ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
27.11.06р. |
|
Справа № А17/352 |
За позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м. Павлоград Дніпропетровської області
до -Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області
- Приватного підприємства “Укрпродукт-2002”, м. Донецьк
про визнання договору недійсним та стягнення 28867 грн. 33 коп.
Суддя - Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання -Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача -Мельник В.В., довіреність № 15023/10 від 26.06.2006р., головний державний податковий інспектор; Бригаденко В.Г.
від відповідача-1 - ОСОБА_2., довіреність без номеру від 15.11.2006р., представник; ОСОБА_3., довіреність без номеру від 29.09.2006р., представник;
від відповідача-2 -представник не з'явився.
Суть спору:
Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області (у подальшому -позивач) звернулась з позовом до господарського суду та просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 26 від 03.01.2003р., укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (у подальшому -відповідач-1) і Приватним підприємством “Укрпродукт-2002” (у подальшому -відповідач-2), стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 грошові кошти у розмірі 28867,33 грн., стягнути з відповідача-1 в доход держави 28867,33 грн. вартості товару за вищезазначеним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з боку відповідача-2 оскаржувана угода була укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства і має бути визнана недійсною, оскільки при укладанні угоди відповідач-2 діяв з метою, яка була спрямована на приховування отриманих за угодою грошових коштів від оподаткування і не відображав вказану операцію в бухгалтерському і податковому обліку, чим завдав державному бюджету шкоду. Зокрема, рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 17.09.2002р. встановлено, що діяльність відповідача-2 з моменту його реєстрації здійснювалась протиправно, засновник відповідача-2 не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Також рішенням господарського суду Донецької області від 18.06.2002р. №НОМЕР_1 було скасовано державну реєстрацію відповідача-2.
Відповідач-1 проти позовних вимог заперечує, у запереченнях на позовну заяву зазначає, що позивачем був пропущений строк позовної давності, передбачений ст. 71 ЦК УРСР, тому у позові має бути відмовлено. Також відповідач-1 посилається на те, що оскаржуваний договір не є укладеним, оскільки він не містить усіх суттєвих умов договору поставки, податкові і видаткові накладні не містять посилання на спірний договір, з чого відповідач-1 робить висновок про те, що вказані первинні документи не мають ніякого відношення до оскаржуваного договору.
Відповідач-2 відзив на позовну заяву не надав, присутність свого повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив.
Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що ухвали суду направлялися за юридичною адресою, яка значиться у Свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
В судовому засіданні 27.11.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши докази, подані позивачем і відповідачем-1, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, господарський суд, -
в с т а н о в и в :
03.01.2003р. відповідач-1 з однієї сторони і відповідач-2 уклали договір №НОМЕР_2, відповідно до умов якого відповідач-2 зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити товар у відповідністю з досягнутою домовленістю у кожному конкретному випадку.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору вартість товару визначається у кожному конкретному випадку, що підтверджується товарними накладними (додатковою угодою чи листом), що є невід'ємними частинами цього договору.
При цьому видаткові і податкові накладні, а також квитанції до прибуткового касового ордеру, надані позивачем у матеріали справи, не містять посилання на оскаржуваний договір і, відповідно, не містять підтвердження того, що вони були складені саме на виконання спірного договору.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази виконання вказаного договору, водночас сам договір не містить умов стосовно асортименту, кількості і якості товару, що постачається, а також стосовно вартості товару.
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 17.09.2002р. по справі №НОМЕР_2 (у подальшому -Рішення) були визнані недійсними установчі документи відповідача-2 -свідоцтво про державну реєстрацію і статут.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.06.2002р. по справі №28/305в державна реєстрація відповідача-2 була скасована.
Відповідно до Акту від 18.06.2002р. свідоцтво відповідача-2 про реєстрацію платника податків на додану вартість було анульовано.
09.12.2002р. відповідач-2 був знятий з обліку у якості платника податків, що підтверджується Довідкою №270.
Актом про результати перевірки дотримання відповідачем-1 вимог законодавства про оподаткування від 02.03.2006р. №НОМЕР_3 було встановлено заниження податку на додану вартість на суму 21160,00 грн., внаслідок господарських відносин з відповідачем-2.
Платіжним дорученням №НОМЕР_4 від 23.03.2006р. сума донарахованого за актом перевірки ПДВ була сплачена відповідачем-1.
Суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог з таких підстав.
У відповідності зі ст. 153 ЦК УРСР, який діяв на час укладання спірного Договору, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 245 ЦК УРСР за договором поставки організація-поставщик зобов'язується передати у певні строки або строк організації-покупцеві (замовникові) у власність (в оперативне управління) певну продукцію згідно з обов'язковим для обох організацій плановим актом розподілу продукції; організація-покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами. Договором поставки є також договір, що укладається між організаціями за їх розсудом, за яким поставщик зобов'язується передати покупцеві продукцію, що не розподіляється в плановому порядку, в строк, який не збігається з моментом укладення договору.
Наведене свідчить, що суттєвими умовами договору поставки є асортимент товару, що постачається, і погоджена сторонами договору ціна такого товару.
У відповідності зі ст. 41 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Оскільки спірний договір не містить таких суттєвих умов як асортимент та ціна товару, а сторонами справи не надано доказів укладення додаткових угод до нього, погодження таких суттєвих умов, такий договір вважається неукладеним. Відповідно, такий договір не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов'язків відповідачів, тому він не може бути визнаний недійсним.
Суд також відмовляє в позовних вимогах щодо стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 грошових коштів у розмірі 28867,33 грн., та стягнення з відповідача-1 в доход держави 28867,33 грн. вартості товару за вищезазначеним договором із наступних підстав. Податкові та видаткові накладні, надані позивачем до суду, не містять посилань на спірну угоду, в них відсутні встановлені Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” реквізити, а тому, вказані документи не можуть бути доказом виконання договору поставки № 26 від 03.01.2003 р.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
У порушення наведених норм, позивачем не було надано у матеріали справи доказів укладення і виконання спірного договору, тому у позові має бути відмовлено у повному обсязі.
Водночас, господарський суд не задовольняє клопотання позивача щодо накладення арешту на майно та розрахункові рахунки відповідачів, оскільки позивачем не доведено, що невжиття таких забезпечувальних заходів призведе до неможливості виконання судового рішення.
Також не підлягає задоволенню клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі у зв'язку з ліквідацією відповідача-2, оскільки стороною не було надано доказів ліквідації відповідача-2 у встановленому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
п о с т а н о в и в :
У задоволенні адміністративного позову Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
04.12.2006р.