АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/796/5859/2013
Головуючий у 1 інстанції: Трегубенко Л.О.
Доповідач: Гаращенко Д.Р.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Гаращенка Д.Р.
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.
при секретарі - Калашник О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 і представника виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за довіреністю - Рясько Віти Олексіївни на рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового призначення», третя особа: Державне казначейство у м. Києві, про відшкодування матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
11 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового призначення», у якому просила стягнути з Київської міської ради 120 030, 00 грн. як вартість надмогильної споруди - погруддя ОСОБА_4 Свої вимоги обґрунтовувала тим, що її батько ОСОБА_4 похований на кладовищі «Берковці», ділянка 27, ряд 3 по вул. Стеценка, 18 у м. Києві. У вересні 2011 року з могили батька був викрадений бронзовий бюст. По даному факту Подільським РУ ГУ МВС України порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 297 КК України, однак особу, яка вчинила злочин, до теперішнього часу не встановлено. Надмогильна споруда у розумінні ст. 31 Закону України «Про поховання та похоронну справу» є її власністю і матеріальні збитки у розмірі 120 030 грн. повинні бути відшкодовані за рахунок коштів місцевого бюджету з наступним їх відшкодуванням за рахунок винних осіб.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року до участі у справі як співвідповідача було залучено виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію).
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та з урахуванням ухвали Подільського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року стягнено з Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих викраденням надмогильної споруди, 48 525 грн. та судовий збір у розмірі 485, 25 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
13 березня 2013 року представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просив суд його змінити та стягнути з Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальних збитків, завданих викраденням надмогильної споруди, у розмірі 118 230 грн. та перерозподілити судові витрати. В обґрунтування заявлених вимог апелянт вказав, що відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням речі, а також витрати, які особа повинна зробити для відновлення свого порушеного права. Також апелянт вказав, що створення моделі погруддя в матеріалі глина (авторська винагорода) є першим і одним з найскладніших етапів та невід'ємною складовою даного процесу, а тому у разі виключення вказаної складової відновити бронзове погруддя неможливо.
13 березня 2013 року представник виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за довіреністю - Рясько В.О. подала апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просила суд його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову. В обґрунтування заявлених вимог апелянт вказала, що рішенням Київської міської ради від 23 грудня 2004 року № 876/2286 була створена Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», предметом діяльності якого є утримання кладовищ і забезпечення функціонування місць поховання, а тому саме ритуальна служба є належним відповідачем у даній справі. Також апелянт зазначила, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тій обставині, що всупереч вимогам п.п. 2.11., 2.13 Порядку утримання кладовищ, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 19 листопада 2003 року № 193, позивачем не надано договору замовлення на виготовлення надмогильної споруди, а також належних доказів, що саме вона є користувачем місця поховання.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_2 подану ними апеляційну скаргу просили задовольнити, а у задоволенні апеляційної скарги представника виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за довіреністю - Рясько В.О. - відмовити.
Представник виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за довіреністю - Рясько В.О. подану нею апеляційну скаргу просила задовольнити, а у задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 просила відмовити.
Представник Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового призначення» за довіреністю - Зайченко О.П. апеляційні скарги просив відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду, тому розгляд справи за апеляційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України проведено за їх відсутності.
Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення осіб, які беруть участь у справі за з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до наступного.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та похований на кладовищі «Берковці» (ділянка 27, ряд 3) по вул. Стеценка, 18 у м. Києві. На його могилі у 1986 році була встановлена намогильна споруда - бронзовий бюст.
У вересні 2011 року з могили батька позивача викрадено намогильну споруду - бронзовий бюст. По даному факту Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, ОСОБА_1 визнано потерпілою, осіб, винних у вчиненні злочину не встановлено
Відповідно до кошторису Київського творчо-виробничого комбінату «Художник» станом на 01 листопада 2012 року виготовлення та встановлення погруддя ОСОБА_4, автор - скульптор ОСОБА_7 опис погруддя: розмір - 1, 5 н. в., площа обробки - 1, 3 кв. м, орієнтовна вага 78 кг, матеріал - бронза становитиме: авторський гонорар ( створення моделі в матеріалі глина) складає 60 000 грн.; формовка в гіпсі - 6830 грн.; литво у бронзі - 35 990 грн.; обробка бронзового литва - 15 360 грн.; установка на місці спорудження бронзової продукції, такелажні та допоміжні роботи, транспортні витрати, інше згідно технології - 1 850 грн., разом по кошторису - 120030 грн., у тому числі ПДВ 20% - 20005 грн. ( а. с. 92).
Відповідно до розрахунку вартості об'єкта оцінки, викладеному у звіті проведеному ТОВ "Універсальної консалтингової групи" 05 грудня 2012 року, вартість виготовлення об'єкта (намогильної скульптури) складає - 60 030 грн., коректування на ймовірний знос визначено (з урахуванням особливостей об'єкта в розмірі 3%) у сумі 1 800 грн., авторський гонорар - 60 000 грн., із урахуванням ПДВ 20% - 20005 грн. ( а. с. 108-128).
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції керувався ст.ст. 22, 1192 ЦК України, ст. 31 Закону України «Про поховання і похоронну справу та правильно виходив з того, що з Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради підлягають стягненню реальні збитки у розмірі 48 525 грн. без урахування ПДВ та авторської винагороди, так як доказів замовлення намогильної споруди у конкретного скульптора чи суб'єкта господарювання, понесення витрат на авторську винагороду чи сплату податку на додану вартість суду не надано.
Відхиляючи посилання представника виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за довіреністю - Рясько В.О. на те, що саме Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» є належним відповідачем у справі, колегія суддів виходить з того, що відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України «Про поховання та похоронну справу» відшкодування матеріальних збитків здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, розпорядником яких виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) (п.3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного Кодексу України).
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи представника виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за довіреністю - Рясько В.О. з посиланням на п.п. 3.3., 2.11., 2.13 Порядку утримання кладовищ, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 19 листопада 2003 року № 193, про те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів реєстрації могили батька і договору замовлення на виготовлення намогильної споруди, так як батько позивача помер та був похований у 1985 році, тобто до прийняття вказаного нормативно-правового акту та набрання ним законної сили.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 буде звертатися саме до Київського творчо-виробничого комбінату «Художник» за виготовленням намогильної споруди та нею будуть понесені витрати по сплаті податку на додану вартість.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року є законним і обґрунтованим. Доводи апеляційних скарг на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції не впливають, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги представника виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за довіреністю - Рясько Віти Олексіївни та представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді