Справа № 1-15 2007 р.

 

ВИРОК

 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 

16 квітня 2007 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді:     Михайловського В.І.

судді    Ляшука В.В.,

народних засідателів: Ільчука О.В.,

Романової К.Д.,

Матюхи С.В.

з участю секретаря     Каверіної В.В.

прокурора       Магалецької Т.В.

адвоката          ОСОБА_1

представника потерпілої       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця м. Красновішерська Пермської області Російської Федерації,   росіянина,   громадянина України,  розлученого,  маючого неповнолітнього сина ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  проживаючого у АДРЕСА_1,  не судимого відповідно до ст. 89 КК України,  у вчиненні злочину,  передбаченого ст. 115 ч.2,  п.п.1, 4 КК України,

 

ВСТАНОВИВ:

 

ОСОБА_3 8 вересня 2006 року близько 23 години у стані алкогольного сп'яніння зайшов у будинок АДРЕСА_2,  де проживали його батьки: ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

 

 

2

У вказаний час та місці між ОСОБА_3,  ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виник черговий конфлікт,  під час якого у ОСОБА_3 виник умисел на вбивство батьків на грунті неприязнених стосунків.

У цей же час ОСОБА_3 у кімнаті будинку АДРЕСА_2 завдав своєму батькові ОСОБА_5 чисельних ударів руками та ногами у життєво важливі органи,  частини тіла і голову,  усвідомлюючи,  що спричиняє потерпілому особливий фізичний біль та страждання.

Таким чином ОСОБА_3 шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень,  умисно вбив потерпілого ОСОБА_5 з особливою жорстокістю. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 отримав синці в області правої щоки,  верхньої губи,  грудної клітки справа,  лівого плеча у середній третині,  переломів кісток і хрящів носа,  переломів 2ГО, 3ГО, 4ГО, 5ГО, 6ГО, 7ГО, 8ГО ребер справа і такої ж кількості ребер зліва по середньо-ключичній лінії. Смерть потерпілого настала від сполученої тупої травми тіла,  чисельних переломів кісток носа,  ребер,  які ускладнилися травматичним шоком.

Продовжуючи свої злочинні дії,  ОСОБА_3 наздогнав свою мачуху - потерпілу ОСОБА_6 на сходах біля вхідних дверей вищевказаного будинку,  штовхнув у спину рукою,  внаслідок чого потерпіла впала зі сходів на асфальтове покриття перед будинком. З метою доведення до кінця злочинного умислу,  направленого на вбивство ОСОБА_6 та заподіяння їй особливих фізичних страждань,  ОСОБА_3 умисно завдав лежачій ОСОБА_6 чисельні удари ногами у життєво важливі органи,  частини тіла і голову,  усвідомлюючи,  що спричиняє потерпілій фізичний біль та страждання.

Шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень ОСОБА_3 убив потерпілу ОСОБА_6 з особливою жорстокістю. Під час умисного вбивства ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців в області правої щоки,  лівого ока,  правої верхньої кінцівки,  плеча і передпліччя,  плечового суглобу,  лівого стегна,  на боковій поверхні грудної клітки і живота,  забійної рани у скроневій ділянці справа,  переломів кісток та хрящів носа,  перелому нижньої щелепи між 2 і 3 зубами,  перелому ребер: з 2го по 7ме справа,  перелому ребер: з 2го по 8ме зліва по середньо-ключичній лінії.

Смерть потерпілої ОСОБА_6 настала від сполученої тупої травми тіла,  чисельних переломів ребер,  кісток носа,  нижньої щелепи справа,  що ускладнилося настанням травматичного шоку.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 за ст. 115 ч.2,  п.п. 1, 4 КК України себе винним визнав повністю та пояснив,  що дійсно з 8 на 9 березня 2006 року у місті Житомирі вживав спиртні напої та після чергової сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 повернувся у будинок АДРЕСА_2,  де проживає його батько ОСОБА_5,  1917 року народження і мачуха ОСОБА_6,  1927 року народження. Під час

 

3

виниклого конфлікту та сварки з вказаними особами ОСОБА_3 наніс удар кулаком батькові в обличчя,  скільки конкретно наносив згодом ударів він не пам'ятає,  бо знаходився у збудженому стані. Потім,  з слів ОСОБА_3,  він наздогнав свою мачуху - ОСОБА_6 на порозі вказаного будинку та сильно штовхнув її на землю,  скільки наносив останній ударів він не пам'ятає.

Приблизно через годину ОСОБА_3 повернувся у садибу батьків та переконався,  що вони були вже мертві. Загиблу ОСОБА_6 він заніс до хати,  а вранці у садибі біля сіновалу викопав яму та повкидав туди свого батька ОСОБА_5,  мачуху ОСОБА_6.

У той час,  коли сусіди питали ОСОБА_3 про місцезнаходження батьків,  він відповідав,  що батько знаходиться у лікарні,  а мачуха виїхала за межі України. Згодом казав,  що батько ОСОБА_5 помер у лікарні і похований на кладовищі.

Крім показів підсудного ОСОБА_3,  його вина підтверджується слідуючими доказами:

-Показами законного представника потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_2,  яка суду пояснила,  що дійсно вона 1 жовтня 2006 року дізналася від сусідки ОСОБА_9,  що ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_2 близько 20 днів назад вбив та закопав своїх батьків: ОСОБА_5 і ОСОБА_6,  яких поховала донька ОСОБА_8 за особисті кошти. Матеріальних вимог до ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_8 та її законний представник ОСОБА_2 не висувають,  покарання підсудному ОСОБА_2 просить визначити на розсуд суду.

-Показами свідка ОСОБА_10,  яка суду пояснила,  що востаннє бачила подружжя ОСОБА_5,6 7-8 вересня 2006 року. Приблизно у середині вересня 2006 року до неї прийшла поштарка щоб віддати пенсію,  пояснила,  що не може зайти у подвір'я до ОСОБА_5,6,  оскільки там бігає відв'язана собака. З будинку АДРЕСА_3 вийшов сусід ОСОБА_11 та пояснив,  що з слів ОСОБА_3,  подружжя Четвергови відсутні за місцем помешкання,  оскільки виїхали до Росії.

Свідок ОСОБА_10 також суду показала,  що між ОСОБА_3 та його батьками були неприязнені стосунки,  відомий випадок побиття ОСОБА_3 своїх батьків.

Крім того,  сусідка ОСОБА_12 у розмові повідомила ОСОБА_10,  що ОСОБА_6 казала: у разі зникнення її та чоловіка ОСОБА_5,  то це означатиме,  що їх убив ОСОБА_3.

-Показами свідка ОСОБА_9,  яка пояснила,  що 14-15 вересня 2006 року на провулок 4й Винокурний у м. Житомирі з'явилася поштарка ОСОБА_13 з метою віддати пенсії Четверговим,  але їх не було дома. На початку жовтня 2006 року ОСОБА_9 дізналася від сусідів,  що викопали батьків ОСОБА_3,  якого згодом затримали працівники міліції.

 

4

-Показами свідка ОСОБА_12,  яка суду пояснила,  що тричі зверталася до дільничого інспектора міліції,  посилаючись на зникнення подружжя ОСОБА_5,6. У серпні 2006 року сусідка ОСОБА_14 повідомила,  що ОСОБА_3 б'є матір і батька,  викликалася швидка медична допомога,  а також працівники міліції,  які не прибули на місце події,  пообіцявши направити дільничого інспектора.

Вранці,  на початку вересня 2006 року ОСОБА_12 побачила відв'язаного собаку,  якого відв'язав ОСОБА_3 з метою,  на її думку,  перешкодити будь-якій особі зайти на подвір'я будинку АДРЕСА_2. Раніше вона дізналася,  що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 збиралися виїхати в Росію,  остерігаючись,  що їх син ОСОБА_3 може їх вбити. Згодом свідку ОСОБА_12 стало відомо,  що ОСОБА_3 вбив своїх батьків та закопав у дворі б. АДРЕСА_2.

