Номер провадження № 22-ц/785/4231/13

Головуючий у першій інстанції: Кожохар Т.Я.

Доповідач: Ісаєва Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.

суддів: Косогор Г.О., Комлевої О. С.

при секретарі: Добряк Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства "Кулевча" в особі виконавчого директора Братінова В. І. на рішення Саратського районного суду Одеської області від 14 березня 2013 року у цивільній справі за позовом фермерського господарства "Кулевча" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Свою заяву обґрунтував тим, що в червні-липні 2012 року відповідачами, які є працівниками фермерського господарства «Кулевча» були надіслані заяви до адміністрації Президента України та Одеської обласної державної адміністрації, які містять завідомо неправдиву, недостовірну інформацію, поширення якої ганьбить ділову репутацію фермерського господарства, істотно впливає на здійснення ним господарської діяльності як із зовнішніми контрагентами, так і відносно стосунків з працівниками позивача.

В своїх заявах відповідачі вказали, що загальні збори членів СВК «Росія» від 05 серпня 2011 року проведені з порушенням норм діючого законодавства, внаслідок чого вони є незаконними, отже не чинними. Крім того, відповідачі вказали, що реорганізація СВК «Росія», шляхом приєднання до ФГ «Кулевча» спричинила погіршення їх власного життя, умов праці, тощо. Відповідачами серед працівників позивача розповсюджуються плітки з тією інформацією, що була направлена ними до органів державної влади, ведеться масова агітація щодо подання аналогічних незаконних заяв іншими працівниками позивача, проводиться інша провокаційна робота з метою зриву господарської діяльності фермерського господарства.

Внаслідок незаконних дій відповідачів позивач несе великі збитки через обмеження штату працівників, а також спостерігається погіршення відносин з контрагентами, які не виявляють бажання співпрацювати з позивачем з причини отримання ними скривдженої інформації стосовно відносин з працівниками. З моменту направлення відповідачами заяв, що містять недостовірну інформацію у відповідні інстанції, позивач змушений постійно переривати свою господарську діяльність для надання різних пояснень, відповідей, участі у роботі комісій по перевірці вищезазначених заяв, що утворилися на їх підставі.

Позивач вважає інформацію, викладену в заявах відповідачів недостовірною, не підтвердженою та такою, що ганьбить його ділову репутацію, оскільки загальні збори членів СВК «Росія» та пайовиків були проведені на законних засадах та з дотриманням всіх вимог, що передбачені законодавством. З моменту приєднання СВК «Росія» до ФГ «Кулевча» немає жодного підтвердження того, що заробітна плата працівників була зменшена або виплачується невчасно.

Позивач просив визнати недостовірною інформацію, яка була поширена відповідачами у своїх заявах, спростувати її у такий же спосіб, яким вона була поширена.

Також позивач зазначив, що приниженням ділової репутації, відповідачами завдано йому моральну шкоду. На відшкодування компенсації моральної шкоди, просив стягнути з відповідачів, солідарно 500000 гривень, також стягнути на свою користь сплачені судові витрати у розмірі 3219 гривень.

У судовому засіданні представник позивача Величко К.Г. позов підтримав, просив його задовольнити, надавши пояснення відповідно до поданої заяви. В частині спростування інформації, яка була поширена відповідачами в своїх листах уточнив вимоги. Оскільки спростування поширеної ними інформації у такий же спосіб, яким вона була поширена неможливо, представник позивача просив зобов*язати відповідачів принести керівництву позивача офіційні вибачення.

Відповідачі позов не визнали, заперечували проти його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову. Зокрема зазначили, що в червні 2012 року вони як колишні працівники та співвласники майна СГВК «Росія», окремо один від одного звернулися до Президента України з листами, в яких написали про ситуацію, яка склалася навколо СГВК «Росія». Кожен з них написав по одній заяві. До Адміністрації Президента України та Одеської обласної державної адміністрації листи чи заяви не подавали, їх листи були переадресовані Президентом до Одеської обласної державної адміністрації. В своїх зверненнях вони висловили свою думку та оціночні судження: критику, оцінку дій та висловлення щодо ситуації, яка склалася навколо кооперативу, висловили занепокоєння щодо невизначеності їх подальшої долі через реорганізацію СГВК «Росія», шляхом приєднання до ФГ «Кулевча», критику стосовно умов оплати праці, які не дають їм достатній рівень для виживання та утримання їх сімей.

Відповідачі вважають, що вони не поширювали інформацію, яка б зганьбила ділову репутацію позивача чи зривала б його господарську діяльність, а реалізували своє конституційне право на звернення до Президента України, як гаранта Конституції України.

Відповідачі вважають, що вони не поширювали інформацію, яка б зганьбила ділову репутацію позивача чи зривала б його господарську діяльність, а реалізували своє конституційне право на звернення до Президента України, як гаранта Конституції України.

Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.

На рішення суду представник позивача приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідношень.

Стаття 68 Конституції України визначає, що кожен зобов*язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права., які можуть їй належати.

Як зазначено у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності; яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копії Статуту, фермерське господарство «Кулевча» є юридичною особою, та правонаступником усіх прав, майна та обов*язків сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія» (а.с.27-38).

Частинами 1 і 2 статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, кожен має право вільно збирати зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як вбачається з копій звернень (а.с. 8-24), в червні місяці 2012 року відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3,ОСОБА_9 окремо один від одного направили письмові інформаційні звернення на ім*я Президента України. У вказаних зверненнях відповідачі висловили свою думку з приводу незаконного проведення зборів, реорганізації СГВК «Росія», створення фермерського господарства «Кулевча», зазначили про скорочення робочих місць після реорганізації, про умови оплати праці у господарстві в розмірі мінімальної заробітної плати. Згідно ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов*язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Письмові звернення, які були направлені відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3,ОСОБА_9 на адресу Президента України, в липні 2012 року управлінням з питань звернень громадян Адміністрації Президента України були скеровані до Одеської обласної державної адміністрації для проведення перевірки.

Як роз*яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 Постанови №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ... суди повинні мати на увазі, що у випадку коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції України.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що кожен з відповідачів звертався до Президента України з письмовим зверненням, в яких містилася інформація щодо ситуації, яка склалася у господарстві, в якому працювали відповідачі, правонаступником якого став позивач.

Судом зроблено правильний висновок, що своїми зверненнями до Президента України відповідачі реалізували своє конституційне право на звернення у розумінні ст. 40 Конституції України, а не поширили недостовірну інформацію щодо позивача, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Твердження представника позивача, що своїми зверненнями відповідачі зірвали господарську діяльність позивача, зокрема з ПП «Грона» та ФГ «Агрофірма Рост» не можна вважати обґрунтованим.

В листі ФГ «Агрофірма Рост» (а.с.83) від 11 липня 2012 року, якого було надіслано на адресу позивача зазначено, «в связи с многочисленными жалобами работников ФГ «Кулевча» в Администрацию Президента Украины и другие государственные органы вынуждены приостановить выполнение своих обязательств по оплате товара по договору купли-продажи № 04/05-12 от 04.05.2012 г. с 11.07.2012 г. до урегулирования упомянутой ситуации», в листі ПП «Грона» (а.с.82) від 17 липня 2012 року, що надійшов на адресу позивача 18 липня 2012 року зазначено «уведомляем Вас о невозможности исполнения ЧП «Грона» своих обязательств по договору № 18 от 23 мая 2012 года с 17 июля 2012 года в связи с поступлением к нам информации о Ваших недобросовестных действиях по отношению к работникам ФХ «Кулевча» (ранее работавшим в СПК «Россия»), которые подали соответствующие жалобы на Вас в Администрацию Президента Украины и другие государственные органы».

Вказані листи не містять інформації, що саме звернення відповідачів до Президента України стало начебто підставою розірвання договірних зобов*язань з позивачем. Крім того, як було встановлено судом з пояснень представника позивача, скарги та колективні звернення щодо діяльності позивача надсилалися працівниками ФГ «Кулевча» до Адміністрації Президента України ще в квітні 2012 року (а.с.154-157).

Крім того, відносини щодо виконання договорів регулюються певними засобами захисту.

Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.

Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу фермерського господарства "Кулевча" в особі виконавчого директора Братінова В. І. відхилити.

Рішення Саратського районного суду Одеської області від 14 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції, на протязі двадцяти днів.

Головуючий- суддя Н.В.Ісаєва

Судді: Г.О. Косогор

О.С.Комлева