ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2013 року Справа №25/5005/7291/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),
суддів: Антоніка С.Г, Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Ненарочкіну І.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Толбатова Л.Р, представник, довіреність б/н від 08.01.13;
від позивача: Стояновська Т.Г, представник, довіреність б/н від 24.05.13;
від відповідача: Кремена М.М, директор, наказ № 11-К від 01.02.99;
від відповідача: Локотков Б.О, представник, довіреність № 1202/13 від 12.02.13.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Машинобудівник" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012р. у справі №25/5005/7291/2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1",
м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Машинобудівник", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання повернути майно за договором зберігання,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Місія-1" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Машинобудівник" з позовом про зобов'язання повернути майно: полістеролбетон у кількості 845,685 м3, бетон В-15 у кількості 13,218 м3 загальною вартістю 564 316, 60 грн. Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що відповідач прийняв на зберігання спірне майно і повинен був повернути його за першою вимогою. Листом від 20.03.2010 року №3904 позивач направив вимогу про повернення майна, але відповідач, порушуючи зобов'язання за договором, до даного часу утримує вказане майно. (а. с. 2-4 т. 1)
Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що фактично спірні будматеріали передавались йому для виконання будівельних робіт по договору підряду №1/02-1 від 01.02.2008 року. (а. с. 20 - 22 т. 1)
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012 року (суддя Чередко А.Є.) позов задоволено. Судове рішення мотивовано тим, що відповідач не надав доказів втрати або пошкодження спірного майна, а також того, що він звертався до позивача з вимогою забрати майно зі зберігання. (а. с. 42-43 т. 3)
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 року порушено провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Машинобудівник" з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012р. Скарга мотивується порушенням судом норм матеріального та процесуального права, нез'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, зокрема:
- спірний бетон та полістерол були використані відповідачем при виконанні робіт на об'єкті позивача за договором підряду №1/02-1 від 01.02.2008 року;
- строк пригодності полістеролбетону складає всього 60 днів.
У судовому засіданні представники товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Машинобудівник" висловились за задоволення апеляційної скарги.
Представники товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і рішення, яке прийнято судом в процесі її розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
23 грудня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Місія-1" та товариством з обмеженою відповідальністю підприємством „Машинобудівник" було укладено договір зберігання №МШ 2312-7.
Пунктом 1.1 зазначеного договору передбачено, що відповідач зобов'язується прийняти на зберігання матеріали (майно), які передані йому позивачем, та повернути зазначене майно в схоронності, в тій же кількості, без погіршення його якості та споживчих властивостей.
Згідно з пунктом 1.3 договору, строк зберігання майна становить 10 місяців та починається з моменту передачі на зберігання першої партії майна. Позивач має право на протязі строку зберігання передавати на зберігання майно та забирати його по мірі необхідності.
Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що вартість зберігання майна становить 0,00 грн, а відповідач здійснює зберігання майна за свій рахунок.
Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв наступне майно: полістеролбетон - 845,685 куб.м, бетон В-15 - 13,218 куб.м. загальною вартістю 564 316, 60 грн, що підтверджується актом приймання-передачі від 02.04.2008р, підписаним сторонами та не заперечується відповідачем.
Пунктом 2.1.4 договору зберігання передбачено, що відповідач зобов'язаний повернути майно позивачеві за першою вимогою, а у випадку, якщо така вимога не була заявлена - протягом 7-ми днів по закінченню строку зберігання в такому стані, в якому воно було прийнято на зберігання, з урахуванням його нормального зносу.
Як пояснили представники відповідача, спірні будматеріали передавались не для зберігання, а для виконання відповідачем будівельних робіт, зобовязання сторін за вказаними правовідносинами були оформлені договором підряду №1/02-1 від 01.02.2008 року. ( а. с. 25 - 27 т.1)
Так, актом приймання-передачі від 23.04.2008 року представники сторін оформили передачу спірного полістеролбетону - 845, 685 м. куб. та бетону В - 15 - 13, 218 м.куб. як матеріали для виконання робіт. Таким чином за вказаним актом спірні матеріали зі зберігання були передані в тому ж об'ємі для виконання будівельних робіт. З цього часу ніяких матеріалів на зберіганні у відповідача за договором зберігання №МШ 2312-7 від 23.12.2007 року не знаходилось.
Використання відповідачем при виконанні будівельних робіт бетону В - 15 підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року та липень 2010 року ( 9, 078 м.куб. + 4,14 м.куб.) 13, 218 м.куб. ( а. с. 34, 43 т.1)
Часткове використання полістеролбетону підтверджується актами приймання виконаних робіт
за січень 2010 року - 123, 0736 м.куб,
за лютий 2010 року - 130, 6864 м.куб,
за березень 2010 року - 126, 88 м.куб,
за березень 2010 року - 12, 3885652 м.куб,
за квітень 2010 року - 68, 3488 м.куб,
за квітень 2010 року - 14, 3312 м.куб,
за квітень 2010 року - 5, 8682 м. куб,
за квітень 2010 року - 17, 2379168 м.куб,
за квітень 2010 року - 50, 752 м.куб,
за травень 2010 року - 25, 376 м.куб,
за травень 2010 року - 12, 700688 м.куб,
всього 587, 64336 м.куб.
Як вбачається із перелічених актів приймання виконаних робіт при оцінці вартості робіт відповідач врахував тільки вартість виконаних робіт і не врахував вартість матеріалів, оскільки полістеролбетон та бетон були надані йому позивачем для виконання робіт, а не для зберігання.
Як пояснили представники відповідача, спірні будматеріали знаходились на території позивача, де виконувались будівельні роботи, після закінчення робіт їх залишок залишився у позивача.
Згідно актів від 02.04.2008 року та від 23.04.2008 року відповідачу передавались бетон В-15 та полістеролбетон, тобто рідкі суміші.
Згідно технічного свідоцтва придатності будівельних виробів для застосування, затвердженого Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, що діяло з 13.07.2006 року по 13.07.2009 рік, полістеролбетон виготовляється шляхом змішування у заданому співвідношенні цементу, води та заповнювача «політерм». Виготовлення та перекачування полістеролбетону за допомогою бетононасосної техніки здійснюється безпосередньо на будівництві, строк його пригодності - 60 діб.
(а. с. 148-150)
Згідно технічних умов «Заповнювач полістерольний спінений гранульований «полістерол»» ТУ У В.27.-2.5.2 - 32896400 - 001:2005 гарантійний термін зберігання полістеролу складає 12 місяців з дня виготовлення. (а. с. 151-162)
Аналогічні пояснення викладені в листі №38-01-225 від 23.05.2013 року Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, наданого позивачем. (а. с. 164)
Представник позивача пояснив, що відповідачу передавались полістерольні гранули, їх об'єм становив приблизно 710 м.куб. Позивач наполягав про повернення будматеріалів в сухому вигляді. Однак, в актах приймання-передачі відображено об'єм лише полістеролбетону, а не полістерольних гранул. В цих актах об'єм спірних будматеріалів визначений тільки в рідкому стані. В позовній заяві позивач також просить повернути їх в рідкому стані, своїх позовних вимог не змінював і не уточнював.
Крім того, правовідносини між сторонами регулюються не статтею 949 Цивільного кодексу України, за якою пред'явлено даний позов, а за статтею 840 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.
Так як судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального закону і зроблені висновки, що не відповідають метеріалам справи і вимогам закону, оскаржуване рішення підлягає скасуванню. З наведених вище підстав в позові слід відмовити.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Машинобудівник" задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2012р. у справі №25/5005/7291/2011 скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" на користь товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Машинобудівник" витрати на сплату судового збору у сумі 5 643 грн.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.В. Чоха
Судді: Л.О. Чимбар
С.Г. Антонік