КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.10.2008                                                                                           № 5/55

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 за участю секретаря

судового засідання            

 за участю представників сторін:

 від прокуратури: Хейлик Н.М., прокурор, посвідчення № 62 від 09.04.2008;

 від позивача 1: Гаврищук А.В., представник, довіреність № 29-22/123 від 07.02.2008;

від позивача 2:    Барабаш А.М., представник, довіреність № 5594/10-4 від 13.10.2008;

від відповідача 1: Погорілко Н.М., представник, довіреність № 578 від 15.09.2008;

від відповідача 2: Пеетвере Н.О., представник, довіреність б/н від 21.07.2008;

від третьої особи 1:Надич Б.М., представник, довіреність № 04/5 від 11.03.2008;

від третьої особи 2:Єрмакова К.Ю., представник, довіреність № 35/54-105 від 20.08.2008;

 розглянувши  апеляційне подання Заступника Генерального прокурора України

 на рішення Господарського суду м.Києва від 09.09.2008

 у справі № 5/55  

 за позовом                               Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особіКабінету Міністрів України та Національного космічного агентства України;

 до                                                   1. Фонду державного майна України

                                                  2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ММК"

 треті особи            1. Казенне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Арсенал"           

2. Державне підприємство "Завод "Арсенал"  

             

 про                                                  визнання договору оренди недійсним та                         повернення майна,

 

постанова прийнята 22.10.2008, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.10.2008 оголошувалась перерва до 22.10.2008.

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.09.2008 у справі № 5/55в задоволенні позову Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного космічного агентства України до Фонду державного майна України, Товариства з обмеженою відповідальності „Компанія ММК”, треті особи Казенне підприємство „Центральне конструкторське бюро „Арсенал”, Державне підприємство „Завод „Арсенал” про визнання договору оренди недійсним та повернення майна відмовлено повністю.

          Не погодившись з рішенням Господарського суду м. Києва від 09.09.2008 Заступник Генерального прокурора України вніс апеляційне подання, в якому просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

          Апеляційне подання мотивоване тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

          Зокрема, суд дійшов невірного висновку, що при укладенні спірного договору оренди державного майна не порушено вимоги абз. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, оскільки відповідно до п. „б” ч. 2 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна” об’єкти Національного космічного агентства України, що мають загальнодержавне значення приватизації не підлягають.

          Також, в поданні зазначено, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи прокурора, що Державне підприємство „Завод „Арсенал” та Національне космічне агентство України протиправно погодили укладення спірного договору оренди державного майна, оскільки у господарському віданні Державного підприємства „Завод „Арсенал” на момент укладення договору перебувала лише частина нерухомого майна площею 3 151,3 кв.м. Водночас інша частина приміщень, що передавались в оренду, площею 21 951 кв.м. на момент укладення договору оренди знаходилась в оперативному управлінні Казенного підприємства „Центральне конструкторське бюро „Арсенал”.

          Крім того, на думку заявника суд необґрунтовано зазначив, що в акті приймання-передачі від 01.07.2004 не було вказано чіткий перелік об’єктів, які у складі Казенного підприємства „Центральне конструкторське бюро „Арсенал” передавались від Міністерства промислової політики України до Національного космічного агентства України. В той же час зі змісту цього акту вбачається, яке саме нерухоме майно закріплено за Казенним підприємством „Центральне конструкторське бюро „Арсенал”.

          Представник Кабінету Міністрів України у відзиві на апеляційне подання та в судових засіданнях, а також представник Казенного підприємства „Центральне конструкторське бюро „Арсенал” (далі – КП „ЦКБ „Арсенал”) апеляційне подання Заступника Генерального прокурора України підтримали, просили суд рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2008 скасувати, а апеляційне подання – задовольнити.

          Товариство з обмеженою відповідальності „Компанія ММК” (далі – ТОВ „Компанія ММК”) у відзиві на апеляційне подання та в засіданнях суду, Національне космічне агентство України (далі – НКА України), Фонд державного майна України (далі – ФДМ України) та Державне підприємство „Завод „Арсенал” (далі – ДП „Завод „Арсенал”) проти доводів апеляційного подання Заступника Генерального прокурора України заперечували та просили суд рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2008 залишити без змін, а апеляційне подання прокурора – без задоволення.

          НКА України, ФДМ України, ДП „Завод „Арсенал” відзив на апеляційне подання Заступника Генерального прокурора України не надано, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду.

          Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб та прокурора у справі, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          НКА України листом від 23.07.2007 № 3765/9-6 повідомило ФДМ України про можливість та доцільність оренди нежитлових приміщень загальною площею 24 137,56 кв.м. в корпусах № 3 та № 3а (літера „Б”), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 та надало кандидатури представників до складу конкурсної комісії, яка буде проводити конкурс на право оренди державного майна відповідно до вимог ст. 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”.

Листом від 24.09.2007 № 4450/9-6 НКА України надало ФДМ України остаточне підтвердження доцільності оренди приміщень корпусів № 3 та № 3а.

11.10.2007 відбулося засідання конкурсної комісії (протокол № 3) щодо розгляду пропозицій учасників конкурсу (ТОВ „Омегабудінвест”, ТОВ „Компанія ММК”, ТОВ „Завод будівельних матеріалів”) та визначення переможця конкурсу на право оренди державного майна – приміщення площею 25 102,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8.

          На даному засіданні комісії було ухвалено рішення визнати переможцем конкурсу ТОВ „Компанія ММК”.

ФДМ України Наказом № 1678 від 19.10.2007 „Щодо затвердження результатів конкурсу” відповідно до п. 23 Порядку конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом ФДМ України від 13.10.2004 № 2149 (зі змінами та доповненнями), затвердив результати конкурсу на право оренди державного майна – приміщення площею 25 102,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 (протокол від 11.10.2007 № 3) та керуючись п. 25 зазначеного Порядку ФДМ України розпорядився департаменту з питань управління державним майном та орендних відносин разом із юридичним департаментом підготувати договір оренди державного майна - приміщення площею 25 102,3 кв.м. з переможцем конкурсу – ТОВ „Компанія ММК” та Заступнику Голови Фонду підписати договір оренди.

          В матеріалах справи відсутні будь-які докази визнання недійсними результатів проведеного конкурсу на право оренди державного майна – приміщення площею 25 102,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8.

          Крім того, в судовому засіданні 15.10.2008 представники всіх сторін та прокурор підтвердили про відсутність факту визнання вищевказаних результатів конкурсу недійсними або звернення з відповідним позовом до суду.

          При цьому, в матеріалах справи наявний лист-звернення ФДМ України від 26.10.2007 № 10-4-17071 до Віце-прем’єр-міністра України Клюєва А.П., в якому ФДМ України зазначило, що згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 11.09.2007 № 39153/1/1-07 ФДМ України були проведені конкурсні дії відповідно до діючого законодавства стосовно оренди приміщень корпусів № 3 та № 3а завод „Арсенал, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 та визначено переможця конкурсу. Але відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 19.10.2007 № 823 Фонд вимушений був призупинити підписання вищезазначеного договору. 25.05.2007 ФДМ України отримав доручення Кабінету Міністрів України за № 45076/1/1-07 про зняття з контролю виконання попереднього доручення від 19.10.2007 № 823.

          Також, цим листом ФДМ України просив Кабінет Міністрів України скасувати доручення від 19.10.2007 № 823 та дати згоду щодо вчинення подальших дій ФДМ України стосовно підписання вищезазначеного договору оренди.

          Кабінет Міністрів України 29.10.2007 за № 45076/3/1-07 на лист ФДМ України від 26.10.2007 № 10-4-17071 дав згоду.

          Між ФДМ України (орендодавець) та ТОВ „Компанія ММК” (орендар) 31.10.2007 укладено договір оренди № 628 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 25 102,3 кв.м., розміщене у корпусах № 3 (15 692,8 кв.м.) та № 3а (9 409,5 кв.м.) за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, що перебуває на балансі ДП „Завод „Арсенал” (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.07.2007 і становить за незалежною оцінкою без ПДВ 101 552 026,00 грн. (п. 1.1 договору).

          Пунктом 2.1 договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном поетапно після звільнення балансоутримувачем частин майна, підтвердженого листами НКА України, з моменту підписання орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем актів приймання-передавання частин майна відповідно до п. 2.2 договору, але не пізніше 30.03.2008. датою підписання сторонами актів приймання-передачі майна (частин майна) в оренду є датою вступу орендаря у строкове платне користування майном (частиною майна) та підставою нарахування орендної плати за договором.

          На виконання п. 2.1 договору № 628 між ФДМ України та ТОВ „Компанія ММК” 08.11.2007 за № 901, 16.11.2007 за № 919, 03.12.2007 за № 957, 24.12.2007 за № 1092 було складено акти приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності та розташоване за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, але ТОВ „Компанія ММК” фактично у користування приміщеннями згідно договору № 628 та зазначених актів приймання-передачі не вступило, що не заперечується сторонами.

          НКА України листом від 17.03.2008 № 1423/9-6 звернулося до ФДМ України з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна від 31.10.2007 № 628 про продовження кінцевих строків передачі приміщень в оренду до 30.12.2008.

Між ФДМ України та ТОВ „Компанія ММК” 28.03.2008 укладено додаткову угоду № 1/140 до договору № 628 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.10.2007, відповідно до якої граничні строки виконання зобов'язань по передачі приміщень в оренду було продовжено до 30.12.2008.

          Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокуратур зазначив, що частина переданих в оренду приміщень корпусів № 3 та № 3а загальною площею 21951 кв.м. належить КП „ЦКБ „Арсенал” на праві оперативного управління, а тому при укладенні спірного договору було порушено вимоги абз. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, які забороняють передавати в оренду майнові комплекси казенних підприємств, але дані твердження прокуратури є помилковими з огляду на таке.

          Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” не можуть бути об'єктами оренди цілісні майнові комплекси структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) казенних підприємств, що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України „Про підприємництво”.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.07.2008 у справі № 16/182 позов ДП „Завод „Арсенал” до КП „ЦКБ „Арсенал”, треті особи Міністерство промислової політики України, НКА України про визнання права господарського відання на нерухоме майно – корпуси № 3 та № 3а, розміщені за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 загальною площею 25 102,30 кв.м. задоволено.

          Рішення суду мотивоване тим, що хоча КП „ЦКБ „Арсенал” з моменту свого створення фактично займало частину приміщень спірних корпусів № 3 та № 3а, однак у встановленому законом порядку прав на вказані приміщення підприємство не набуло; КП „ЦКБ „Арсенал” зарахувало спірні основні засоби на свій баланс без належних правових підстав; НКА України наказом від 28.05.2008 № 171 закріпило спірне майно за позивачем на праві господарського відання.

          Крім того, рішенням суду досліджено та встановлено, що наказ НКА України від 12.07.2004 № 190 та акт приймання-передачі від 01.07.2004 (додаток № 7 до акту приймання-передачі) не можуть розглядатися як доказ вилучення спірного майна у ДП „Завод „Арсенал” та закріплення його за КП „ЦКБ „Арсенал”, оскільки вказані документи не містять конкретних відомостей щодо переліку нерухомого майна, яке було передано КП „ЦКБ „Арсенал”згідно з актом та не дають можливості визначити чіткий перелік нерухомого майна, що було закріплене за казенним підприємством на праві оперативного управління.

На момент прийняття НКА України наказу від 12.07.2004 № 190 було чинним Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482, відповідно до вимог якого передача спірного майна могла бути здійснена НКА України виключно за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном і ФДМ України та позивачем. При видачі НКА України наказу від 12.07.2004 № 190 ці вимоги законодавства додержані не були.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 рішення Господарського суду м. Києва від 25.07.2008 у справі № 16/182 залишено без змін.

          Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що КП „ЦКБ „Арсенал” відповідно до ст. 33 ГПК України не надано доказів зарахування спірних приміщень на свій баланс.

