Справа № 372/1158/13-п Головуючий у І інстанції Кравченко М. В.

Провадження № 33/780/347/13 Доповідач у 2 інстанції Шевченко О.В.

Категорія 131 30.05.2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2013 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Шевченко О.В., розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 04 квітня 2013 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 працюючого директором ТОВ «РЕМСЕРВІСБУД»,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців,-

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2013 року о 06 год. 45 хв. по вул. Малишка, 45, в м. Обухові, Київської області, громадянин ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_1, при виїзді з другорядної дороги на головну, не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався по головній дорозі, змусивши водія різко гальмувати та змінити напрямок руху, щоб уникнути зіткнення.

Своїми діями, що виразились у створенні аварійної обстановки, ОСОБА_3 порушив вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху України та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП.

Не погоджуючись, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду в частині накладеного стягнення змінити, шляхом застосування до нього більш м'якого стягнення, не пов'язаного із позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, ОСОБА_3 просить визнати поважними причини пропуску строку, встановленого законом на подачу апеляційної скарги, та поновити строк на оскарження постанови. Пропуск десятиденного строку оскарження апелянт мотивує тим, що не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а копію постанови отримав простим листом лише 29 квітня 2013 року.

В обґрунтування своїх вимог, ОСОБА_3 зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки під час її винесення були грубо порушені норми процесуального права.

Так, всупереч ст. ст. 268, 277-2, 278 КУпАП, його не було повідомлено належним чином про дату та місце розгляду справи, а тому, апелянт був позбавлений можливості захищати свої права.

Також свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції, всупереч ст. ст. 33, 34, 35 КУпАП, при визначенні адміністративного стягнення за скоєний адмінпроступок, не врахував наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин. Зокрема, те, що він щиро розкаюється у вчиненому, до адміністративної відповідальності притягується вперше, за місцем роботи характеризується позитивно. У зв'язку із тим, що його робота пов'язана з постійним використанням автомобіля, позбавлення права керування транспортними засобами призведе до втрати єдиного джерела доходу.

Враховуючи наведене та керуючись ст.289 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що строк оскарження пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.

Заслухавши доповідача, врахувавши клопотання ОСОБА_3 про розгляд справи без його участі у зв'язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, вважаю, що остання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції не були дотримані в повній мірі.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП. Вина порушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ2 №052140 від 14 березня 2013 року (а.с.1).

Однак, в резолютивній частині постанови, судом було допущено помилку.

Так, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, всупереч загальним засадам накладення стягнень за адміністративні правопорушення, визначеним ст.ст. 33-36 КУпАП, при накладенні стягнення на ОСОБА_3 суд не в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.34 КУпАП, обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного.

Згідно ч.2 ст.34 КУпАП, законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Апелянт вперше вчинив адміністративне правопорушення, щиро розкаявся, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно (а.с. а.с. 12, 13).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 обіймає посаду директора в ТОВ «РЕМСЕРВІСБУД» (а.с.12), використовує автомобіль на підставі договору оренди для службових поїздок та виконання виробничої діяльності підприємства (а.с.11). Отже, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не дає можливості апелянту нормальним чином здійснювати свою діяльність, у зв'язку із чим останній втрачає свій заробіток.

Вищезазначене дає підстави апеляційному суду скасувати постанову із прийняттям нової.

Керуючись ст.ст. 284, 294 КУпАП апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Обухівського районного суду Київської області від 04 квітня 2013 року.

Постанову Обухівського районного суду Київської області від 04 квітня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_3, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП та накласти на ОСОБА_3, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесяти) гривень.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області О.В. Шевченко