ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

22.11.06р.

Справа № 35/396

За позовом  Відкритого акціонерного товариства

"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі

                     Нікопо льського району електричних мереж,

                     м. Нікополь Дніпропетровської області 

до  Приватного підприємства Агрофірми Славутич,

смт. Чевоногригорівка Дніпропетровської області 

про стягнення 12345,71 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  Від Позивача - Ган В.В. - юрисконсульт, дов.№505 від 10.11.05 р.

Від Відповідача - Щетінін М.А. - головний енергетик, дов.№122 від 04 .10. 06 р.

                               Письменний Є.М. - зам. директора з загальних та правових питань,

                               дов.№ 122 від 04. 10 06 р. 

                                                          СУТЬ СПОРУ:

             В судовому засіданні оголошувалася перерва з 04.10. до 22.11. 2006р.

Позивач просить стягнути з Відповідача плату за перевищення договірних обсягів споживання електричної енергії в травні 2005р. –12 345,71 грн, посилаючись на договір №3б від 29.01. 2002р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

             Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що повністю сплатив за спожиту в травні 2005р. електроенергію, та прострочення платежу є незначним, та вказує, що позивач намагається застосувати іншу ніж передбачено п. 4.5. договору відповідальність за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

              Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

       -  29.01.2002р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 3б про постачання електричної енергії ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” для споживачів Дніпропетровської області строком дії до 31.12.2002р. та який відповідно п.11.4. вважається щорічно продовженим, якщо жодною із сторін не буде заявлено про відмову від нього чи його перегляд. Сторони виконували умови договору, доказів розірвання договору в спірний період суду не надано, отже договір є укладеним та чинним в спірний період.

          Сторонами були укладені додатки до договору, зокрема, додаток №1, в якому узгоджено обсяги постачання електроенергії на 2005р., та додаткові угоди.

           Відповідно до умов договору позивач  зобов’язався постачати електричну енергію в обумовлених обсягах, а  відповідач  –оплачувати в строки, встановлені договором (1.1., 2.1., 4.1-4.5 договору).

           В пунктах 1.1. та 1.3. Додатку №1 «Про обсяги постачання електроенергії на 2005р.»сторони встановили, що визначені згідно заявки споживача договірні величини споживання електроенергії та потужності вважаються узгодженими та помісячно доведеними та визначили ці величини. Згідно п. 3 цього додатку №1 за підсумками розрахункового періоду Постачальником електричної енергії коригується договірна величина електроспоживання до рівня фактично сплаченої за цей період величини її споживання.

         Відповідно до додатку №1 на травень 2005р. встановлено  обсяг споживання електроенергії 120 тисяч кВт /год. За цей місяць  відповідачем спожито 26,142 тисяч кВт/год, що підтверджується звітом відповідача про спожиту електроенергію.  

        Відповідно до п.4.2. договору (в редакції додаткової угоди №6 від 05.05.2004р.) - остаточний розрахунок за фактично спожиту електроенергію здійснюється споживачем  на підставі рахунку позивача протягом 2-х календарних днів з часу його отримання, але не пізніше 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку.

        Позивач надав відповідачу рахунок на оплату №80 від 17.05.2005р. на суму 6206,32 грн з ПДВ.  Вручення рахунку 17.05.2005р. підтверджується підписом представника відповідача в книзі видачі рахунків. Відповідач  за спожиту електроенергії сплатив в сумі 2500,00 грн згідно платіжного доручення №376 від 23.05.2005р. та в сумі 3706,32 грн  згідно платіжного доручення №396 від 30.05.2006р., тобто останній платіж провів з порушенням умов договору.

         Повідомленням від 15.06.2005р. для відповідача були скориговані договірні (граничні) величини споживання до рівня оплати на травень - до 10530 кВт/год, позивач склав  акт про споживання відповідачем електричної енергії понад граничну (договірну) величину, в якому зазначив, що перевищення скоригованої величин споживання електроенергії склало 15612 кВт/год,  на оплату санкцій відповідачу було надано рахунок №450 від 15.06.2005р. на суму 12354,71 грн, який останнім не оплачений.         

          На підставі  викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного: відповідач фактично перевищив встановлену в додатку №1 до договору та скореговану договірну величину електроспоживання на 15612 кВт/год.

          Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р. в редакції, що діяла на момент виникнення спірного правовідношення,  (надалі Закон)  споживачі  (крім  населення,  державних  професійно-технічних навчальних  закладів)  у  випадку  споживання  електричної енергії понад договірну   величину  за  розрахунковий  період  сплачують енергопостачальникам   п'ятикратну   вартість   різниці   фактично спожитої  і  договірної  величини.

           Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України                     "Про електроенергетику" від 23 червня 2005 року N 2706-IV, що набрав чинності 23.07.2005р.,  зазначена санкція зменшена  та встановлена в розмірі двократної вартості. Як зазначив Конституційний Суд  України у рішенні від 09.02.1999р.  за №1-рп/99, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.  Але цей конституційний принцип може поширюватися  на закони та інші нормативно-правові акти, які пом’якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, в разі, якщо це передбачено шляхом прямої  вказівки  про це в законі чи іншому нормативно-правовому акті. Зазначений Закон не містить вказівки щодо зворотної дії, отже, до правовідносин сторін слід застосовувати  відповідальність в розмірі п’ятикратної вартості   різниці   фактично спожитої  і  договірної  величини.

         Тобто, відповідач повинен сплатити санкцію в розмірі  12 354,71 грн.

          Споживання електричної енергії понад граничні величини являється право-порушенням в електроенергетиці відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про елект-роенергетику”, що тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Таким чином, передбачена ч. 5 ст. 26 Закону  санкція являється  господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення в сфері господарювання  та за своєю правовою природою являється штрафною.

           Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України  у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинні бути взяті до уваги  ступінь виконання зобов’язань божником, майновий стан сторін та інші інтереси, що заслуговують на увагу. Відповідач оплатив весь обсяг спожитої електроенергії із незначним простроченням, доказів того, що позивачу завдані збитки внаслідок понад договірного споживання, суду не надано. Враховуючи викладене та зменшення санкції в законодавчому порядку на цей час, суд вважає можливим зменшити санкцію  та стягнути її в сумі 3086,43 грн.

         Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки штрафу, пені встановлена спеціальна позовна давність в один рік. Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 267 цього кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Від сторін не надійшло заяви про застосування позовної давності, та у суду відсутні підстави для її застосування.

         Таким чином вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню  в сумі 3086,43 грн.   Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на відповідача .

          Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 193, 233, 275-277 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 15, 24, 26, 27 Закону України “Про електроенергетику”  господарський суд,-

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірми «Славутич» - 53283,                             смт. Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської  області, вул. Козацька,5, код ЄДРПОУ 30831891 (р/р 2600630176374 в ПІБ   м. Нікополя, МФО 305534) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Нікопольського району електричних мереж –53219, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Головко,44 на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 2603633375007 в Нікопольському відділенні  ПІБ України, МФО 305534, код ЄДРПОУ 05518977 плату за перевищення договірних величин електроспоживання –3086,43 грн (три тисячі вісімдесят шість грн 43 коп) та на п/р 2600930275005 в Нікопольському відділенні  ПІБ України, МФО 305534, код ЄДРПОУ 05518977 –витрати по сплаті державного мита в розмірі 123,46 грн (сто двадцять три грн 46 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн (сто вісімнадцять грн).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного терміну з часу його підписання.

      Рішення підписано 29 листопада 2006р.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано