ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.10.2008  року                                                            Справа № 10/45

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                               Медуниці О.Є.

суддів                                                           Бородіної Л.І.

                                                            Лазненко Л.Л.

Секретар судового засідання:           Шабадаш Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача                                                 повноважний представник

                                                            в судове засідання не прибув;

від відповідача                                    повноважний представник

                                                            в судове засідання не прибув;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні          

апеляційну скаргу                                Сільськогосподарського виробничо –

                                                             обслуговуючого кооперативу

                                                             „Слобожанський”, с. Осінова

                                                             Новопсковського району Луганської

                                                             області

на рішення          

господарського суду                                    Луганської області

від                                                            23.06.08 (підписано 01.07.08)

по справі                                                №10/45 (суддя – Мінська Т.М.)

за позовом                                           Товариства з обмеженою відповідальність

                                                              „Украгросвіт”, м. Київ

до відповідача                                Сільськогосподарського виробничо –

                                                              обслуговуючого кооперативу

                                                              „Слобожанський”, с. Осінова

                                                              Новопсковського району Луганської

                                                             області

про                                                             стягнення 6407 грн. 47 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач та відповідач не забезпечили участі своїх повноважних представників в судовому засіданні, але були належним чином повідомленні Луганським апеляційним господарським судом про час і місце судового засідання (див. поштові повідомлення із зазначенням про одержання адресатами 02.10.08).

Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Украгросвіт” звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського виробничо – обслуговуючого кооперативу „Слобожанський” заборгованості за договором купівлі – продажу від 25.07.05 №УАС – 95 у сумі 6107 грн. 47 коп., в тому числі: основний борг – 3820 грн. 00 коп., штраф – 364 грн. 63 коп., 3% річних – 308 грн. 16 коп., індекс інфляції –1614 грн. 68 коп. за період з 29.07.05 до 29.01.06, а також збитки у розмірі 300 грн. згідно договору „про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт” від 14.03.08 №62/03/08 (а.с.2-5).

Заявою №178/4 від 20.06.08 позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі – продажу від 25.07.05 №УАС – 95 у сумі 3948 грн. 95 коп., в тому числі: основний борг – 3820 грн. 00 коп.,  штраф – 70 грн. 33 коп., 3% річних – 8 грн. 96 коп., індекс інфляції – 49 грн. 66 коп. за період з 24.05.08 до 20.06.08, а також збитки у розмірі 300 грн. згідно договору про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 14.03.08 №62/03/08 (а.с.45-47).

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.06.08 у справі №10/45 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгросвіт” до Сільськогосподарського виробничо – обслуговуючого кооперативу „Слобожанський”; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 3948 грн. 95 коп., в тому числі: основний борг – 3820 грн. 00 коп.,  штраф – 70 грн. 33 коп., 3% річних – 8 грн. 96 коп., індекс інфляції – 49 грн. 66 коп., а також державне мито у сумі 62 грн. 86 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 72 грн. 72 коп.

Мотивоване дане рішення порушенням з боку відповідача умов договору, строків оплати, обґрунтованістю позовних вимог та вимогами ст.ст.16, 526, 530, 546, 610, 625, 627 Цивільного кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено, оскільки суд першої інстанції вважає недоведеним зв’язок між порушенням зобов’язання за договором купівлі – продажу від 25.07.05 №УАС – 95 і зверненням з позовом до суду згідно ст.224 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач – Сільськогосподарський виробничо – обслуговуючий кооператив „Слобожанський”, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 08.07.08 №430, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 23.06.08 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Відповідач зазначив, що справу №10/74  судом першої інстанції було розглянуто за відсутності повноважного представника Сільськогосподарського виробничо – обслуговуючого кооперативу „Слобожанський”, чим було порушено право відповідача на захист своїх прав. За твердженням відповідача,  про час слухання справи 23.06.08 він не був повідомлений належним чином.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Украгросвіт”, надав відзив вих.№1144 від 01.08.08, яким з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –  без задоволення.

Розпорядженням від 21.07.08 голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського виробничо – обслуговуючого кооперативу „Слобожанський” від 08.07.08 №430 на рішення господарського суду Луганської області від 23.06.08 по справі №10/45 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Іноземцева Л.В., Перлов Д.Ю. – судді.

У зв’язку з відпусткою судді Іноземцевої Л.В., розпорядженням від 11.08.08 першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду, її виключено із складу колегії суддів та введено в судову колегію суддю Лазненко Л.Л.

У зв’язку з відпусткою судді Перлова Д.Ю., розпорядженням від 19.09.08 голови Луганського апеляційного господарського суду, її виключено із складу колегії суддів та введено в судову колегію суддю Бородіну Л.І.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставами для виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на договір купівлі – продажу №УАС – 95  від 25.07.05 (далі - Договір) (а.с.16-17).

Згідно п.1.1 договору – цей договір визначає умови купівлі – продажу засобів захисту рослин (далі - Товар).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що асортимент товару, його кількість, термін оплати, ціна визначаються у відповідних додатках, накладних документах та рахунках, що є невід’ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.5.3 договору оплата товару Покупцем проводиться протягом трьох банківських днів з моменту виставлення Продавцем рахунку - фактури.

Договір діє з моменту його підписання обома Сторонами до повного виконання ними обов’язків за Договором (п.11.1 договору).

Факт поставки товару позивачем на суму 3820 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, зокрема видатковою накладною  №УС-0000267 від 25.07.05 (а.с.19).

Товар за накладною отримав представник відповідача Галушка Валентин Іванович за довіреністю ЯКЧ №022913 від 19.07.05 (а.с.20).

В матеріалах справи також мається рахунок – фактура №УС–0000267 від 25.07.05 на суму 3820 грн. (а.с.18), за таким же номером та датою, де також зазначено аналогічні із накладною асортименту, ціну, кількість та зазначено строк оплати.

Відповідач не заперечував, що товар ним був одержаний.

Відповідачем не здійснено оплату поставленого товару.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо порушення відповідачем умов договору.

Скаржник посилається в апеляційній скарзі на те, що договір купівлі – продажу №УАС – 95  від 25.07.05 (а.с.16-17) „сторонами не виконувався, такий договір є неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди за його істотними умовами, надані позивачем документальні докази поставки не стосуються даного договору.”

Скаржник також доводить, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги п.2.1 договору купівлі - продажу, що „асортимент товару, його кількість, термін оплати, ціна визначаються у відповідних додатках, тоді як жодного відповідного доповнення до цього договору у письмовій формі сторонами підписано не було.”

Судова колегія не погоджується із даними доводами скаржника у зв’язку із наступним.

Згідно п.2.1 договору - асортимент товару, його кількість, термін оплати, ціна визначаються у відповідних додатках, накладних документах та рахунках, що є невід’ємною частиною цього Договору.

В п.5.1 договору також зазначено, що партія товару оплачується за ціною, вказаною в рахунку – фактурі.

Позивачем додано до матеріалів справи видаткову накладну №УС-0000267 від 25.07.05 (а.с.19), в якій зазначено асортимент, кількість, ціну поставленого товару.

Відповідач прийняв товар за даною накладною, що підтверджується довіреністю ЯКЧ №022913 від 19.07.05 (а.с.20) на право отримання його представником товару за асортиментом визначеним у накладній.

В рахунку – фактурі №УС–0000267 від 25.07.05 на суму 3820 грн. (а.с.18) також зазначено аналогічні із накладною асортимент, ціну, кількість та зазначено строк оплати.

Отже, будь – які інші додатки до договору не є необхідними, враховуючи, що сторонами було погоджено асортимент, ціну, кількість в порядку передбаченому п.2.1 договору, тобто в накладній і рахунку - фактурі.

Враховуючи зазначені вище положення п.2.1 договору купівлі – продажу, а також те, що товар був відповідачем одержаний, тобто зобов’язання за договором купівлі – продажу №УАС – 95 від 25.07.05 позивачем виконані, тому не можна вважати, що даний договір є неукладений, і не виконувався.

До того ж скаржник не зазначає та не надає будь – яких доказів, що поставка за накладною відбулася за іншим зобов’язанням.

Судова колегія також вважає, що доводи скаржника за апеляційною скаргою про неукладеність договору та, одночасно, про необхідність враховувати судом умови п.2.1 цього ж договору є суперечливими, свідчать про непевність позиції відповідача та підтверджують висновки суду першої інстанції про виконання сторонами саме умов договору купівлі – продажу №УАС – 95  від 25.07.05 (а.с.16-17).

Скаржник безпідставно також наполягає, що суд першої інстанції не врахував положення п.5.1 договору, оскільки сторони не узгоджували наявність товару.

Згідно зазначеного пункту договору – „Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в рахунку – фактурі, що виписується Продавцем після відповідного узгодження наявності товару у Продавця.”

На думку скаржника сторони не узгоджували в порушення п.5.1 договору наявність товару у продавця.

Судова колегія вважає дані заперечення надуманими, оскільки поставка позивачем і прийняття товару відповідачем свідчать про узгодження між сторонами питання щодо наявності товару.

Безпідставними також є посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції пунктів 3.1 та 3.2 договору, оскільки товар був поставлений Продавцем та одержаний відповідачем, отже сторони погодили і місце поставки, і партію, і асортимент.

Відповідач порушив обумовлені договором строки оплати поставленого товару.

У відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до п.8.3 договору за несвоєчасну оплату вартості товару Покупець (відповідач) сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.        

Позивачем надано уточнені розрахунки інфляційних нарахувань за період з 24.05.08 по 20.06.08 – на суму 49 грн. 66 коп. (а.с.50) та 3% річних за період з 24.05.08 по 20.06.08 – 8 грн. 96 коп. (а.с.49).

Розмір нарахованого штрафу підтверджується наданим позивачем уточненим розрахунком (а.с.48), який не був спростований відповідачем, контррозрахунок ним також не надавався.

Враховуючи вимоги п.5.3 договору, час надіслання позивачем рахунку – фактури відповідачу (14.05.08), дату одержання ним цього рахунку (20.05.08), невиконання відповідачем умов договору (п.5.3) після одержання рахунку, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано врахував уточнені позивачем розрахунки річних, інфляційних нарахувань (за травень 2008 року) та штрафу за період з 24.05.08 по 20.06.08.

Дані розрахунки також відповідачем не спростовані.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність необхідного причинного зв'язку між діями позивача, що призвели до збитків, та невиконанням відповідачем своїх зобов”язань за договором купівлі – продажу щодо оплати поставленого товару.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Відшкодування збитків як санкція може бути застосовано в усіх випадках порушення цивільно-правових зобов”язань, коли внаслідок такого порушення потерпіла сторона несе збитки.

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються  витрати, зроблені управненою стороною, втрати або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Віднесення до збитків витрат позивача, пов’язаних із наданням правової допомоги (юридичних послуг), суперечить закону, оскільки такі витрати не мають обов’язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв"язку із заборгованістю, яка стягувалася позивачем за договором купівлі - продажу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 04.03.02 у справі № 2/217.

Що стосується доводів відповідача щодо належного повідомлення відповідача про час і місце засідання суду першої інстанції, в якому було прийнято рішення, судова колегія враховує наступне.

Забезпечення участі сторін та інших процесуальних осіб у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до частини першої ст.64 Господарського процесуального кодексу України після прийняття позовної заяви зобов'язаний винести і надіслати їм ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02 №75 (далі - Інструкція) передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення, яке з відміткою про вручення адресатові залучається до матеріалів справи. А факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Луганської області надіслав на адресу відповідача ухвалу про порушення провадження у справі №10/45 24.04.08 з повідомленням про вручення відповідачу даної кореспонденції рекомендованою поштою, які повноважний представник відповідача отримав 29.04.08 (а.с.31).

Разом із тим, відповідач в судове засідання не прибув та не повідомив належним чином суд першої інстанції про причину неявки в судове засідання, тому суд першої інстанції прийняв ухвалу про відкладення розгляду справи.

Дана ухвала була надіслана відповідачу рекомендованою поштою, що підтверджується „реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції” від 14.05.08, який надав суд першої інстанції, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 23.06.07 по справі №10/45 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин, відповідає вимогам матеріального та процесуального права та відповідає фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Підстав для скасування або зміни рішення не вбачається.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судова колегія витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносить на заявника – Сільськогосподарського виробничо – обслуговуючого кооперативу „Слобожанський”, с. Осінова Новопсковського району Луганської області.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничо – обслуговуючого кооперативу „Слобожанський”, с. Осінова Новопсковського району Луганської області, від 08.07.08 №430 на рішення господарського суду Луганської області від 23.06.08 у справі №10/45 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 23.06.08 у справі №10/45 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

Суддя                                                                                Л.І. Бородіна

Суддя                                                                                Л.Л. Лазненко