КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2008 № 8/129
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача КопейкаГ.І.
від відповідача не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний союз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.07.2008
у справі № 8/129
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Рубіж"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний союз"
про стягнення 265031,68 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2008 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Будівельний союз” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фірма Рубіж” 229 736,40грн. основного боргу, 13 094,98 грн. збитків від інфляції, 1 944,89 грн. трьох відсотків річних, 20 255,41 грн. пені, 2 650,32 грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю ”Будівельний союз” (відповідач) звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати. Відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2008 без змін.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, апеляційний господарський суд, вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами справи за відсутністю представника відповідача, якого було повідомлено належним чином про час та місце слухання справи.
Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
05.04.2007 між відповідачем в якості замовника та позивачем в якості підрядника було укладено договір № 4/04-07.
Відповідно до умов договору, замовник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання наступних видів робіт на об’єкті: Офісно-торговий комплекс по вул. Артема, 50-52А у Шевченківському районі м. Києва; проведення пусконалагоджувальних робіт автоматичної системи газового пожежегасіння, системи звукового оповіщення квартир, автоматики системи протидимного захисту, автоматики вогнезатримуючих клапанів, автоматики системи контролю концентрації чадного газу, автоматики системи контролю концентрації газу CH4, автоматичної установки пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу.
Згідно п. 4.1 договору, вартість робіт по цьому договору складає 289 735,20 грн. у тому числі ПДВ 20% - 48 289,20грн.
Пунктами 6.1 та 6.2 договору зазначено, що підрядник щомісяця, в останніх числах місяця, надає замовнику акти виконаних робіт. Замовник на протязі 3-х робочих днів оформлює зі своєї сторони акти виконаних робіт. У випадку незгоди з актами виконаних робіт, у той же термін передає у письмовому вигляді свої зауваження підряднику.
Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України зазначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт або виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.
За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язаний надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати-затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт на об’єкті (ст.ст. 875 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами були підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2007 року та листопад 2007 року та акти приймання виконаних підрядних робіт за липень 2007 року та листопад 2007 року на загальну суму 289 736,40 грн., які свідчать про повне виконання обов’язків підрядником та прийняття замовником виконаних робіт без претензій і зауважень.
Відповідно до п. 5.1 договору, що замовник протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання цього договору перераховує підряднику аванс для організації робіт у розмірі 170 000,00 грн.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи замовник здійснює згідно акта приймання виконаних робіт, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акта.
Отже, відповідач не виконав належно своїх зобовязань, розрахувався з позивачем за виконані роботи частково перерахувавши кошти у сумі 60 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1139 від 28.11.2007 та № 1207 від 27.12.2007.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на даний час за договором № 4/04-07 становить 229 736,40 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, що зобов’язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 4/04-07 гід 05.04.2007, відповідач не виконав своїх зобов’язань за договором, а саме не оплатив вартість виконаних робіт у встановлений договором строк.
Пунктом 7.2 договору зазначено, що при затримці замовником оплати у терміни, зазначені у п. 5.2 договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5 відсотка від суми, невиплаченої в строк за кожний прострочений день, однак сума пені не повинна перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня за прострочення оплати за цим договором нараховується протягом всього строку позовної давності, яка встановлена для вимог про стягнення пені.
Посилання відповідача на те, що пусконаладжувальні роботи в повному обсязі не виконані за договором № 4/04-07 від 05.04.2007, апеляційний господарський суд вважає безпідставні, за таких обставин, що в матеріалах справи знаходяться підписані сторонами довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2007 року та листопад 2007 року і акти приймання виконаних підрядних робіт за липень 2007 року та листопад 2007 року. Відповідачем було прийнято роботи за договором № 4/04-07 від 05.04.2007, ніяких зауважень та претензій позивачу не направлено.
Таким чином, позивачем було належно виконані свого боку зобов’язання за договором № 4/04-07 від 05.04.2007.
Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ”Будівельний союз” та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2008 - відсутні.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Будівельний союз” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2008 без змін.
Матеріали справи № 8/129 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді