ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"13" жовтня 2008 р. справа № 10/85/б
За заявою відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго”, м. Чернівці
до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”, м. Чернівці
про визнання банкрутом
Суддя Т.І. Ковальчук
За участю представників:
Від кредитора ДКУ з державного матеріального резерву –не з’явився
Від боржника –Федорюк О.Д., дов. від 14.04.2008 р. № 01-14/1
Розпорядник майна боржника –Бурма С.В.
СУТЬ СПОРУ:
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 08.04.2008 р. за заявою ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго” порушено справу про банкрутство ДП ДАК “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів”, ухвалою підготовчого засідання від 02.06.2008 р. визнано вимоги ініціюючого кредитора, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бурму С.В.
Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника опубліковано в газеті “Голос України” від 20.06.2008 р. № 116.
Ухвалою від 22.07.2008 р. до розгляду в судовому засіданні на 01.08.2008 р. призначено заяву Державного комітету України з державного матеріального резерву за участю представників сторін та розпорядника майна боржника, кредитора зобов’язано надати додаткові документи, боржника –відзив на заяву.
Ухвалою від 01.08.2008 р. розгляд заяви відкладено на 03.10.2008 р. за клопотанням боржника та в зв’язку з неможливістю з’явитися до суду розпорядника майна боржника, у судовому засіданні 03.10.2008 р. оголошувалася перерва до 12-30 год.13.10.2008 р.
У судове засідання 13.10.2008 р. представник ДКУ з державного матеріального резерву не з’явився, однак це не перешкоджає розгляду заяви, оскільки представник кредитора належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання, що підтверджується його підписом в протоколі від 03.10.2008 р.
З урахуванням заяви про уточнення вимог від 01.10.2008 р. ДКУ з державного матеріального резерву просить визнати його вимоги до боржника на суму 199551,48 грн., у тому числі 122134,90 грн. основного боргу –вартість не збережених боржником переданих йому на зберігання матеріальних цінностей, 51354,96 грн. штрафу і 26061,62 грн. пені за незабезпечення збереження вказаних матеріальних цінностей, що передбачено ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” (т.с. 2, а.с.2-5, т.с. 3, а.с.118-122).
Боржник надав відзив, у якому визнав вимоги кредитора на суму 129059,52 грн., у тому числі 51354,96 грн. основного боргу, 51356,96 грн. штрафу і 26349,60 грн. пені, мотивуючи часткове відхилення вимог неправильним застосуванням цін для визначення розміру основного боргу та нарахуванням пені в період дії мораторію (т.с. 3, а.с. 127-128). Також подав заяву про зустрічне зарахування вимог, посилаючись на те, що рішенням господарського суду м. Києва від 12.06.2003 р. по справі № 32/282 з Державного комітету України з державного матеріального резерву стягнуто на користь ДП “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” борг у сумі 88674,76 грн. та 1004 грн. судових витрат, строк виконання якого настав (т.с. 3, а.с. 129-131).
У судовому засіданні 03.10.2008 р. представник кредитора підтримав заявлені вимоги до боржника на суму 199551,48 грн. згідно з заявою про уточнення вимог від 01.10.2008 р., проти зарахування зустрічних вимог заперечував.
Представник боржника і розпорядник майна визнали обґрунтованими вимоги на суму 129059,52 грн., посилаючись на викладене у відзиві, просили зарахувати зустрічні вимоги до кредитора в рахунок погашення грошових зобов’язань перед ним на 88674,76 грн.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши заяву та додані до неї документи, відзив та заяву боржника про зарахування зустрічних однорідних вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до приймальних актів (зберігальних зобов’язань) від 29.08.1999 р. ДКУ з державного матеріального резерву передав, а боржник прийняв на збереження матеріальні цінності держрезерву (ячмінь і пшеницю) в кількості і асортименті, щодо яких спору між сторонами немає (т.с. 2, а.с. 6,7).
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про державний матеріальний резерв” державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.
Актом від 30.05.2005 р. Західним контрольно-ревізійним відділом КРУ Державного комітету України з державного матеріального резерву встановлено незабезпечення збереження (самовільне відчуження і нестача) боржником зерна держрезерву, переданого на відповідальне зберігання, а саме пшениці 3 класу 0,776 т, пшениці 4 класу 76,139 т, ячменю пивовареного 2 класу 14,625 т, ячменю продовольчого 1 класу 0,371 т (т.с. 2, а.с. 8-12).
Достовірність викладених у згаданому акті відомостей боржник не заперечує.
Ч. 10 ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” встановлено, що в разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.
У разі недоцільності закладення і зберігання зазначених матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури, скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання зазначені юридичні особи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, відшкодовують вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) із сплатою пені до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей.
Таким чином, враховуючи, що незбереження переданих боржнику на зберігання матеріальних цінностей держрезерву підтверджено документально і, звернувшись до суду з грошовими вимогами до боржника щодо відшкодування вартості цих цінностей, кредитор, як орган виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, фактично прийняв рішення про недоцільність подальшого зберігання втрачених цінностей, тим самим змінив речову вимогу про повернення цінностей на грошову щодо відшкодування їх вартості, що відповідає чинному законодавству (ст.ст. 950, 951 ЦК України, ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв”).
Вартість втрачених цінностей визначена кредитором у сумі 122134,90 грн. по цінах, що діяли станом на день порушення провадження, тобто на 08.04.2008 р. (т.с. 3, а.с. 119,120,123-125).
Однак, у відповідності до абз. 2 ч. 10 ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” відшкодування вартості відсутніх матеріальних цінностей державного резерву здійснюється виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), тобто вартість таких цінностей стосовно боржника має визначатися по цінах станом на день складення акту від 30.05.2005 р., яким зафіксовано їх незбереження. Виходячи з цін станом на 30.05.2005 р. вартість не збережених боржником матеріальних цінностей складає 51354,96 грн. і саме на таку суму належить визнати вимоги кредитора щодо основного боргу, оскільки вони підтверджуються документально (т.с. 3, а.с. 35,36,38-41,120).
У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Згідно ч. 2 ст. 15, п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, неустойка (штраф, пеня) включається в реєстр вимог кредиторів окремо в шосту чергу.
Відтак, у реєстрі вимог належить також обліковувати вимоги кредитора щодо штрафу в сумі 51354,96 грн. (100% вартості втрачених цінностей по цінах станом на день виявлення їх відсутності) та пені в сумі 26061,62 грн., обчисленій з вартості матеріальних цінностей за період з 30.05.2005 р. по 08.04.2008 р., виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, а всього 77416,58 грн. (ч.ч. 10, 16 ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв”).
Заява боржника про зарахування зустрічних однорідних вимог задоволенню не підлягає, оскільки таке зарахування фактично є задоволенням вимог кредитора в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та порушує права інших кредиторів щодо черговості задоволення їх вимог (зокрема, кредиторів І та ІІ черг, ст.ст. 1, 12, 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).
До І черги реєстру вимог кредиторів належить включити 125 грн. судових витрат (85 грн. державного мита та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) на користь держави за подання заяви кредитором, звільненим в установленому порядку від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 14, 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд
У Х В А Л И В:
1. Визнати вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву до ДП ДАК “Хліб України” “Чернівецький комбінат хлібопродуктів” на суму 51354,96 грн. основного боргу, які належить включити до третьої черги реєстру вимог кредиторів.
Штраф і пеню на загальну суму 77416,58 грн. обліковувати в реєстрі вимог кредиторів у шосту чергу, 125 грн. судових витрат на користь держави включити до першої черги реєстру вимоги кредиторів.
Суддя Т.І. Ковальчук