          Також, колегія суддів переглядаючи справу в апеляційному порядку дійшла висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив доводи прокурора про те, що передані в оренду приміщення корпусів № 3 та № 3а є об'єктом загальнодержавного значення, а тому не підлягають передачі в оренду згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

          Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України „Про приватизацію державного майна”, а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 29 червня 2004 року.

          Частиною 3 ст. 283 ГК України встановлено, що об'єктом оренди можуть бути:

- державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

- нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

- інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

          Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна” приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

          Натомість, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” об’єктами малої приватизації є окреме індивідуально визначене майно.

          Оскільки до об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств (ч. 2 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна”), а об’єктом оренди за спірним договором № 628 є окреме індивідуально визначене нерухоме майно – нежитлові приміщення корпусів № 3 та № 3а, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, то суд вважає, що норми ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна” не є тими нормами, які підлягають застосуванню у вирішенні даних спірних правовідносин, а тому доводи прокурора в цій частині є помилковим.

          Відповідно до ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

          Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю (ст. 186 ЦК України).

Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення (ст. 187 ЦК України).

Частиною 1 ст. 188 ЦК України передбачено, що якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

          За своєю правовою природою майновий комплекс підприємства є складною подільною річчю, яка включає в себе інші речі, які є її складовими частинами та приналежностями.

          Оскільки виділення індивідуально-визначеної речі в будь-який час зі складу майнового комплексу можливе лише у разі, якщо внаслідок цього не відбувається пошкодження, знецінення або втрата цільового призначення головною річчю (ст. ст. 183, 186, 187, 188 ЦК України), а матеріалами справи не доведено, що внаслідок виділення спірних приміщень корпусів № 3 та № 3а зі складу єдиного майнового комплексу підприємства призвело до його пошкодження, знецінення або втрати ним цільового призначення, то твердження прокурора, що обмеження, встановлені для майнових комплексів автоматично поширюється і на індивідуально визначене майно є помилковим.

          Також слід зазначити, що згідно довідок ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.08.2008 № 11482/9/15-109 та від 22.08.2008 № 11483/9/15-109, які були надані відповідно до судового запиту від 12.08.2008 по даній справі, станом на дату видачі довідок КП „ЦКБ „Арсенал” та ДП „Завод „Арсенал” не є платниками акцизного збору.

          Отже, оскільки КП „ЦКБ „Арсенал” та ДП „Завод „Арсенал” не є платниками акцизного збору, то можна зробити висновок, що вони не випускають підакцизну продукцію, тобто приміщення, які були передані в оренду відповідно до спірного договору від 31.10.2007 № 628, не є об'єктом державної власності, який випускає підакцизну продукцію, а тому відсутні підстави стверджувати, що при укладенні зазначеного договору сторонами було порушено умови абз. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

          Таким чином, при укладенні спірного договору сторонами було додержано вимоги закону щодо дотримання процедури укладання договорів оренди майна державних підприємств та проведення конкурсу на право їх укладення. Зміст спірного договору включає всі істотні умови, які відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” має містити договір такого типу.

          Колегія суддів, відхиляє доводи заявника про невідповідність вимогам закону положень п. 6.5 спірного договору оренди, оскільки вищезазначений пункт фіксує право орендаря на приватизацію орендованих приміщень, яке передбачено ст. 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п. 51 Державного програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України „Про Державну програму приватизації” від 18.05.2000 року № 1723-ІІІ.

          Матеріали справи свідчать, що ТОВ „Компанія ММК” сплачує орендну плату за приміщення по спірному договору, фактично не користуючись ними (див. платіжні доручення).

          Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

          Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

          З урахуванням того, що матеріалами справи доведено, що спірний договір оренди від 31.10.2007 № 628 відповідає вимогам законодавства, необхідним для його укладення - Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 283-287 ГК України, главі 58 ЦК України, то колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2008 у справі № 5/55.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2008 у справі № 5/55 залишити без змін, а апеляційне подання Заступника Генерального прокурора України - без задоволення.

2. Матеріали справи № 5/55 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам, третім особам та прокурору.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 23.10.08 (відправлено)