Показами свідка ОСОБА_15,  яка пояснила,  що у вересні 2006 року ОСОБА_3 приходив до кіоску,  вона бачила на ньому плями крові,  на що він пояснив,  що побився з хлопцями. Згодом ОСОБА_15 від листоноші дізналася,  що ОСОБА_3 вбив своїх батьків та згодом його затримали працівники міліції. Напередодні він також посварився зі своєю співмешканкою ОСОБА_7.

Показами свідка ОСОБА_14,  яка суду пояснила,  що ОСОБА_3 на протязі тривалого часу застосував до своїх батьків фізичну силу,  у серпні 2006 року побив їх,  викликалася швидка медична допомога і працівники міліції,  але потерпіла ОСОБА_6 відмовилася писати заяву про побиття її ОСОБА_3.

З часу зникнення потерпілих та до початку розслідування даної справи ОСОБА_3 повідомив сусідів про те,  що його батько - ОСОБА_5 хворіє у лікарні,  а мати - ОСОБА_6 виїхала в Росію до родичів. Згодом свідок ОСОБА_14 дізналася,  що вказані особи загинули внаслідок протиправних дій ОСОБА_3,  який у стані алкогольного сп'яніння вбив їх та закопав у дворі будинку АДРЕСА_2.

Показами свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_11,  які суду пояснили,  що на початку жовтня 2006 року були очевидцями того,  як ОСОБА_3 вказав місце вбивства та захоронения потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6,  тіла яких під час розслідування справи були викопані у дворі будинку АДРЕСА_2. Сам ОСОБА_3 вказав місце поховання своїх батьків,  повідомивши обставини вчинення злочину.

Показами свідка ОСОБА_7,  яка пояснила,  що 8 вересня 2006 року вона посварилася з ОСОБА_3,  який знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Виникла сварка у той же день переросла у бійку,  після якої ОСОБА_3 пішов розлючений до себе в хату,  де мешкали його батьки похилого віку. Після виниклої сварки ОСОБА_7 зустрілася з ОСОБА_3 лише 21.08.2006 року. У цей день він їй повідомив, що поховав батька - ОСОБА_5,  про це її також казали спільні знайомі.

 

5

Згодом,  на початку жовтня 2006 року за місцем помешкання ОСОБА_5,6 прибули працівники міліції,  які по АДРЕСА_2 виявили тіла вбитих: ОСОБА_5 та ОСОБА_6,  після чого затримали безпосередньо ОСОБА_3.

Показами потерпілої ОСОБА_8 (а.с.129),  згідно яких вона є рідною донькою загиблих батьків: ОСОБА_5 і ОСОБА_6.

Проживаючи біля 10 років у державі Ізраїль,  вона 1 жовтня 2006 року дізналася,  що її брат ОСОБА_3 вбив своїх батьків. Раніше,  зі слів матері,  ОСОБА_8 дізналася,  що ОСОБА_3 по відношенню до своїх батьків веде себе агресивно,  існує постійна загроза застосування до них фізичної сили,  останнім часом за місцем помешкання не дає їм життя.

Протоколами огляду місця події і трупів загиблих ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  (а.с. 13-29, 45-47),  згідно яких у присутності ОСОБА_3 було оглянуто місце вчинення злочину,  з місць захоронения по АДРЕСА_2 були вилучені тіла ОСОБА_5 і ОСОБА_6,  а сам ОСОБА_3 розповів про обставини та спосіб вчинення вбивства вказаних осіб,  вказавши також місце,  де він згодом закопав тіла загиблих ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Висновками судово-медичних експертиз (а.с. 180-183,  187-189),  згідно з якими смерть ОСОБА_5 настала від сполученої тупої травми тіла,  чисельних переломів ребер,  кісток носа,  яка ускладнилася травматичним шоком. Також були виявлені тілесні ушкодження: синець на правій щоці,  перелом кісток і хрящів носа,  крововилив на верхній губі,  синець на грудній клітині справа,  синець в області середньої третини лівого плеча,  переломи ребер: з 2 по 8 справа та з 2 по 8 зліва по середньо-ключичній лінії.

