КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.09.2008                                                                                           № 37/46

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:            Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

 при секретарі:           Цецарському А.О.

 За участю представників:

 від позивача -          КраснопірН.О., РебчукІ.С.

від відповідача -          не з'явились

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Севастопольської міської ради

 на рішення Господарського суду м.Києва від 31.03.2008

 у справі № 37/46 (Кондратова І.Д.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства ”Укртелеком” в особі Севастопольської філії

 до                                                   Севастопольської міської ради

              

             

 про                                                  визнання недійсним рішення

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2008 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення IV сесії V скликання Севастопольської міської ради ”Про припинення Державному підприємству Севастопольське міське підприємство електрозв’язку ”Севтелеком” право постійного користування земельною ділянкою площею 1,573 га в урочищі Ласпі” № 1229 від 13.12.2006 року”. Стягнуто з Севастопольської міської ради на користь Відкритого акціонерного товариства ”Укртелеком” в особі Севастопольської філії 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Севастопольська міська рада (відповідач) звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову повністю. Відповідач вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, апеляційний господарський суд, вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача якого було повідомлено належним чином, за наявними матеріалами справи.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційною скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

18.04.1995 було прийнято рішення Севастопольської міської ради народних депутатів № 5/173, яким було надано Державному підприємству ”Севастопліьзв’язок” в постійне користування земельну ділянку площею 1,5 га в урочищі Ласпі для будівництва комплексу на 2000 номерів з готелем на 200 місць, пожарним депо та лінійним відділом міліції.

Відповідно до наказів Міністерства зв’язку України № 186 від 29.11.1994, № 43 від 30.12.1994 правонаступником Державного підприємства ”Севастопліьзв’язок” стало Державне підприємство Севастопольське міське підприємство електрозв’язку ”Севастопольтелеком”.

22.10.1995 Державному підприємству Севастопольське міське підприємство електрозв’язку ”Севастопольтелеком” був виданий Державний акт ІІ-КМ на право постійного користування 1,5773 гектарів землі в урочищі Ласпі, який був зареєстрований в Книзі запису державних актів на право постійного користування землею за № 319.

16.04.1998 наказом № 2 Державного комітету зв’язку України ”Про реорганізацію державних підприємств електрозв’язку” всі державні підприємства електрозв’язку, що входили до складу об’єднання ”Укртелеком”, у тому числі і Державне підприємство Севастопольське міське підприємство електрозв’язку ”Севастопольтелеком”, були реорганізовані шляхом приєднання до Українського державного підприємства електрозв’язку ”Укртелеком”.

13.12.2006 року рішенням № 1229 Севастопольської міської ради припинено Державному підприємству Севастопольське міське підприємство електрозв’язку ”Севтелеком” право постійного користування земельною ділянкою площею 1,573 га в урочищі Ласпі, надане рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів № 5/173 від 18.04.1995р.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Повноваження Севастопольської міської ради у галузі земельних відносин регулюються статтею 9 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України ”Про місцеве самоврядування в Україні”, місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 26 Закону України ”Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що до виключної компетенції, зокрема, міської ради відноситься скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Статтею 141 Земельного кодексу України зазначено вичерпним перелік, тобто інші юридичні факти, які не перераховані в цій статті не можуть розглядатися в якості підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Як вбачається з тексту оспорювального рішення та обставин справи жодної із підстав припинення права користування земельною ділянкою, які вказані статтею 141 Земельного кодексу України, у спірному рішенні, яким припиняється право користування спірною земельною ділянкою позивачем не зазначено.

Статтею 143 Земельного кодексу України зазначено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.

Відповідно п. 2 ст. 149 Земельного кодексу України, вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Отже, якщо землекористувач, який має право постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не погоджується із вилученням земельної ділянки, органи державної влади та органи місцевого самоврядування вправі звертатися до судових органів для остаточного вирішення зазначених питань. В даному випадку вилучення земельної ділянки без згоди землекористувача можливе лише в судовому порядку. За відсутності згоди землекористувача Севастопольська міська рада має право на звернення до господарського суду з заявою про припинення права постійного землекористування.

Порядок вилучення земельних ділянок та система державних органів, які вправі їх вилучати, визначені статтею 149 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Таким чином, приймаючи оспорювальне рішенням відповідачем було порушено вимоги ст.ст. 141, 143 та 149 Земельного кодексу України, відповідно до яких вилучення земель у разі відмови землекористувача дати згоду на таке вилучення, здійснюється у судовому порядку.

Пунктом 2 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 ”Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”). Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції, органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних інтересів підприємства чи організації.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення відповідача порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції відповідно, повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Севастопольської міської ради та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2008 - відсутні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Севастопольської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2008 - без змін.

Матеріали справи № 31/46 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран В.В.