ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "20" жовтня 2008 р. по справі № 07/44-38
від 20.10.2008р. справа № 07/44-38
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Себек», м.Луцьк
до підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк
про стягнення 257732грн. 28 коп.
Суддя Сур'як О.Г.
Представники:
від позивача: Книш С.В., дов. від 24.04.2008р.
від відповідача: н/з
Суть спору: Позивач - ТзОВ «Себек» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - підприємця ОСОБА_1. 6789,96грн. заборгованості за відпущені нафтопродукти згідно договору купівлі-продажу №012.1/01/06 від 30.01.2006р. та видаткових накладних, 240741,99грн. процентів за користування чужими коштами, 4744,40грн. - 15% річних, 5455,93грн. інфляційних нарахувань, а всього 257732,28грн. та 25000грн. адвокатських послуг.
Відповідач у відзиві від 30.07.2008р. на позовну заяву позов в частині нарахування штрафних санкцій не визнає, посилаючись на їх неправильне нарахування.
В судовому засіданні 20.10.2008р. позивач подав заяву від 17.10.2008р. про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що зважаючи на подальшу співпрацю між ТзОВ «Себек» і підприємцем ОСОБА_1., великий розмір штрафних санкцій, що може негативно вплинути на підприємницьку діяльність відповідача, позивач уточнює позовні вимоги і просить суд стягнути з підприємця ОСОБА_1. 6789,96грн. основного боргу, 808,11грн. процентів за користування чужими коштами, 5131,25грн. - 15% річних, 5561,89грн. інфляційних нарахувань, всього 18291,21грн., а також 2577,32грн. витрат по сплаті державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000грн. витрат на адвокатські послуги (квитанція №4289 від 20.10.2008р., договір доручення №02/07/08-1 від 02.07.2008р. на ведення справи у суді). Провадження у справі щодо стягнення з відповідача 239933,88грн. процентів за користування чужими коштами позивач просить припинити.
З обставинами, викладеними у заяві про уточнення позовних вимог від 17.10.2008р. відповідач погоджується та не заперечує, про що свідчить напис останнього на даній заяві, скріплений підписом та печаткою підприємця ОСОБА_1.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
30.01.2006р. між позивачем - ТзОВ «Себек» (продавець) та відповідачем - підприємцем ОСОБА_1. (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 012/01/06. Предметом даного Договору є домовленість сторін про продаж Продавцем і купівлю Покупцем паливно-мастильних матеріалів: дизельного палива та/або бензину А-76 (А-92, А-95).
Згідно п.4.1 Договору Продавець зобов'язувався розпочати передачу Покупцеві товару в кількості та по ціні, вказаних у Договорі, а відповідач, згідно п. 4.2.1 Договору - прийняти товар протягом одного робочого дня з дати передачі, поставки товару. Покупець здійснює повний розрахунок за фактично переданий Продавцем товар згідно кожної накладної з відстроченням платежу на п'ять календарних днів з дати отримання товару (п.3.3 Договору). Датою отримання товару Покупцем вважається дата, зазначена в накладній про отримання товару (п.3.4 Договору).
На виконання умов Договору на підставі видаткових накладних позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 340414,96грн., факт отримання товару відповідачем стверджується довіреностями (накладні та довіреності а.с.18-60).
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач у визначені строки поставлений та прийнятий ним товар не оплатив. Як свідчать банківські виписки (а.с.61-71) підприємець ОСОБА_1 здійснив оплату отриманого товару лише на суму 333625грн., в зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 6789,96грн.
Статтею 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 6789,96грн. заборгованості підтверджується матеріалами справи, обґрунтована і підлягає до задоволення.
Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.7 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати ціни товару, Покупець сплачує Продавцю суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 15 відсотків річних від простроченої суми.
З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу згідно заяви про уточнення позовних вимог слід стягнути 808,11грн. процентів за користування чужими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за неналежне виконання грошових зобов'язань, 5131,25грн. -15% річних станом на 20.10.2008р. та 5561,89грн. інфляційних втрат станом на 20.10.2008р., про що не заперечує відповідач.
Крім того, позивач відмовився від позову в частині стягнення 239933,88грн. процентів за користування чужими коштами. Дану відмову прийнято судом, тому провадження у справі в цій частині необхідно припинити на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача згідно ст.49 ГПК України.
Відповідно до ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Отже, судові витрати в сумі 7695,32грн. (з них 2577,32грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000грн. витрат на послуги адвоката) підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 526, 625, Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити на суму 18291,21грн.
2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і/к НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» м.Луцьк МФО 303440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Себек» (м.Луцьк вул..Зв'язківців, 1Б, р/р 26008017542001 в АКБ «Імбексбанк» м.Одеса МФО 328384, ЄДРПОУ 20134872) 18291грн. 21коп. (з них 6789,96грн. основного боргу, 808,11грн. процентів, 5131,25грн. - 15% річних, 5561,89грн. інфляційних нарахувань), а також 2577,32грн. витрат по сплаті державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000грн. витрат на послуги адвоката.
3. Провадження у справі в частині стягнення 239933,88грн. процентів за користування чужими коштами припинити.
Суддя О.Г. Сур'як
Суддя