Смерть ОСОБА_6 настала від сполученої тупої травми тіла,  переломів ребер,  кісток носа,  нижньої щелепи справа,  що ускладнилось травматичним шоком. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани у скроневій області,  синцю в області правої щоки виходу з орбіти правого ока,  перелому кісток і хрящів носа,  синцю в області лівого ока,  перелому нижньої щелепи справа між 2 і 3 зубами,  синців в області правої верхньої кінцівки,  плеча та передпліччя,  двох синців на боковій поверхні грудної клітки і живота,  синця на лівому стегні,  двох синців в області правого плеча і плечового суглобу,  синця на боковій поверхні грудної клітки справа,  переломів ребер по середньо-ключичній лінії: справа з 2 по 7,  зліва з 2 г0 по 8ме.

Виявлені у ОСОБА_5 і ОСОБА_6 тілесні ушкодження виникли від дії тупих,  твердих предметів,  якими могли бути кулак,  взута нога та за ознаками відносяться до категорії "тяжких",  знаходяться у причинному зв'язку зі смертю потерпілих.

Протоколом відтворення обстановки і обставин події від 3.10.2006 року (а.с.99-107) та протоколом виїмки від 4.10.2006 року (а.с.114-115),  згідно з якими ОСОБА_3 безпомилково відтворив обставини та спосіб вчинення ним вбивства ОСОБА_5 і ОСОБА_6 по АДРЕСА_2,  а у самого ОСОБА_3 були вилучені спортивні штани,  в яких

 

6

він був одягнутий під час вчинення вбивства своїх батьків.

Висновком комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи № 504 (а.с. 195-196),  згідно з яким ОСОБА_3 у період часу,  до якого відносяться інкриміновані йому вчинки,  будь-якими психічними захворюваннями не страждав і у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності,  який би позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними - не перебував. ОСОБА_3 під час вчинення злочину перебував у стані звичайного алкогольного сп'яніння,  діяв послідовно,  цілеспрямовано,  під час виниклого конфлікту бив батьків,  виходив з будинку за спиртними напоями,  а повернувшись у домоволодіння,  викопав яму в садку,  куди закопав трупи загиблих батьків.

Згідно зазначеного висновку ОСОБА_3 міг давати звіт своїм діям та керувати ними у період часу,  до якого відносяться інкриміновані йому вчинки,  може давати звіт своїм діям та керувати ними у даний час,  примусових заходів медичного характеру не потребує.

Висновками судово-медичних експертиз №466, 464 (а.с.278-283,  286-290),  згідно з якими на частинах штори,  скатертини,  ковдри,  трьох наволочок,  підодіяльнику,  які вилучені під час огляду місця події,  а також на частинах опалювальної плити була виявлена кров людини,  походження якої не виключається як від ОСОБА_5 так і від ОСОБА_3.

У судовому засіданні ОСОБА_3,  повністю визнаючи себе винним у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_5 і ОСОБА_6,  послався на ті обставини,  що наніс своєму батькові два удари в обличчя,  а згодом штовхнув і ОСОБА_6,  надалі не пам'ятає кількість нанесених ударів,  оскільки знаходився у збудженому стані.

Суд,  дослідивши всі зібрані по справі докази,  вважає наведені покази підсудного ОСОБА_3 неповними та надуманими,  використаними ним під час судового слідства з метою пом'якшити свою відповідальність за вчинений злочин.

З досліджених письмових матеріалів справи: протоколу огляду місця події,  висновків судово-медичних експертиз,  огляду безпосередньо помешкання по АДРЕСА_2 з приєднаними фотознімками (а.с.13-29, 180-189, 278-290),  вбачається,  що побиття ОСОБА_5,6 відбувалося в їх помешканні досить тривалий час,  удари наносилися фактично по всім частинам тіла потерпілих,  з значною силою прикладання,  а плями крові були розташовані на стінах,  підлозі,  білизні,  одежі та взутті,  на предметах домашнього вжитку,  а також на одежі й самого ОСОБА_3

Таким чином,  оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності,  суд вважає повністю доведеною вину ОСОБА_3 в умисному вбивстві,  тобто умисному протиправному заподіянні смерті двом особам: ОСОБА_5 і ОСОБА_6,  вчиненому з особливою жорстокістю,  а саме у вчиненні злочину,  передбаченого ст. 115 ч.2,  п.п.1, 4 КК України.

 

7

Враховуючи тяжкість заподіяних потерпілим тілесних ушкоджень,  їх кількість та характер,  вік ОСОБА_5 і ОСОБА_6,  а також спосіб позбавлення їх життя,  оцінюючи об'єктивно надані та досліджені по справі докази під час досудового і судового слідства,  у суду відсутні будь-які сумніви щодо необхідності кваліфікації протиправних дій,  здійснених ОСОБА_3 8 вересня 2006 року,  саме за ч.2 ст. 115 п.п.1, 4 КК України.

Визначаючи міру та вид покарання,  суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину,  характеристику особи підсудного,  обставини,  які пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_3 - вину визнав та розкаявся за вчинений злочин,  відповідно до вимог ст. 89 КК України не судимий,  має неповнолітнього сина ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  що суд відносить до пом'якшуючих покарання обставин.

ОСОБА_3 злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння,  що суд відносить до обставин,  які обтяжують покарання.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 вмінено обтяжуючу обставину - рецидив злочину.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_3 не судимий відповідно до ст. 89 КК України. Згідно змісту та вимог ст. 34 КК України рецидивом визнається вчинення нового,  умисного злочину особою,  яка має судимість за умисний злочин.

А тому,  враховуючи наведене,  суд вважає,  за необхідне виключити щодо підсудного ОСОБА_3 таку обтяжуючу покарання обставину як рецидив злочину.

Характеризується ОСОБА_3 з негативної сторони. Тривалий час зловживаючи спиртними напоями,  він офіційно ніде не працював.

Оцінюючи характеристику особи ОСОБА_3,  суд приймає до уваги ті обставини,  що він у минулому неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та засуджувався до реальних мір покарань,  які відбував у місцях позбавлення волі: за вчинення злочинів,  пов'язаних з заволодінням чужим майном,  посяганням на здоров'я громадян та заподіянням тілесних ушкоджень.

Досліджені по справі: покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10 (а.с.81-155, 165-170, 176) матеріали перевірки за рапортом оператора служби 02 Житомирського міськвідділу УМВС,  виклик швидкої допомоги у липні 2006 року свідчать також і про те,  що ОСОБА_3,  проживаючи зі своїми батьками по АДРЕСА_2,  неодноразово створював конфліктні ситуації з ними,  застосовуючи до вказаних осіб фізичну силу. Згодом ОСОБА_6 в черговий раз,  24.07.2006 року побив ОСОБА_6,  намагаючись втопити її у діжці з водою.

Таким чином,  враховуючи наведені обставини справи,  суд вважає,  що ОСОБА_3 як особа становить підвищену суспільну небезпеку,  у зв'язку з чим його виправлення та перевиховання можливі тільки в умовах повної ізоляції від суспільства у максимальних межах,  передбачених санкцією ст. 115

 

8 ч.2 КК України.

Згідно висновку судово-наркологічної експертизи (а.с.199) ОСОБА_3 страждає хронічним алкоголізмом,  потребуючи лікування. Обговорюючи питання можливості застосування до підсудного ст. 96 КК України,  суд не вважає за необхідне застосовувати до ОСОБА_3 примусове лікування від алкоголізму,  оскільки вказане захворювання не становить небезпеки для здоров'я інших осіб.

Долю речових доказів суд вирішує,  виходячи з доцільності їх використання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323,  324 КПК України,  суд

 

ЗАСУДИВ:

 

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ст. 115 ч.2,  п.п.1, 4 КК України та призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому,  до набрання вироком законної сили,  залишити попередню - тримання під вартою.

Початок відбуття строку покарання рахувати засудженому ОСОБА_3 з 1 жовтня 2006 року.

Речові докази по справі: тапки, два простирадла,  тапки та шкарпетки,  вилучені під час огляду місця події - знищити,  спортивні штани,  вилучені у ОСОБА_3,  повернути засудженому ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України через апеляційний суд Житомирської області на протязі 1 (одного) місяця з моменту проголошення,  а засудженим ОСОБА_3 в той же строк з моменту отримання копії вироку.