Справа № 712/23041/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2013 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд в особі:
головуючого судді - Бисага Т.Ю.
при секретарі - Федорчак М.Б.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - гр. Канади - ОСОБА_9 до ОСОБА_5 в особі її опікуна - представника ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Орган опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому та Ужгородський МВ ГУДМС України в Закарпатській області про усунення перешкод у користуванні власним будинком шляхом зняття з реєстраційного обліку,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності гр. Канади - ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що ОСОБА_9 є власником жилого будинку в АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою 04 грудня 2012 року за реєстром № 3- 1328 та Витягом № 36651034 про державну реєстрацію права власності за реєстраційним номером 32518970 виданого 11 грудня 2012 року КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода».
Однак, у жилому будинку по АДРЕСА_1, власником якого є позивач, зареєстрована ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка визнана судом недієздатною і опікуном над якою рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 06.07.2011 року № 251 призначено ОСОБА_2.
З цього часу, враховуючи стан здоров'я та необхідність у постійному догляді, ОСОБА_5 постійно проживає разом із своїм опікуном у АДРЕСА_2.
Опікун ОСОБА_5 - ОСОБА_2, бажаючи оформити опікунство, 07.08.2010 року надала нотаріально посвідчену заяву, в якій заявляє, що до ОСОБА_9 особисто з приводу ОСОБА_5 немає жодних матеріальних чи будь-яких інших претензій та не матиме в майбутньому, а також не потребує жодних грошових (матеріальних) компенсацій.
Відповідно, за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_5, не проживає вже більше року, ніяких домовленостей між позивачем і відповідачем з приводу житлового будинку не існує, спільний побут відсутній, взаємних прав і обов'язків між ними немає, ОСОБА_5 не являється членом сім'ї ОСОБА_9.
Оскільки у жилому будинку, який належить позивачу зареєстрована відповідач - це суттєво утруднює право власника у здійсненні ним права володіння, користування та розпорядження своїм майном, тобто обмежує її реалізувати свої права власника в повному обсязі.
Просить суд, винести рішення, яким усунути перешкоди в користуванні власним будинком ОСОБА_9 шляхом позбавлення ОСОБА_5 права користування житловим будинком, розташованим в АДРЕСА_1, належним ОСОБА_9 на праві власності та зняти ОСОБА_5 з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 в Ужгородському міському відділі Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області MB ГУДМС України в Закарпатській області.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представниця відповідачки - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд в задоволенні позову відмовити.
Представник Органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому в судове засідання не з'явився, однак надіслав свої письмові заперечення в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в цілому.
Представник Ужгородського МВ ГУДМС України в Закарпатській області в судове засідання не з'явився, однак надіслав лист, в якому просив справу розглядати без їх участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані докази в їх сукупності, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08.04.2011 року по справі №2о-376/10 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнана недієздатною та внаслідок цього її було призначено опікуном - ОСОБА_2.
ОСОБА_5 є інвалідом І групи з дитинства згідно довідки МСЕК від 09.03.2010 року.
Відповідно до ч.З ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування.
Однак у матеріалах справи відсутня згода органу опіку та піклування на зняття з реєстрації місця проживання недієздатної особи.
Крім того, у матеріалах справи знаходиться протокол №2 засідання опікунської ради Ужгородської міської ради від 31.01.2013 року, де було прийнято рішення про неприпустимість задоволення даного позову, оскільки дані дії порушують законні права інваліда з дитинства на вільний вибір місця проживання.
Позивачка у своїй позовній заяві посилається на статті Цивільного кодексу України щодо непорушності права власності, зокрема на ст.ст.319, 321 ЦК України.
Однак, не зазначає про інші частини даних статей, зокрема:
- частиною 7 ст.319 ЦК України передбачено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом;
- частиною 2 ст.321 ЦК України передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Такі випадки передбаченні, зокрема, нормами Житлового кодексу України. Оскільки, у даній справі зачіпаються житлові інтереси особи, то відповідно під час розгляду судової справи також, слід керуватися нормами Житлового кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст.9 Житлового кодексу України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст.157 Житлового кодексу України, членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу.
Зокрема; частиною 1 ст.116 Житлового кодексу України передбачено, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Таким чином, законодавством України передбачений вичерпний перелік підстав за наявності яких інші особи можуть бути виселенні із житлового приміщення.
ОСОБА_5 являється племінницею позивачці, ОСОБА_9, а отже членом сім'ї власника будинку. Таким чином, ОСОБА_5 не можна безпідставно виселити із житлового приміщення.
Крім того, недієздатна особа ОСОБА_5 зареєстрована та проживала у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1, ще з - 24.10.2006 року, тобто проживала тут ще за життя попереднього власника будинку, а отже має повноцінне право на користування даним жилими приміщенням.
Оскільки, позивачкою не було зазначено, з яких саме підстав необхідно виселити інваліда І групи із житлового приміщення та не долучено письмових доказів на підтвердження даних підстав, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні даного позову слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 213, 215, 294 ЦПК України, суд, -
РІШИВ:
В задоволені позову представника ОСОБА_1 - гр. Канади - ОСОБА_9 до ОСОБА_5 в особі її опікуна - представника ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Орган опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому та Ужгородський МВ ГУДМС України в Закарпатській області про усунення перешкод у користуванні власним будинком шляхом зняття з реєстраційного обліку - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.
Суддя Бисага Т.Ю.