КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р. Справа№ 10/5026/995/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: не з'явився;

від боржника: не з'явився;

розпорядник майна: не з'явився;

від відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.01.2013

у справі № 10/5026/955/2012 (суддя Шумко В.В.)

за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Умані та

Уманському районі Черкаської області

до державного підприємства "Рубін"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.07.2012 порушено провадження у справі № 10/5026/955/2012 за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Умані та Уманському районі Черкаської області про визнання банкрутом державного підприємства "Рубін".

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.01.2013 скаргу розпорядника майна державного підприємства "Рубін" арбітражного керуючого Занька М.М. задоволено, зобов'язано управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області повернути державному підприємству «Рубін» безпідставно стягнуті кошти в сумі 110 731,67 грн.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.

Скаргу мотивовано невідповідністю висновків місцевого господарського суду дійсним обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме статей 12, 82 Закону України «Про виконавче провадження», статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, статті 25 Бюджетного кодексу України.

Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом при винесенні оскарженої ухвали не встановлено складу правопорушення в діях управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, а також не враховано ті обставини, що державного виконавця не було повідомлено про мораторій на задоволення вимог до державного підприємства "Рубін", а стягнення спірних грошових коштів з останнього відбулося на підставі постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, винесених 19.11.2011 та 29.11.2011 до дати порушення провадження у даній справі.

Учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, на підставі розпоряджень головного державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Осадчого В.В. від 20.08.2012 р., 05.09.2012 р., 12.10.2012 р., затверджених начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС Лазарєвою О.М., при здійсненні виконавчого провадження з примусового стягнення коштів з боржника - державного підприємства "Рубін" стягнуто виконавчий збір та витрати при здійсненні виконавчих дій в сумі 110731,67 грн. згідно платіжних доручень від 22.08.2012 № 1017, від 28.08.2012 № 1072, від 31.08.2012, від 10.09.2012 №№ 1102, 1101, 1221, від 29.10.2012 № 1403, від 31.10.2012 № 1402.

Вказані дії є предметом оскарження у даній справі.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Вказана норма визначає обов'язок державного виконавця діяти певним чином і не містить будь-яких виключень щодо зупинення виконавчого провадження при наявності зазначеної обставини -на вимогу стягувача поширюється дія мораторію.

Поняттю "мораторій" надано визначення статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Процедура мораторію на задоволення вимог кредиторів є обов'язковою для її застосування господарським судом з метою збереження майна боржника для забезпечення захисту інтересів кредиторів.

Згідно частиною 4 статті 12 названого Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. При цьому, згідно частини 6 цієї норми, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Отже, мораторій, виходячи з наведеного переліку, який є виключним, розповсюджує свою дію на вимоги усіх кредиторів, окрім тих, що визначені названим пунктом, а також на вимоги, що не пов'язані з грошовими зобов'язаннями.

Закон забороняє під час провадження у справі про банкрутство індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора як таке, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби врегульовано положеннями статті 82 названого Закону. Зокрема, згідно частини 2 вказаної статті, боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Як встановлено, виконавчий збір та витрати при здійсненні виконавчих дій в сумі 110731,67 грн. стягнуто з державного підприємства "Рубін" під час дії мораторію на задоволення вимог до нього, тобто всупереч пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Довід скаржника про те, що його не було повідомлено про порушення судом справи про банкрутство боржника визнається неспроможним, оскільки текст ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніш як на другий день з дня її винесення передається для оприлюднення на офіційний веб-сайт судової влади України згідно приписів статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто ця інформація є публічною. Приписами статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати усі заходи, пов'язані з виконавчими діями, своєчасно і в повному обсязі.

З огляду на викладене, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено скаргу розпорядника майна державного підприємства "Рубін" арбітражного керуючого Занька М.М. на дії органу державної виконавчої служби і зобов'язано управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області повернути державному підприємству «Рубін» безпідставно стягнуті кошти в сумі 110 731,67 грн.

За таких обставин, аналізуючи положення чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали підготовчого засідання відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність винесення оскарженої ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.01.2013 у справі №10/5026/955/2012 залишити без змін.

Справу № 10/5026/955/2012 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Доманська М.Л.

Пантелієнко В.О.

Постанова виготовлена та підписана 03.06.2013.