ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

28.11.06р.

Справа № 35/390

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Рур Груп С.А.", м.Кіровоград 

до  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

Третя особа на стороні Позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -

                           Товариство з обмеженою відповідальністю ТНК - ВРКомметс", м. Київ

 

про стягнення 281 994, 80 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  Від позивача - Збирит В.Є. - представник, дов.№705 від 30.08.06 р.

Від відповідача - Шляєв І.В. - юрисконсульт, дов.№218 від 01.01.06 р.

Від третьої особи -Тереза Ю.О. - юрист, дов №14 від 01.11.06 р.                                  

                                                          СУТЬ СПОРУ:

         Позивач просить стягнути з Відповідача вартість втраченого вантажу -281 994,80 грн. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що ним 07.07.2006р. до перевезення  було передано залізниці 4 цистерни з бензином А-95 за залізничою накладною на маршрут або групу вагонів №40120894. Вантажоодержувачу вантаж було видано з недостачею 1 цистерни №74227778 вагою 53,287 тн, що підтверджено комерційним актом №БН 742944/854/36 від 10.07.2006р., відповідальність за втрату якої повинна бути покладена на перевізника.

          В додаткових поясненнях позивач вказав, що власником вантажу не являється, діяв як зберігач та за розпорядженням власника відвантажив бензин на інший склад нафтопродуктів. Посилається на ст.ст. 909,924 Цивільного кодексу України, якими встановлена відповідальність перевізника за втрату вантажу, вважає, що він є належним позивачем у справі, оскільки є відправником вантажу, надав докази на підтвердження фактичної ціни втраченого вантажу.

           Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

           Відповідач просить припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору, оскільки Позивач не являється власником вантажу та не довів, що поніс які-небудь збитки в зв`язку з втратою вантажу. Посилається на ст. 224, 226 Господарського кодексу України, стверджуючи, що вони мають вищу юридичну силу по відношенню до Статуту залізниць України, та вважає, що відповідальність залізниці може настати лише у випадку завдання збитків саме позивачу.

          Третя особа пояснила суду, що спірний бензин знаходився на зберіганні у позивача та на вимогу третьої особи був відвантажений останнім  на зберігання на адресу ТОВ «Енергія», при цьому право власності на цей вантаж нікому не передавалося. Вартість втраченого вантажу до теперішнього часу йому не відшкодована.

Вказує, що встановити у кого саме був придбаний спірний бензин немає можливості, оскільки він визначається родовими ознаками, а підприємство постійно проводить його закупівлю та переробку, ціна на нафтопродукти змінюється щоденно, та в спірний період з 07.07. по 10.07.2006р. була встановлена на рівні  4690 грн за тонну без ПДВ, що значно вище ніж заставна ціна втраченого бензину. Вважає, що ЗАТ «РУР ГРУП С.А.»є належним позивачем, оскільки Статутом залізниць не передбачено право власника вантажу пред’являти позови до залізниці  щодо стягнення вартості втраченого вантажу.

           За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався до 07.12.2006р.

           За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, оцінивши докази  в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

          07 липня 2006р. за залізничною накладною на маршрут або групу вагонів №40120894 позивач  передав залізниці до перевезення зі станції Лелековка Одеської залізниці до станції Запоріжжя-Вантажне Придніпровської залізниці чотири цистерни №74087248, 72846439, 74227778 та 74237736 з бензином А-95.

          Вантажоодержувачу ТОВ «Енергія» вантаж було видано з недостачею 1 цистерна №74227778 вагою 53,287 тн, що підтверджено комерційним актом №БН 742944/854/36 від 10.07.2006р., згідно якого «при зіткненні рухомого складу під час проведення маневрової роботи на сортувальній гірці сталася повна втрата вантажу бензин А-95 із цистерни №74227778. Цистерна прибула за справними ЗПУ №1100120 станції Лелековка Одеської залізниці. Вага втраченого вантажу 53 287 кг».

            Згідно зі ст. 20 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

             Частинами 1. та 2 стаття 924 цього кодексу встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.  Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти в розмірі фактичної шкоди.

            Згідно ст. 129 Статуту залізниць України  обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

            Комерційним актом №БН 742944/854/36 від 10.07.2006р. засвідчена втрата вантажу бензину А-95 в кількості 53 287 кг, та з акту вбачається вина залізниці у втраті вантажу, та охорона, що супроводжувала вантаж, не могла запобігти  його втраті, оскільки втрата відбулася внаслідок недотримання залізницею вимог щодо безпечної експлуатації рухомого складу.

            В разі втрати вантажу право на пред’явлення претензії до залізниці надано відправнику вантажу чи одержувачу (ст.130 Статуту). Особи, яким може бути передане таке право, визначені в ст.133 Статуту, вказане є правом вантажовідправника чи вантажоодержувача, а не його обов’язком. Передача права на звернення з претензіями до залізниці власнику вантажу Статутом не передбачено. Договір зберігання бензину, що був укладений між позивачем та третьою особою, не впливає на відносини залізниці з вантажовідправниками та вантажоодержувачами, що регулюються договором перевезення, яким є залізнична накладна №40120894, та суд доходить висновку, що ЗАТ «РУР ГРУП С.А.»є належним позивачем, а заперечення відповідача в цій частині безпідставні.

       Згідно Додатку №13 від 01.07.2006р. до договору №13-05/ХДС від 01.07.2005р. відповідального зберігання, заставна вартість бензину А-95 складала 4430,00 грн за 1 тонну без ПДВ.

       Згідно Додатку №13 від 01.07.2006р. до договору №20-05/ХДС від 01.07.2005р. відповідального зберігання, що був укладений між ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»та ТОВ ТФК «Укрнафтоторгсервіс», на зберігання якому було направлено спірний бензин, заставна вартість бензину А-95 складала 4410,00 грн за 1 тонну без ПДВ, вказане також підтверджується довідкою третьої особи від 27.11.2006р. Та виходячи із цієї заставної вартості 4410,00 грн за 1 тонну без ПДВ позивач розраховує вартість втраченого вантажу.  Вказана заставна вартість не перевищує фактичної вартості бензину на ринках України в період з 07 по 10 липня 2006р., що підтверджено наданими позивачем доказами про встановлення цін на ринку нафтопродуктів.

          Загальна вартість втраченого вантажу складає  4410,00 грн х 53, 287 тн х 20% ПДВ = 281 994,80 грн.

           Доказів відшкодування вартості втраченого вантажу на час розгляду справи залізницею не надано. Позовні вимоги заявлені в межах строків позовної давності.

           Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

           Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати у справі підлягають віднесенню на відповідача.

            Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 908, 920 Цивільного кодексу України, ст.ст. 113, 129, 130, 133 Статуту залізниць України господарський суд

ВИРІШИВ :

            Позов задовольнити повністю.

            Стягнути з Державного підприємства Придніпровська залізниця –49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828  (р/р 26006000012 в Дніпропетровській філії КБ «Енерго банк», МФО 306964) на користь   Закритого акціонерного товариства "Рур Груп С.А." –25006 м. Кіровоград, вул. Преображенська,17, код ЄДРПОУ 24714833 (р/р 26009180626001 в КФ КБ «Приватбанк»м. Кіровоград, МФО 323583) вартість втраченого вантажу –281 994,80 грн (двісті вісімдесят одна тисяча дев’ятсот дев’яносто чотири грн 80 коп), витрати по сплаті державного мита –2 819,95 грн (дві тисячі вісімсот дев’ятнадцять грн 95 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн (сто вісімнадцять грн).

         Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного терміну з часу його підписання.

Рішення підписано 29 листопада 2006р.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано