Ніяких недоліків монтажу котла та системи газопостачання виявлено не було. … »

Крім того, Костопільський районний суд не прийняв до уваги висновок експертизи НДЕКЦ при Управлінні МВС в Рівненській області від 18 жовтня 2005 року (том 1;             а.с. 106-130) вказуючи, що: «… в розділі «Висновки»експерт вказує на ймовірні причини виникнення пожежі. В зв'язку з цим ухвалою суду від 27 грудня 2005 року було призначено повторну пожежно-технічну експертизу. … »

В наступному абзаці суд вказує, що: «… вважає висновок експерта від 18 жовтня 2005 року неналежним доказом у справі і не приймає його до уваги. … »

 

Зазначене рішення Костопільського районного суду Рівненської області (том 1;                 а.с. 18-21) було оскаржене ОСОБА_3та Позивачем до Апеляційного суду Рівненської області.

29 листопада 2007 року Апеляційним судом Рівненської області винесено рішення (том 1; а.с. 22-25), яким, з підстав вказаних у даному рішенні: апеляційну скаргу ОСОБА_3відхилено; апеляційну скаргу Позивача задоволено частково; рішення Костопільського районного суду від 3 серпня 2007 року (том 1; а.с. 18-21) частково змінено, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з Позивача на користь ОСОБА_3, з 5 000 грн. до 1 000 (одна тисяча) грн., а розмір понесених ОСОБА_3судових витрат у справі у зв'язку з проведенням пожежно-технічної експертизи з 3 036 грн. 76 коп. до 1 869 (одна тисяча вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 77 коп.; у решті рішення місцевого суду залишено без зміни, а подану апеляційну скаргу Позивача -відхилено.

Дане рішення Апеляційного суду Рівненської області в касаційному порядку не оскаржене та набрало законної сили з моменту його проголошення.

 

Згідно частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України: рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і містять значення для вирішення спору.

З урахуванням частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні спору по справі № 20/59, господарському суду не належить заново оцінювати факти, які встановлені Костопільським районним судом Рівненської області в рішенні від 3 серпня 2007 року (том 1; а.с. 18-21), оскільки факти встановлені судом у зазначеному рішенні суду з цивільної справи є обов'язковими для господарського суду.

 

Зі змісту абзацу останнього сторінки 1 (том 1; а.с. 18) та абзацу другого сторінки 2 (том 1; а.с. 19) вищевказаного рішення загального суду вбачається, що стягнення матеріальної та моральної шкоди з Позивача на користь ОСОБА_3здійснено лише по факту другої пожежі в квартирі ОСОБА_3.

Так, останній абзац сторінки 1 рішення від 3 серпня 2007 року (том 1; а.с. 18-21) обумовлює те, що 10 грудня 2004 року котел Е»(придбаний 1 грудня 2004 року  ОСОБА_3 в магазині «Інсталятор»Позивача; змонтований і введений в експлуатацію 9 грудня 2004 року) загорівся, що спричинило пожежу в квартирі. Господарський суд наголошує на тому, що в даному абзаці рішення Костопільського районного суду вказується лише на факт пожежі та не йде мови про пошкодження майна ОСОБА_3.

В другому абзаці сторінки 2 рішення від 3 серпня 2007 року (том 1; а.с. 18-21) вказується, що 16 березня 2005 року в результаті повторного загоряння газового котла в квартирі виникла пожежа, яка призвела до пошкодження майна ОСОБА_3, що підтверджується актом про пожежу.

Дане підтверджується і рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2007 року (том 1; а.с. 22-25).

Водночас, зі змісту заяви про зміну підстав позову та залучення іншого відповідача (том 1; а.с. 85-87) вбачається, що Позивач обумовлюючи солідарну відповідальність Відповідача 1 та Відповідача 2 вказував на те, що між Позивачем та Відповідачем 2 відбулись правовідносини купівлі-продажу настінного котла «Hermann Sypermikra-23Е», вартістю 2 797 (дві тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 29 коп. (продаж даного котла Відповідачем 2 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами). Також, Позивач вказує, що оскільки Відповідач 2 виступив продавцем настільного газового котла «Hermann Sypermikra-23Е», то Відповідач 2 також повинен відповідати за позовом.

Проте, господарський суд Рівненської області не погоджується з даними твердженнями Позивача. Як вже зазначено вище, стягнення матеріальної та моральної шкоди з Позивача на користь ОСОБА_3здійснено лише по факту другої пожежі в квартирі ОСОБА_3. Відповідно, продаж Відповідачем 2 першого котла, який загорівся спричинивши пожежу в квартирі ОСОБА_3, не може призвести до відповідальності за завдану другою пожежею шкоду, оскільки за фактом першої пожежі загальним судом не встановлювалося пошкодження майна ОСОБА_3 та не стягувалася матеріальна та моральна шкода.

Також, рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 3 серпня 2007 року (том 1; а.с. 18-21), а саме першим абзацом сторінки 2 даного рішення встановлено, що: «14 грудня 2004 року Позивачем проведено заміну пошкодженого котла на новий котел аналогічної модифікації, який було введено в експлуатацію 28 лютого 2005 року.»

Враховуючи даний факт встановлений в рішенні суду в зазначеній цивільній справі та в силу дії частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зауважує, що Відповідач 1 та Відповідач 2 не здійснювали заміну пошкодженого (першого) котла на новий. Крім того, господарський суд Рівненської області зауважує на тому, що Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували безпосереднє отримання Позивачем другого котла (загоряння якого призвела до пошкодження майна ОСОБА_3) від Відповідача 1 та Відповідача 2: рахунок-фактуру, видаткову накладну… тощо.

Що ж до наказу Відповідача 1 № 29/04 від 13 грудня 2004 року (том 1; а.с. 15), то господарський суд зауважує, що з урахуванням першого абзацу сторінки 2 рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 3 серпня 2007 року (том 1; а.с. 18-21) та з урахуванням відсутності у Позивача доказів отримання від Відповідача 1 котла згідно даного наказу (в силу частини 1 статті 33, частини 2 статті 34, частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України) -доводи Позивача щодо безумовного виконання Відповідачем 1 зазначеного вище наказу не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються рішенням Костопільського районного суду від 3 серпня 2007 року (том 1; а.с. 18-21).

Враховуючи вищевказане, в силу частини 1 статті 33, частини 2 статті 34, частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненської області також не приймає як належні та допустимі докази і протоколи судових засідань Костопільського районного суду (том 2; а.с. 11-80), подані Позивачем в судовому засіданні від 14 жовтня 2008 року (до перерви), про що зазначено в протоколі судового засідання (том 2;        а.с. 83).

 

Водночас, суд не погоджується з твердженням Відповідача 1 та Відповідача 2 про встановлення рішенням загального суду у цивільній справі вини Позивача в заподіянні матеріальної шкоди. При цьому господарський суд виходив з такого.

Як вірно зазначили представники Відповідача 1 та Відповідача 2 в абзаці 5 сторінки 3 рішення (том 1; а.с. 20), в його мотивувальній частині, іде посилання на статтю 1166 Цивільного кодексу України, яка передбачає відшкодування даної шкоди особою, яка її завдала. Водночас, в останньому абзаці сторінки 2 рішення (том 1; а.с. 19) Костопільський районний суд Рівненської області не прийняв до уваги (вказав на відсутність правового значення) посилання представника Позивача на те, що вини Позивача щодо невідповідності якості, порушення конструктивних, технологічних та інших недоліків проданого настінного котла Е»не встановлено, вказавши при цьому, що стаття 1209 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування шкоди не залежно від вини продавця. Крім того, господарський суд зауважує, що в рішенні Костопільського районного суду від 3 серпня 2007 року (том 1; а.с. 18-21) ніде прямо не встановлено вину Позивача.

 

Проте, як вже зазначено вище у даному рішенні господарського суду Рівненської області, Позивач у своїй заяві про зміну підстав позову та залучення іншого відповідача (том 1; а.с. 85-87) просить суд стягнути з Відповідача 1 та Відповідача 2 -22 984 (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 77 коп. солідарно.

Згідно частини 1 статті 1190 Цивільного кодексу України: особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

На думку господарського суду Рівненської області, під спільним заподіянням шкоди слід розуміти єдність дій співзаподіювачів, яка полягає в такому їх взаємозв'язку, коли кожна дія і всі дії в сукупності є необхідною причиною сумісної (неподільної) шкоди. Отже, спільному заподіянню шкоди властиві дві ознаки: а) єдність дій заподіювачів, яка спричинила настання шкоди; б) сумісність (неподільність) заподіяної шкоди.

Водночас, з урахуванням усього зазначеного вище у даному рішенні господарського суду, судом не встановлено будь-якого відношення Відповідача 2 до другого котла та будь-яких дій вчинених Відповідачем 2 по відношенню до другого котла, загорянням якого спричинено пожежу, яка призвела до пошкодження майна ОСОБА_3. Відповідач 2 не поставляв даний котел та не встановлював його. Враховуючи дане, господарський суд Рівненської області вважає, що Відповідач 2 не вчиняв жодних дій, які б могли спричинити настання шкоди, стягнутої з Позивача згідно рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 3 серпня 2007 року по справі № 2-3 2007р. (том 1; а.с. 18-21), з урахуванням рішення Апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2007 року (том 1; а.с. 22-25).

Відтак, господарський суд приходить до висновку про відсутність у матеріалах справи такої ознаки спільного заподіяння шкоди як єдність дій Відповідача 1 та Відповідача 2, яка спричинила настання шкоди.

 

Враховуючи усе вищевказане, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1 та Відповідача 2 солідарно 22 984 (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 77 коп. не підлягають до задоволення. 

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

 

ВИРІШИВ :

 

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Копію рішення направити сторонам по справі.

 

Повний текст рішення оформлено та підписано 20.10.2008р.

 

   Суддя