КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.09.2008                                                                                           № 6/266

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:            Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

 при секретарі:           Цецарському А.О.

 За участю представників:

 від позивача -                    ШаповалБ.А.

від відповідача -                    ДятелЮ.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2008

 у справі № 6/266 (Ковтун С.А.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Елібре"

 до                                                   Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

 про                                                  зобов"язання укласти договір оренди

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду містаКиєва від 19.06.2008 позов задоволено повністю. Зобов'язано регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю ”Елібре” договір оренди державного нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 1992,7 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 119, строком на два роки та одинадцять місяців.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву (відповідач) звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в позові повністю. Відповідач вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції без повного з’ясування обставин, що мають суттєве значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

21.04.2008 позивачем було направлено відповідачу лист № 45 від 18.04.2008, з пропозицією укласти з ним договір оренди нерухомого майна, що перебуває в державній власності, а саме: нежитлової будівлі загальною площею 1992,7 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 119, строком на два роки та одинадцять місяців для розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видається українською мовою.

Відповідно до ст. 6 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” орендарями згідно з останнім можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Отже, позивач як товариство з обмеженою відповідальністю, тобто юридична особа, може виступати орендарем та, відповідно, звертатися до органів приватизації з пропозицією укласти договір оренди державного майна.

Відповідно п. 1 ст. 9 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Таким чином, регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву є орендодавцем по відношенню до майна державної форми власності, яке знаходиться в межах міста Києва.

Статтею 7 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 45 від 18.04.2008 надіслав на адресу відповідача вказані в переліку документи затверджені наказом Фонду державного майна України № 2975 від 14.11.2005, які подаються орендарем орендодавцеві для укладення договору оренди майна.

Листом № 30-04/3671 від 15.05.2008 відповідач відмовив позивачу в укладенні договору оренди нежитлової будівлі, пославшись на ст. 76 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно з якою у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам, музеям, підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (в тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні), Пенсійному фонду України та його органам, державним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна”  в передачі в оренду об’єктів може бути відмовлено, якщо: було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об’єктів; об’єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади, орган Антимонопольного комітету України не дає згоди з підстав, перелічених у абзацах другому-четвертому частини другої цієї статті; орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на виділення структурного підрозділу підприємства; з інших підстав, передбачених законами; орендодавець, зазначений в абзаці другому та третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.

Отже, законом про оренду чітко встановленні підстави, за наявності яких особі може бути відмовлено в укладенні договору оренди державного майна.

Як вбачається з матеріалів справи, що рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку щодо нежитлової будівлі органом приватизації - Фондом державного майна України не приймалися.

Оскільки нежитлова будівля відноситься до майна, яке не увійшло до статутного фонду господарських товариств, які створювалися в процесі корпоратизації тобто зазначене майно не має балансоутримувача, тому відсутність згоди балансоутримувача на передачу в строкове користування оренди також не може розглядатися як підстава для відмови позивачу в укладенні договору оренди вказаного майна.

Отже, вказана нежитлова будівля на час звернення позивача до відповідача з клопотанням про укладення договору оренди, в користуванні будь-яких третіх осіб на підставі договору, не перебувала та на час розгляду даної справи не перебуває.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на ст. 76 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” як на іншу підставу передбачену законом, що перешкоджає відповідачу укласти з позивачем договір оренди нежитлової будівлі є безпідставні.

Відповідно п. 7 ст. 9 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах. Порядок проведення конкурсу визначається Фондом державного майна України - для об’єктів, що перебувають у державній власності.

Згідно до пункту 4 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України наказом Фонду державного майна України № 2149 від 13.10.2004, конкурс оголошується за ініціативою орендодавця або за наявності заяв про оренду від двох або більше фізичних чи юридичних осіб (за умови відсутності серед поданих заяв заяви про оренду від господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, організації, їх структурного підрозділу в разі оренди цілісного майнового комплексу, від бюджетної установи, організації - в разі оренди нерухомого майна).

Оскільки відповідачем рішення про оголошення конкурсу на право оренди нежитлової будівлі за його власною ініціативою не приймалося, а також відсутні заяви про укладення договору оренди вказаного об’єкту від інших осіб, окрім позивача, не було підстав для оголошення та проведення конкурсу, які передбачені п. 7 ст. 9 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” та п. 4 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна.

Посилання відповідача на статтею 76 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” якою встановлено, що передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, разом з тим підстави для проведення конкурсу для визначення орендарів державного майна визначенні нормами Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” та Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна є безпідставні за таких обставин.

Стаття 76 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не може розглядатися як норма, яка окремо від інших положень чинного законодавства є правовою підставою для оголошення та проведення конкурсу на право оренди державного майна, оскільки така підстава визначається іншим законодавчим актом, а саме: Законом України ”Про оренду державного та комунального майна”.

Пунктом 1 ст. 1 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” він регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів.

Отже, Закон України ”Про оренду державного та комунального майна” є спеціальним законом щодо врегулювання порядку та механізму укладення договорів оренди державного майна у порівнянні з Законом України ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” оскільки останній регулює виключно бюджетні правовідносини, тому він не має пріоритету застосування перед першим.

За таких обставин, відповідач не мав правових встановлених підстав для відмови позивачу в передачі в користування нежитлової будівлі і, відповідно, в укладенні договору оренди зазначеного майна.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2008 - відсутні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2008 - без змін.

Матеріали справи № 6/266 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран В.В.