11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2013 року Справа № 812/4599/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого Яковлева Д.О.
при секретарі Житній Ю.С.,
в присутності сторін: від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2013 № 36067622, -
ВСТАНОВИВ:
02 квітня 2013 року до Старобільського районного суду Луганської області надійшла справа за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2013 № 36067622.
Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 15 квітня 2013 року було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області
Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 26 квітня 2013 року на підставі ст.ст. 18, 22 Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
18 травня 2013 року справа за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2013 № 36067622 надійшла до Луганського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що відділом державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області 18.01.2013 винесено постанову ВП №36067622 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги про сплату боргу від 06.12.2012 № Ф-285.1 управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі. Позивач вважає, що у розпорядженні державного виконавця не було законом наданих повноважень відкривати виконавче провадження за вимогою про сплату боргу від 06.12.2012 № Ф-285.1.
В судове засідання позивач не прибув, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача - Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції в судове засідання не прибув, в раніше поданих запереченнях просив у задоволенні позовної заяви відмовити, розгляд справи провести без участі відповідача.
Представник третьої особи - управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області в судове засідання не прибув, в раніше поданих запереченнях просив адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2013 № 36067622 залишити без задоволення, розгляд справи провести без участі представника управління.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов непідлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В судовому засіданні встановлено, що постановою відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції від 18.01.2013 відкрито виконавче провадження №36067622 з примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області від 06.12.2012 № Ф-285.1 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 2248,30 грн. (а.с.5).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі - Закон 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону 606 примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
У відповідності до ст. 3, 17 Закону 606 примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року N 2464-VI , який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (надалі - Закон № 2464).
За приписами ч. 4 та ч. 5 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 6.3, 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289 вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Як вбачається зі змісту вимоги про сплату боргу від 06.12.2012 № Ф-285.1 сума заборгованості в розмірі 2248,30 грн., яка підлягає стягненню з позивача є недоїмкою зі сплати єдиного внеску (а.с.17).
Вищенаведене спростовує доводи позивача про відсутність повноважень відповідача приймати до виконання вимогу управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі.
Відповідно до ст. 19 Закону 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст. 25 Закону 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Вимоги до виконавчого документа встановлює ст. 18 Закону 606.
Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачає ст. 26 Закону 606, відповідно до якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у ст. 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст.18 цього Закону;
7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, вимога управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області від 06.12.2012 № Ф-285.1 відповідає нормам ст.18 Закону 606, підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачених ст. 26 Закону 606, не встановлено.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову повністю.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно із ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 28 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 01 червня 2013 року, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2013 № 36067622 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 01 червня 2013 року.
Суддя Д.О. Яковлев