ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
28.11.06р. |
|
Справа № А17/364-06 |
За позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м. Павлоград Дніпропетровської області
до -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області
- Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкостар”, м. Павлоград Дніпропетровської області
про визнання недійсним договору та стягнення 565210 грн. 00 коп.
Суддя - Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання -Хохлова Т.А.
Представники:
від позивача -Мельник В.В., довіреність №15023/10 від 26.06.2006р., головний державний податковий інспектор;
від відповідача-1 -ОСОБА_2., довіреність без номеру від ІНФОРМАЦІЯ_1., представник;
від відповідача-2 -представник не з'явився.
Суть спору:
Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області (у подальшому -позивач) звернулась з позовом до господарського суду Дніпропетровської області та просить визнати недійсною договір від 05.01.2005р. №НОМЕР_1, який був укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (у подальшому -відповідач-1) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Інкостар” (у подальшому -відповідач-2), стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 565210,00 грн., з відповідача-1 в доход держави 565210,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір від 05.01.2005р. №НОМЕР_1 був укладений між відповідачами з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, і повинен бути визнаний недійсним, оскільки при укладанні угоди відповідач-2 діяв з метою, яка була спрямована на отримання надприбутків за рахунок несплати податків. Зокрема, рішенням Павлоградського міськрайсуду від 19.06.2006р. були визнані недійсними установчі документи відповідача-2, його свідоцтво про статус платника податку на додану вартість з моменту перереєстрації, тобто з 10.12.2003р.
Відповідач-1 проти позову заперечує, у поданому відзиві зазначає, що позивач не довів приховування відповідачем-2 доходів від оподаткування, у також наявності умислу відповідача-2 на підписання угоди. Також відповідач-1 посилається на те, що визнання недійсними установчих документів відповідача-2 ще не може свідчити про протиправність укладеної угоди.
Відповідач-2 відзив на позовну заяву не надав, присутність свого повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив.
Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що ухвали суду направлялися за юридичною адресою, яка значиться у Свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
В судовому засіданні 28.11.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача-1, господарський суд, -
В с т а н о в и в :
05.01.2005р. між відповідачами був укладений договір купівлі №НОМЕР_1, відповідно до якого відповідач-2 зобов'язується передати у власність відповідачева-1 вугілля енергетичне марки ДГ, а відповідач-1 прийняти і оплатити відповідачу-2 придбаний товар.
Відповідно до п. 1.2 вказаного договору його сума складає 500000,00 грн., у тому числі ПДВ.
На виконання зазначеного договору відповідачами були складені: податкова накладна №НОМЕР_2. на суму 334985,63 грн., видаткова накладна №НОМЕР_2. на суму 334985,63 грн., податкова накладна №НОМЕР_3 від 31.03.2005р. на суму 1НОМЕР_3222,27 грн., видаткова накладна №НОМЕР_3 від 31.03.2005р. на суму 1НОМЕР_3222,27 грн., податкова накладна №НОМЕР_4 на суму 80201,52 грн., видаткова накладна №НОМЕР_4 . на суму 80201,52 грн., податкова накладна №НОМЕР_5. на суму 42899,58 грн., видаткова накладна №НОМЕР_5. на суму 42899,58 грн.
Відповідач-1 розрахувався за отриманий товар готівковими коштами, що підтверджується Квитанціями до прибуткового касового ордеру №НОМЕР_6., №НОМЕР_7., №НОМЕР_8., №НОМЕР_9., №НОМЕР_10., №НОМЕР_11, №НОМЕР_12., №НОМЕР_13., №НОМЕР_14., №НОМЕР_15., №НОМЕР_16., №НОМЕР_17., №НОМЕР_18., №НОМЕР_19., №НОМЕР_20., №НОМЕР_21., №НОМЕР_22., №НОМЕР_23., №НОМЕР_24., №НОМЕР_25.,НОМЕР_26., №НОМЕР_27., №НОМЕР_28., №НОМЕР_29., №НОМЕР_30., №НОМЕР_31., №НОМЕР_32., №НОМЕР_33., №НОМЕР_34., №НОМЕР_35
Отримання відповідачем-1 товарів від відповідача-2 підтверджується також Книгою обліку придбання товарів (робіт, послуг).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.06.2006р.(у подальшому - Рішення), яке набрало законної сили 29.06.2006р., були визнані недійсними установчі документи відповідача-2 -свідоцтво про державну реєстрацію і статут, а також свідоцтво платника ПДВ з 10.12.2003р., було припинено юридичну особу відповідача-2.
Відповідно до Акту від 03.08.2006р. свідоцтво відповідача-2 про реєстрацію платника податків на додану вартість було анульовано.
Актом про результати перевірки дотримання відповідачем-1 вимог законодавства про оподаткування від 16.06.2006р. №63-17/10-2575507900 було встановлено, що на момент перевірки у відповідача-1 не було у наявності товару, придбаного у відповідача-2.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
У відповідності з ч. 1 ст. 207 ГК України, який діяв на час укладення спірного договору, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно з ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
В даному випадку відповідна мета присутня в діях відповідача-2 і направлена на приховування від оподаткування прибутків та доходів і, внаслідок цього, отримання надприбутків.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням було встановлено, що директор відповідача-2 ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності відповідача-2 не має, державна перереєстрація і господарська діяльність відповідача-2 була здійснена невідомими особами.
Докази, наявні в матеріалах справи, а також наведене вище дозволяє погодитись з висновком позивача про те, що дії осіб, які уклали угоду з боку відповідача-2, спрямовані на приховування від оподаткування прибутків та доходів. Відповідачем-2 здійснювалась фіктивна підприємницька діяльність. Такі дії суперечать вимогам ст. 67 Конституції України.
Щодо посилання відповідача-1 на недоведеність умислу відповідача-2, то матеріалами справи підтверджується зворотне.
Таким чином, за умови наявності в діях відповідача-2 мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст. 49 ЦК УРСР, ст.ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
п о с т а н о в и в :
Задовольнити адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області повністю.
Визнати недійсним договір від 05.01.2005р. № НОМЕР_1, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю “Інкостар”.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкостар” (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.. Харківська, 3, код ЄЛРПОУ 20243986, р/рахунок 2600430171375 в Промінвестбанку м. Павлограда, МФО 305556) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.. АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_36, р/рахунок НОМЕР_37 в Павлоградській філії КБ “Приватбанк”, МФО 305727) грошові кошти за отриманий товар у розмірі 565210 грн. 00 коп.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.. АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_36, р/рахунок НОМЕР_37 в Павлоградській філії КБ “Приватбанк”, МФО 305727) в доход держави (р/рахунок 31119086800032 в банку УДК Дніпропетровської області, м. Павлоград, код 24237540, МФО 805012, код платежу 21080000) грошові кошти в розмірі вартості товару в сумі 565210 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
04.12.2006р.