КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.2008 № 37/98
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Іваненко Я.Л.
Гарник Л.Л.
при секретарі: Семеник Т.В.
За участю представників:
від позивача - Патюк Т.Й. – дов. №171 від 27.06.2008р.,
від відповідача - Мельник Е.О. – дов. №22/939 від 15.04.2008р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.06.2008
у справі № 37/98 (Кондратова І.Д.)
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 920799,78 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 03.06.2008р. у справі №37/98 в позові ВАТ „АК „Київводоканал” відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ „АК „Київводоканал” просить вказане рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки недоодержує повну вартість холодної води для приготування гарячої води у виді пільг і субсидій, що припадають на частку холодної води.
У відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ „ЕК „Дартеплоцентраль” просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва залишити без змін.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 03.07.2008р. вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 17.07.2008р.
В судовому засіданні 17.07.2008р. колегія суддів оголосила перерву.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом
першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З метою забезпечення виконання Державного бюджету України Кабінетом Міністрів України, починаючи з 2001 року, щорічно затверджується Порядок перерахування субвенцій на фінансування пільг і субсидій на оплату енергоносіїв, житлово-комунальних послуг, твердого палива та скрапленого газу, послуг зв’язку та компенсацій за пільговий проїзд, яким визначено механізм перерахування субвенцій на оплату електроенергії, природного газу, послуг теплопостачання, водопостачання і водовідведення, квартирної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. №20 був затверджений Порядок перерахування в 2005 році деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2006р. №21 затверджено Порядок перерахування в 2006 році деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні.
Постановами Кабінету Міністрів України від 10 січня 2007р. №1, від 7 лютого 2007р. №176, від 21 лютого 2007рн. №264 затверджено Порядок перерахування в 2007 році деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні, який визначає механізм перерахування у 2007 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для надання відповідно до ст.47 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” пільг та житлових субсидій населенню з оплати електроенергії, природного газу, послуг теплопостачання, водопостачання і водовідведення, внесення квартирної плати, оплати вивезення побутового сміття та рідких нечистот, пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг з одержання ліків, зубопротезування, оплати електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг теплопостачання, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, оплати вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні (далі - субвенції).
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003р. №1687, від 17 березня 2004р. №323, від 8 вересня 2004 р. №1187, від 12 вересня 2005р. №888, від 25 травня 2006 р. №730, від 30 травня 2007 р. №782, від 5 вересня 2007р. №1098 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі - Порядок фінансування).
Згідно п.п.2, 3, 4 вищевказаного порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів). Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державним казначейством, згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
У відповідності до п.п.5, 6, 7, 8 вищезазначеного Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення). Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі. Форма реєстрів встановлюється Державним казначейством.
На виконання вищезазначеного Порядку складаються зведені акти звірки, протоколи реєстри підприємств, установ та організацій, що приймають участь у розрахунках за енергоносії, а також реєстри погашення кредиторської заборгованості підприємств за теплову енергію по пільгах та субсидіях за рахунок субвенцій.
Згідно ст.ст.21, 23 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.
У відповідності до статті 30 Бюджетного кодексу України видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Суд першої інстанції вірно відзначив, що кошти були отримані відповідачем у відповідності до бюджетного призначення згідно Закону України ”Про Державний бюджет України на 2005-2007 роки”, Порядку перерахування в 2005-2007 роках деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ та газовий конденсат, а також Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту
населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затверджених постановами КМ України. Вищезазначені нормативні акти є чинним та обов’язковими для виконання.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що усі пільги, які відповідач отримав з державного бюджету, мають чітке цільове призначення та були виділені з держбюджету і розподілені розпорядником коштів як погашення заборгованості за спожиту теплову енергію конкретних житлових організацій згідно з укладеними ними договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ВАТ „АК „Київводоканал” залишити без задоволення,а рішення господарського суду м.Києва від 03.06.2008р. у справі №37/98 – без змін.
Справу №37/98 повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Пантелієнко В.О.
Судді Іваненко Я.Л.
Гарник Л.Л.
08.09.08 (відправлено)
- Номер:
- Опис: стягнення 35 982,48 грн.,
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 37/98
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Пантелієнко В.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 16.03.2011
- Дата етапу: 27.04.2011