ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
21.11.06р. | Справа № А36/361 |
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіондніпротрейд", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
третя особа на стороні відповідача: Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м.Кривому Розі, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання повністю недійсним рішення від 02.06.2006р. №0000672343/0
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Гриценко О.І.
Представники сторін:
від позивача представник не з'явився
від відповідача Єршова В.В. довіреність № 24062/10/100 від 02.10.2006р.
Говорун І.С. довіреність № 25407/10/100 від 17.10.2006р.
від третьої особи на стороні відповідача: Кравченко В.В. довіреність № 19282/10/100 від 11.10.2006р., Шмагайло О.Л. довіреність № 20242/10/100 від 27.10.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати повністю нечинним рішення від 02.06.2006р. №0000672343/0 прийняте Центральною міжрайонною Державною податковою інспекцією у м.Кривому Розі про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Легіондніпротрейд" штрафної (фінансової) санкції в розмірі 490556грн. 15коп., оскільки перевірка здійснена із порушенням діючого законодавства.
Відповідач у запереченнях на позов пояснив, що позов не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки спірне рішення прийнято за результатами перевірки, здійсненої Південною МДПІ у межах повноважень, наданих діючим законодавством.
Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірне рішення прийнято за результатами оперативної перевірки, що здійснювалась Південною МДПІ на підставі ст.. 15 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Для здійснення вказаної перевірки не було необхідності прийняття відповідного рішення керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
В судовому засіданні 30.10.2006р. оголошено перерву до 21.11.2006р.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Південною МДПІ проведено перевірку Позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб”єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт №000152 від 30.05.2006р.
На підставі вказаного акту перевірки Центральною МДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000672343/0 від 02.06.2006р. про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції на суму 490556грн.15коп.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Південною МДПІ у поясненнях на позовну заяву №21428/10/100 від 30.10.2006р. зазначено, що спірне рішення прийнято за результатами оперативної перевірки, що здійснювалась нею на підставі ст. 15 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Крім того, для здійснення вказаної перевірки не було необхідності прийняття відповідного рішення керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Суд не погоджується із вказаним твердженням третьої особи та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 15 вказаного Закону дійсно передбачено здійснення органами державної податкової служби України проведення оперативних перевірок. Проте, лише у зв’зяку із здійсненням контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Як вбачається із змісту акту перевірки та спірного рішення, перевірка здійснювалась не щодо порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, а щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб”єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вказані перевірки здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Таким чином, Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м.Кривому Розі не мала права здійснювати перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб”єктами підприємницької діяльності шляхом проведення оперативної перевірки.
Суд погоджується із твердженням Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі щодо того, що поняття планових або позапланових виїзних перевірок, визначених у п.1 ч.1 ст..11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не поширюється на перевірки по дотриманню вимог „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки вказані перевірки здійснюються відповідно до п. 2 ч. 1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де зазначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.. 16 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.
Позивач не є особою, що використовує спрощену систему оподаткування. Крім того відповідач та третя особа стверджують, що перевірка здійснена на вимогу прокурора. Отже вказана перевірка не є плановою.
Згідно ч. 3 ст. 16 вказаного Закону позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.
Відповідачем та третьою особою вказаних документів суду не надано.
Згідно ч. 4 ст. 16 вказаного Закону планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На момент здійснення спірної перевірки порядок здійснення планових або позапланових перевірок органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) встановлювався ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Іншими законами України порядку проведення вказаних перевірок не встановлено.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 11-1 вказаного Закону позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Щодо твердження відповідача та третьої особи, що щодо того, що спірна перевірка було здійснена на підставі вимоги прокурора і її проведення не потребувало прийняття відповідного рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Частиною 8 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватись лише на підставі рішення суду. Вказаною правовою нормою встановлено порядок звернення до суду органу державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки для вирішення питання про надання дозволу її проведення.
Лише після отримання вказаного дозволу суду на її проведення згідно ч. 8 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позапланова перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом.
Частиною шостою вказаної статті визначено перелік обставин за наявності хоча б однієї з яких проводиться позапланова виїзна перевірка.
Відповідачем та третьою особою не надано доказів існування цих обставин.
Таким чином, вказану перевірку позивача здійснено без відповідного рішення керівника податкового органу, яке оформлюється наказом та шляхом проведення оперативної перевірки, що не відповідає порядку, встановленому діючим законодавством.
Відповідно до ч.2 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
На підставі викладеного, суд не приймає у якості належних доказів порушень позивачем діючого законодавства, копій документів, складених третьою особою у зв’язку із здійсненням вказаної перевірки, а саме: акт №000152 від 30.05.2006р. перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб”єктами підприємницької діяльності та додатки до нього.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Інших доказів порушень позивачем діючого законодавства при здійсненні розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб”єктами підприємницької діяльності відповідачем та третьою особою не надано.
За викладених обставин суд прийшов до висновку, що спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.06.2006р. №0000672343/0 Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі підлягає визнанню нечинним, оскільки прийнято на підставі акту перевірки, яка здійснена у порядку, що не відповідає вимогам діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати повністю нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.06.2006р. №0000672343/0 Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі.
Присудити судові витрати у сумі 3грн. 40коп. з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіондніпротрейд".
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі - 28.11.2006р.