ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.10.2008  року                                                            Справа № 8/53

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                                   Бойченка К.І.

                                                   Єжової С.С.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Міхальчук О.А.

та за участю

представників сторін:

від позивача                                         повноважний представник не прибув

від відповідача                              Антонова М.О., довіреність від 01.10.08 № 82,  

                                                   Кондакова В.І., довіреність  від 01.10.08 № 83,

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                       Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                     „Мовекс”, м. Луганськ

на ухвалу

господарського суду                    Луганської області

від                                                  01.09.2008

у справі                                        № 8/53  (суддя –Корнієнко В.В.)

за позовом                                   Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                     „Торговий дім „Параді”, м. Донецьк

до  відповідача                                   Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                     „Мовекс”, м. Луганськ

про                                                  стягнення 16403 грн. 59 коп.

        За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням першого заступника голови суду від 01.10.2008

В С Т А Н О В И В :

         Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Параді” (далі –ТОВ „Торговий дім „Параді”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мовекс” (далі –ТОВ „Мовекс”) 10179  грн. 55 коп. заборгованості з розрахунків за товар, поставлений за договором поставки від 01.01.2005 № 43, пені у сумі 852 грн. 57 коп., інфляційних витрат у сумі 1682 грн. 97 коп. та 25 % річних у сумі 3148 грн. 50 коп. за прострочення грошового зобов’язання.

         Заявами  від 13.05.2008 та від 27.05.2008, які були прийняті судом першої інстанції до розгляду, позивач зменшив розмір заявлених до стягнення сум: основного боргу - до 6689  грн. 04 коп., пені - до 532 грн., інфляційних витрат - до 1050 грн. 17 коп., 25 % річних - до 1964 грн. 67 коп.

         Рішенням місцевого господарського суду від 27.05.2008 позов задоволений, судові витрати віднесені на відповідача.

         Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 вказане рішення залишено  без змін.     

         11.08.2008 до місцевого господарського суду надійшла від імені ТОВ „Мовекс” заява про надання йому розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області від 27.05.2008 по справі № 8/53, розстрочивши суму основного боргу  у розмірі 6689 грн. 04 коп. на 18 місяців щомісячними платежами у розмірі 371 грн. 61 коп., починаючи з жовтня 2008 по січень 2010.

 Ухвалою суду першої інстанції від 01.09.2008 в задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення відмовлено.

 Мотивована ухвала суду положеннями ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

         За висновком суду першої інстанції, відсутність грошових коштів для виконання рішення суду не є винятковим випадком, на підставі якого суд міг би розстрочити виконання рішення, а є звичайним і досить розповсюдженим.

         Крім того, місцевим господарським судом було зазначено, що заява відповідача про розстрочку судового рішення взагалі ніким не була підписана.

         Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить вказану ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення.

          В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали, не з’ясування судом усіх обставин справі, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права,  на положення Конституції України, ст. ст. 63, 121 Господарського процесуального кодексу України.

         Як зазначає скаржник, суд першої інстанції у порушення ст. 63 Господарського процесуального кодексу України прийняв заяву про розстрочку виконання рішення до розгляду без підпису повноваженої особи, а потім послався на це як на одну з підстав для відмови у задоволенні вказаної заяви.

         Відповідач вважає необґрунтованим посилання місцевого господарського суду на те, що відсутність грошових коштів не є винятковим випадком і зазначає про недослідження та невідображення судом в ухвалі, що оскаржується, документальних доказів обґрунтування ТОВ „Мовекс” заяви про надання розстрочки виконання рішення.

         На думку скаржника, фінансове становище підприємства і тимчасова відсутність грошових коштів в достатній сумі на підприємстві є саме винятковим випадком в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

         За твердженням апелянта, розстрочка заборгованості судового рішення може запобігти зверненню стягнення на майно заявника, в іншому випадку підприємство взагалі не зможе працювати і повинно припинити свою діяльність, що, на думку відповідача, є не доцільним, оскільки ТОВ „Мовекс” є платником податків і загальних платежів до державного бюджету.

         Позивачем не використано право на участь свого представника у судовому засіданні, про час і місце проведення якого він повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 63024. Відзив на апеляційну скаргу позивачем не наданий, що відповідно до положень  ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду справи.

         Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

         Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

         Заяви про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу та порядку виконання судового рішення розглядаються за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Заява про надання розстрочки виконання рішення, що надана місцевому господарському суду, ніким не підписана. Помилкове прийняття вказаної заяви до розгляду судом першої інстанції факт відсутності на заяві підпису повноважної особи не змінює, тому посилання скаржника на вказану обставину не може бути прийняте до уваги.

         Крім того, судова колегія враховує наступне:

         Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

         Вказана норма кореспондується з приписами ст. 12 Закону України „Про судоустрій України”, згідно яких учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом.

         Згідно ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

         Можливість оскарження ухвали суду про відмову у наданні розстрочки виконання рішення ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, якою регламентуються дані питання, не передбачена.

         Враховуючи вищенаведене, підстави для задоволення апеляційних вимог ТОВ „Мовекс” відсутні.

        Оскільки Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 N 7-93 “Про державне мито” не передбачено сплату державного мита за оскарження в апеляційному порядку ухвал господарських судів, державне мито в сумі 51 грн., сплачене за платіжним дорученням від 25.09.2008 №1424, підлягає поверненню ТОВ „Мовекс”  з Державного бюджету  України.

         Витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі                118 грн. 00 коп., що помилково сплачені відповідачем за  платіжним дорученням  від 25.09.2008 №1423, також підлягають поверненню скаржнику  у встановленому порядку.

         Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

         1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мовекс” на ухвалу господарського суду Луганської області від 01.09.2008 по справі № 8/53 залишити без задоволення.

         2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 01.09.2008 по справі № 8/53  залишити без змін.

        3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Мовекс”, м. Луганськ, площа Героїв Великої Вітчизняної війни, 2, ідентифікаційний код             № 31784240,  з Державного бюджету України 51 грн. держмита, що помилково  сплачені при зверненні з апеляційною скаргою за платіжним дорученням від 25.09.2008 №1424 та у встановленому порядку  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., що сплачені за платіжним дорученням від 25.09.2008 №1423. Оригінали вказаних платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи.

         Повернення витрат по сплаті  держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

Суддя                                                                      С.С.Єжова