ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.2008 Справа № 7/150
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Ролдугіної Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Касьянов О.О. (дов. № 8 від 26.12.07 р.);
від відповідача: Бучинська Н.М. (дов. № 13 від 01.09.08 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Приватного підприємства “Агрофірма Катеринівська” с.Катеринівка на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.08 р. у справі № 7/150
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” м.Орджонікідзе
до Приватного підприємства “Агрофірма Катеринівська” с.Катеринівка
про стягнення 1 207 846 грн. 69 коп.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 08.07.08 р. у справі № 7/150, яке підписано 17.07.08 р. і оформлено відповідно до вимог ст.84 ГПК України (суддя Коваль Л.А.), частково задоволено позов Відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” м.Орджонікідзе до Приватного підприємства “Агрофірма Катеринівська” с.Катеринівка про стягнення 1 207 846 грн. 69 коп.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 047 846 грн. 69 коп., витрати на оплату державного мита в сумі 1 474 грн. 75 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 102 грн. 37 коп.
В решті позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить відновити пропущений строк на подання апеляційної скарги, оскільки рішення господарського суду надійшло на адресу ПП “Агрофірма “Катеринівська” 22.07.08 р., а строк на подання апеляційної скарги пропущений підприємством з поважних причин.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд, ухвалою від 16.09.08 р. відновив строк на подання апеляційної скарги.
Скаржник просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення, оскільки вважає зазначене рішення суду неправомірним і таким, яке прийняте з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідач вказує в апеляційній скарзі, що сільськогосподарське підприємство не змогло скористатися наданим йому правом на участь у судовому засіданні, яке відбулося у приміщенні господарського суду Дніпропетровської обл. 8 липня 2008 р. Про дату і час розгляду справи підприємство дізналося при отриманні рішення господарського суду Дніпропетровської обл. по даній справі лише 22 липня 2008 р. Таким чином, підприємство не змогло скористатися наданим йому законом правом на участь у судовому засіданні.
Також скаржник зазначає, що позивач збільшив розмір позовних вимог з 1014846,69 грн. до 1 207846,69 грн., але порушив порядок досудового врегулювання спору, встановленого у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу ПП “Агрофірма Катеринівська” без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 08.07.08 р. без змін, оскільки вважає рішення правомірним з наступних підстав.
Справа № 7/150 розглядалася господарським судом на протязі 2003-2008 р.р. У весь цей час ухвали суду надходили на адресу відповідача: вул. Київська, 11-А, с.Катеринівка, Нікопольський р-н, Дніпропетровська обл. без складнощів, і відповідач з’являвся до усіх судових засідань. Крім того, рішення господарського суду від 08.07.08 р. по справі також надійшло на адресу ПП “Агрофірма “Катеринівська” без труднощів, а саме ухвалу від 25.06.2008 р. про поновлення провадження у справі господарський суд з невідомих причин направив на іншу адресу. Тобто відповідач безпідставно ставить під сумнів дії господарського суду.
ВАТ “ОГЗК” також у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вважає безпідставними ствердження відповідача про начебто збільшення позивачем суми позовних вимог з порушенням вимог ГПК України, оскільки товариством помилково в розрахунок суми боргу до позовної заяви був арифметично невірно вказаний розмір суми боргу. Відповідно до цього, позивачем була подана заява № 25-378 від 03 березня 2004 р., яка була правомірна задоволена судом та відображена в ухвалі від 15.03.2004 р. по справі № 7/150.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що 27.02.1997 р. Відкрите акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" м. Орджонікідзе та Колективне сільськогосподарське підприємство „Катеринівський", правонаступником майнових прав та обов'язків якого в зв'язку з проведеною реорганізацією є Приватне підприємство "Агрофірма Катеринівська" (с. Катеринівка Нікопольського району Дніпропетровської області), про що зазначено в статуті останнього (зареєстрований Нікопольською райдержадміністрацією від 28.04.2000р.), уклали договір про дострокове співробітництво, предметом якого є надання довгострокової взаємодопомоги у виробництві сільськогосподарської продукції та продукції виробничо-технічного призначення.
Серед обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" за названим договором згідно графіку, затвердженого директором комбінату та керівником сільськогосподарського підприємства, проводити компенсаційні виплати за відведену землю під гірничі розробки щоквартально або в рахунок компенсації забезпечувати сільськогосподарське підприємство матеріально-технічними ресурсами відповідно до його заявок (п.2.1. договору).
На підставі названого договору позивач сплатив відповідачу згідно платіжного доручення № 2010 від 22.05.2000р. 80 000, 00 грн. та згідно платіжного доручення № 2122 від 08.06.2000р. 80 000, 00 грн., як компенсацію за відведені землі під розробку кар'єрів.
Зазначеним оплатам передували звернення відповідача відповідно від 11.05.2000 р., вих. 113, та від 05.06.2000р., вих. 121.
18.09.2000 р. Відкрите акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" та Приватне підприємство "Агрофірма Катеринівська" уклали договір, предметом якого є надання довгострокової взаємодопомоги у виробництві сільськогосподарської продукції та продукції виробничо-технічного призначення.
Серед обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" за названим договором приймати від Приватного підприємства "Агрофірма Катеринівська" під гірничі роботи 75 га землі на рік, згідно графіку, затвердженого головою правління та директором сільськогосподарського товариства, проводити компенсаційні виплати за відведену землю під гірничі розробки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1279 „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" або в рахунок компенсації забезпечувати Приватне підприємство "Агрофірма Катеринівська" матеріально-технічними ресурсами згідно його заявок (п.2.2. договору).
На підставі названого договору позивач сплатив відповідачу згідно платіжного доручення № 3694 від 05.10.2000р. 193 000, 00 грн., згідно платіжного доручення № 4073 від 03.11.2000р. 85 000, 00 грн., згідно платіжного доручення № 4400 від 04.12.2000р. 140 000, 00 грн., згідно платіжного доручення № 1 від 04.01.2001р. 79 846, 69 грн., згідно платіжного доручення № 205 від 23.01.2001р. 200 000, 00 грн., згідно платіжного доручення № 399 від 06.02.2001р. 250 000, 00 грн., згідно платіжного доручення № 865 від 06.03.2001р. 100 000, 00 грн., як компенсацію за відведені землі по договору від 18.09.2000р. Всього за договором сплачено 1 047 846, 69 грн.
Позивач вважає, що оплата ним відповідачу грошових коштів в загальній сумі 120746, 69 грн. є безпідставною та неправомірною, що і є причиною спору.
Згідно ч.2 постанови Верховної Ради України „Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів" від 18.03.1999р. N 517-XIV вилучена у складі інших земельна ділянка колгоспу-комбінату "Катеринівський" (230,8 га земель, в тому числі 180,8 га ріллі) Нікопольського району Дніпропетровської області та надана під розширення Північного, Шевченківського та Чкалівського N 1 кар'єрів по видобутку марганцевих руд акціонерному товариству "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" строком на 5 років.
В частині 4 цієї ж постанови зазначено, що підприємствам, установам та організаціям, яким надаються земельні ділянки для несільськогосподарських потреб відшкодовувати втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва відповідним обласним радам в порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України N 1279 від 17 листопада 1997 року.
Також, згідно ст. 90 Земельного кодексу України (редакція 1990 року) втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, заподіяні вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості земель у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ і організацій, підлягають відшкодуванню Уряду Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським Радам народних депутатів. Ці втрати компенсуються поряд з відшкодуванням збитків відповідно до статті 88 цього Кодексу.
Отже, враховуючи приписи законодавства, Відкрите акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" втрати сільськогосподарського виробництва в зв'язку з отриманням земельної ділянки сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб повинно було відшкодовувати обласній раді, між тим неправомірно відшкодовувало на підставі договору від 27.02.1997р. та договору від 18.09.2000р. відповідачу.
Згідно з положеннями ст. 71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.
Статтею 75 ЦК УРСР передбачено, що позовна давність застосовується судом, господарським судом або третейським судом незалежно від заяви сторін. Відповідно до ст. 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
З позовною заявою до господарського суду Дніпропетровської області позивач звернувся 29.07.2003р. Таким чином, по вимогам щодо стягнення безпідставно та неправомірно сплачених позивачем відповідачу грошових коштів в розмірі 160 000, 00 грн. (платежі від 22.05.2000р. та від 08.06.2000р.) сплинув строк позовної давності і суд першої інстанції правомірно відмовив в цій частині позову.
Згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2005 р. у справі № 32/374(31/194(8/170) за позовом Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" до Приватного підприємства "Агрофірма Катеринівська" про визнання угод недійсними та стягнення 635283, 81 грн. визнано недійсним п.2.2. договору від 18.09.2000р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" та Приватним підприємством "Агрофірма Катеринівська".
Відповідно, кошти сплачені позивачем відповідачу на підставі договору від 18.09.2000р., а саме п.2.2. договору, в загальній сумі 1 047 846, 69 грн. підлягають поверненню позивачу. В означеній частині господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги.
Відносно того, що відповідач не отримав ухвалу господарського суду Дніпропетровської обл. від 25.06.2008 р. про поновлення провадження у справі колегія судів встановила, що в матеріалах справи (а.с. 97) знаходиться конверт, який адресований відповідачу і повернутий на адресу господарського суду з поміткою пошти “за даною адресою організації не існує”, але рішення господарського суду від 08.07.2008 р. по справі також було надіслано на адресу ПП “Агрофірма “Катеринівська”: вул. Київська, 11-А, с.Катеринівка, Нікопольський р-н, Дніпропетровська обл. і отримано відповідачем.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій і вважає, що рішення господарського суду є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи і при його винесенні не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, що могло б служити підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Зважаючи на викладене, доводи скаржника є безпідставними, а тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Агрофірма Катеринівська” с.Катеринівка залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2008 р. у справі № 7/150 залишити без змін.
Головуючий Л.О.Лотоцька
Судді: Р.М.Бахмат
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г. Логвиненко
22.10.2008 р.