Справа № 2-5414/11

(2/401/1267/12)

РІШЕННЯ

Іменем України

15.05.2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

У складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

при секретарі Чабан Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про зміну черговості одержання права на спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на 40/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1. У встановлений законом строк відповідно до ст.1268 ЦК України позивачка, як спадкоємець другої черги, подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідач ОСОБА_2 є сином померлої та єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який також прийняв спадщину після смерті матері у встановленому законом порядку.

У зв'язку з тим, що позивачка постійно проживала разом зі своєю сестрою в одному будинку та доглядала за нею, готувала їй їжу, прибирала, купувала необхідні ліки та продукти харчування, тому вважає, що вона має право разом зі спадкоємцем першої черги на отримання 1/2 частини спадкового майна.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 позов підтримала та зазначила, що відповідач по справі, будучи єдиним спадкоємцем першої черги, не може претендувати на все спадкове майно, оскільки у будинку з матір'ю він не проживав та ухилявся від надання їй необхідної допомоги, тому просила суд визнати за позивачкою, як за спадкоємцем другої черги за законом, право на спадкування 40/100 частин житлового будинку з прибудинковими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, разом із спадкоємцем першої черги в рівних частках.

Представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував та суду пояснив, що позивачка по справі є рідною сестрою його покійної матері ОСОБА_3. Вони проживали в одному домоволодінні АДРЕСА_1, яке було розподілено на дві окремі частини і мало окремі входи. Довгий час сестри не спілкувалися та не підтримували жодних родинних стосунків, позивачка не дозволяла матері проходити через її двір, у зв'язку з чим остання була змушена проходити до своєї частини будинку через земельну ділянку сусідів.

Останнім часом ОСОБА_3 хворіла та перенесла операцію, для її лікування відповідач вимушений був отримувати кредит у банку. У зв'язку з тим, що відповідач позмінно працював та проживав у іншому населеному пункті, тому постійно приблизно 1-2 рази в неділю провідував матір, купував продукти харчування та ліки, готував їжу, прибирав, допомагав вести домашнє господарство тощо. В той же час він не спростовує того факту, що позивачка, будучи рідною сестрою матері та проживаючи з нею в одному будинку, провідувала її, інколи готувала та приносила їжу та свіжі продукти, допомагала виходити на свіже повітря, могла прибрати в будинку, допомогти змінити білизну та інше.

Представник відповідача просив у позові відмовити, оскільки допомога, яка надавалася позивачкою рідній сестрі, не є підставою для зміни черговості одержання права на спадкування.

Вислухавши пояснення відповідача, представників сторін та свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є рідною сестрою, а відповідач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та свідоцтвами про одруження.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується актовим записом про смерть №471 від 18.03.2011 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді 40/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Відповідно до ст.1268 ЦК України із заявами про прийняття спадщини звернулися: спадкоємець першої черги -син ОСОБА_2 (ст.1261 ЦК України), та спадкоємиця другої черги -сестра ОСОБА_1 (ст.1262 ЦК України). Заповіту ОСОБА_3 не складала.

Надаючи оцінку усім зібраним по справі доказам у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позивачка дійсно інколи надавала допомогу по господарству та турбувалася про свою рідну сестру ОСОБА_3, але підстав, передбачених ч.2 ст.1259 ЦК України, які б давали їй право на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги, суд не вбачає.

Усі хвороби, зазначені у виписних епікризах та довідках ОСОБА_3, не свідчать про тривалість її безпорадного стану та, на думку суду, супроводжуються віковими показниками, оскільки вона самостійно рухалася, могла себе обслуговувати по господарству, виходила до магазину за продуктами та ліками. Тільки останні 2-3 місяці життя спадкодавець перестала виходити з дому та повністю себе обслуговувати.

У судовому засіданні позивачка не довела, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, яка перебувала у безпорадному стані.

Даний факт підтверджується також поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які не спростовують висновків суду та підтверджують періодичне надання допомоги ОСОБА_3 позивачкою, та постійний догляд за матір'ю з боку відповідача.

На підставі викладеного суд вважає ОСОБА_1 відмовити в позові до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1259, 1261, 1262 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя