ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2008 р. Справа № 11/2523
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О
Зарудяної Л.О.
при секретарі Кузнєцовій Г.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився,
від відповідача: не з"явився,
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", м. Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "19" червня 2008 р. у справі № 11/2523 (суддя Радченя Д.І.)
за позовом Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004", м.Волочиськ
до Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", м.Хмельницький
про стягнення 32955,93 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.06.2008 р. усправі №11/2523 позов Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004", м.Волочиськ до Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", м.Хмельницький задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 32955,93 грн. заборгованості, 329,56 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видано наказ з відстрочкою виконання до 01.09.2008 р.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення повністю та прийняти новий судовий акт, яким надати ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" відстрочку виконання рішення на шість місяців.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з"ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених у рішенні висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник вважає, що господарським судом не враховано положення ст.203 Господарського кодексу України, якою передбачено: господарське зобов"язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Як вказує відповідач в апеляційній скарзі, листом від 04.03.2008 р. сума боргу за поставлений товар була погоджена ЗАТ "ХКФ "Кондфіл", у зв"язку з чим зобов"язання ПП "Аграрна компанія 2004" перед ЗАТ "ХКФ "Кондфіл" за поставлені кондитерські вироби припинено повністю шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги.
Водночас, скаржник посилається на проведення ЗАТ "ХКФ "Кондфіл" після подання позову у даній справі оплати отриманого від ПП "Аграрна компанія 2004" товару всього на суму 24000,00 грн., а також зазначає про те, що заборгованість підприємства перед позивачем виникла у зв"язку з важким фінансовим станом ЗАТ "ХКФ "Кондфіл" (на підтвердження чого відповідачем подано відповідні докази) та, вважаючи це винятковою обставиною, просить суд відстрочити виконання рішення у справі на 6 місяців.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідач наводить заперечення проти позовних вимог про стягнення з нього 494,64 грн. пені за прострочення платежу.
В засідання суду сторони своїх представників не направили, про причини неявки в суд не повідомили, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції - ухвали суду від 21.07.2008 р. Крім того, позивач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу також не скористався.
За наведених обставин та враховуючи приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез"явлення в судове засідання представників сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
24.04.2008 р. Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" про стягнення 59955,93 грн. основного боргу та 494,64 грн. пені.
19.06.2008 р. уповноваженим представником позивача до господарського суду подано заяву про уточнення позовних вимог, за якою позивач, у зв"язку з частковою проплатою коштів відповідачем, просив стягнути з відповідача на свою користь 32955,93 грн. заборгованості. Вказану заяву про уточнення позовних вимог було правомірно прийнято господарським судом першої інстанції відповідно до вимог ст.22 Господарського процесуального кодексу України, таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення 32955,93 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі протягом 2007 року існували договірні зобов’язання купівлі-продажу.
Так, згідно накладних та видаткових накладних Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" на підставі довіреностей на отримання товару серії ЯОК №677450 від 23.10.2007 р.; серії ЯОЛ №362280 від 04.01.2008 р.; серії ЯОЛ №362261 від 21.12.2007 р. (а.с.18-21) передано, а ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" прийнято товару на загальну суму 300475,24 грн., а саме:
за накладною №814 від 05.10.2007 р. на суму 17820 грн.;
за накладною №11 від 23.10.2007 р. на суму 37006,20 грн.;
за накладною №916 від 07.11.2007 р. на суму 38151,00 грн.;
за накладною №33 від 26.11.2007 р. на суму 38474,20 грн.;
за накладною №44 від 14.12.2007 р. на суму 38475,00 грн.;
за накладною №55 від 25.12.2007 р. на суму 33857,93 грн.;
за видатковою накладною №АК-336 від 21.12.2007 р. на суму 70200,00 грн.;
за видатковою накладною №АК-337 від 21.12.2007 р. на суму 960,00 грн. (а.с.10-17).
Разом з тим, свої зобов"язання по оплаті отриманого товару ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" виконало лише частково.
Як свідчать матеріали справи, про сплату заборгованості в сумі 67657,00 грн. за отриманий відповідачем товар Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" направлено претензію ЗАТ "ХКФ "Кондфіл" за №0007 від 20.02.2008 р. (а.с.14).
У відповідь, ЗАТ "ХКФ "Кондфіл" направило позивачу гарантійний лист від 04.03.2008 р. (а.с.25), в якому зобов"язався погасити кредиторську заборгованість за отриманий товар у розмірі 67957 грн. в строк до 31.03.2008 р. Проте, у вказаний строк борг погашений не був, що стало підставою для звернення кредитора - ПП "Аграрна компанія -2004" з відповідним позовом до господарського суду.
Як уже зазначалось, рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.06.2008 р. у справі №11/2523 позов ПП "Аграрна компанія 2004" до Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" було задоволено та стягнуто з останнього на користь позивача 32955,93 грн. заборгованості та судові витрати.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо необхідності задоволення позовних вимог, враховуючи таке.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.
За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами є правовідносинами з купівлі-продажу товару.
Як передбачено ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зі змісту ст.538 Цивільного кодексу України вбачається, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.2, ч.4 ст.538 ЦК України).
У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.
Матеріали справи свідчать про несвоєчасне та неповне виконання відповідачем своїх зобов"язань по оплаті отриманого від позивача товару. У поясненнях від 19.06.2008 р. за №142/08 (а.с.48) уповноважений представник відповідача також підтверджує, що станом на 19.06.2008 р. заборгованість ЗАТ "ХКФ "Кондфіл" перед ПП "Аграрна компанія 2004" становить 32955,93 грн. (з урахуванням проведених відповідачем розрахунків після подання позову у даній справі, які підтверджені відповідними доказами, а.с.36-41,47).
Таким чином, аналіз наведених норм права та обставин справи, свідчить про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача 32955,93 грн. заборгованості.
Стосовно доводів, наведених у апеляційній скарзі, зокрема, про припинення зобов"язання відповідача перед позивачем повністю шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог. Зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Тобто, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням однорідної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони.
У даному випадку, жодна із сторін не направляла іншій стороні заяву, яка свідчила б про волевиявлення її на припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги.
При цьому, слід зазначити, що безпідставними є посилання скаржника на лист від 04.03.2008 р., оскільки у даному листі йдеться про визнання суми боргу перед позивачем 67957 грн. та відсутня вказівка про зарахування зустрічної однорідної вимоги на вказану суму. З матеріалів справи вбачається, що позивачем дійсно враховано в погашення боргу відповідача отримання кондитерських виробів (новорічних подарунків) від ЗАТ "ХКФ "Кондфіл" за накладною №12.2007-Укр/08564 від 19.12.2007 р. (а.с.41). Проте, за вказаною накладною позивачем отримано товару та, відповідно, зараховано в погашення заборгованості, лише на суму 9288,40 грн., а не повністю погашено зобов"язання, як зазначає скаржник. Крім того, зменшення боргу відповідача на суму 9288,40 грн. було враховано позивачем при зверненні з даним позовом до господарського суду (про що вказує й сам скаржник в апеляційній скарзі), а тому доводи відповідача з даного приводу суперечать обставинам справи та не заслуговують на увагу.
Стосовно заперечень скаржника проти позовних вимог в частині нарахування пені, слід зазначити, що вони також не відповідають обставинам справи, зважаючи на таке.
Як уже зазначалось, до прийняття рішення у справі до місцевого господарського суду позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач фактично зменшив позовні вимоги та просив стягнути лише 32955,93 грн. боргу. Вимогу про сплату пені заява про уточнення позовних вимог не містить. Вказана заява була прийнята господарським судом в порядку ст.22 ГПК України.
Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.
Згідно з ч.3 ст.55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.
При цьому, судовою колегією враховується наведене у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. №01-8/2351 щодо правових наслідків зменшення розміру позовних вимог. Зокрема, зазначено, що у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
В даному випадку, місцевий господарський суд діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, прийнявши заяву про зменшення позовних вимог від позивача та розглянувши заявлені у ній вимоги. Оскільки вимога про стягнення пені у даній заяві позивачем не заявлялась, судом вона не розглядалась взагалі, а тому зазначені заперечення скаржника не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Загалом, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що основним доводом відповідача є заперечення з приводу ненадання відстрочки виконання рішення суду на 6 місяців.
В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд, у відповідності до вимог ст.43 ГПК України повно, всебічно та об"єктивно розглянувши обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані сторонами докази та керуючись законом, зазначив про відстрочення виконання даного рішення до 01.09.2008 р., частково задовольнивши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення на 6 місяців.
Згідно положень Господарського процесуального кодексу України питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішення питання про відсутність чи наявність виняткового випадку, зумовленого особливостями обставин конкретної справи, що є підставою для задоволення чи відмови у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду, є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному об"ємі.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, у суді першої та апеляційної інстанції. Відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В даному випадку, відповідач не обґрунтував своїх заперечень належними та допустимими засобами доказування. Таким чином, особа, що подала апеляційну скаргу, не використала в повній мірі наданих їй процесуальним законом прав щодо змагальності під час розгляду спору.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2008 р. у справі №11/2523 є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2008 р. у справі №11/2523 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл", м. Хмельницький - без задоволення.
2. Справу №11/2523 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Ляхевич А.А.
судді:
Вечірко І.О
Зарудяна Л.О.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - в наряд