СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

19 вересня 2005 року Справа № 2-25/10594-2005

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Голика В.С.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Куткова Н.М.,дов.№3 від 04.01.2005

відповідача: Чурочкін А.Б.,дов.№2625/9/10 від 16.08.2005

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній РеспубліціКрим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 11.07.-19.07.2005 у справі №2-25/10594-2005

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" (вул. В. Хромих, 21-А,місто Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)

до Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній РеспубліціКрим (вул. Леніна 22-а,місто Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.07.-19.07.2005 по справі № 2-25/10594-2005 (суддя Маргарітов М.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Міндальна роща" до Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволено.

Судом визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Алушті в Автономній Республіці Крим №0001572301/0/1439 від 13.06.2005.

Судом стягнуто з Державної податкової інспекції у місті Алушта на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міндальна роща»85 грн. держмита й 118 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція у місті Алушті в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим та в позові відмовити, з підстав висловлених в апеляційній скарзі.

Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2005 склад судової колегії змінено, суддів Градову О.Г. та Дугаренко О.В. замінено на суддів Голика В.С. та Черткову І.В.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України "Про мови в Українській РСР" від 28.10.1989 № 8312-XI і по клопотанню сторін, судочинство здійснювалося на російській мові.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001572301/0/1439 від 13.06.2005 про застосування фінансових санкцій у розмірі 218936грн. за порушення підпункту 7.4.1.пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168\97-ВР від 03.04.1997.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Міндальна роща» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконкомом Алуштинскої міської Ради 14.11.2001 й взято на податковий облік у ДПІ в м. Алушта.

На підставі акту перевірки №81\23-2-8\31395454 від 10.06.2005 заступником начальника Державної податкової інспекції у місті Алушті 13.06.2005 винесено податкове повідомлення -рішення №0001572301/0/1439 про застосування фінансових санкцій з податку на додану вартість у сумі 218936 грн., з них 85603грн.- за лютий 2005 й 133333грн.- за березень 2005.

Судова колегія прийшла до висновку, що позовні вимоги обгрунтовано задоволені судом першої інстанції з наступних підстав.

ТОВ «Міндальна роща" велось будівництво основних фондів 2-й черги курортно-рекреаційного комплексу «Міндальна роща»-вілли «Кіпарис», резервуара й насосної станції.

Підрядні роботи з будівництва виконувалися на підставі договорів. Суми ПДВ підприємство включило до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих підрядними організаціями, що проводили роботи.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997( зі змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду складається із сум податку, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з покупкою товару (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва й основних фондів або матеріальних активів, які підлягають амортизації. Суми податку на додану вартість, сплачені платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням (спорудженням) основних фондів, які підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податків оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Суми податку на додану вартість, сплачені платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням (спорудженням) основних фондів, які підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податків оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями

З матеріалів справи убачається, що оплата по договорах підряду здійснювалась шляхом авансування робіт з будівництва. Оплачувалось поетапне виконання робіт, що підтверджено актами виконаних робіт податковими накладними підрядника.

Відповідач свої висновки обгрунтовує тим, що об'єкти, на які витрачені кошти, не введені в експлуатацію, не використовуються в господарській діяльності, тоді як відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації підлягають тільки матеріальні цінності для спорудження основних фондів, введених в експлуатацію, а включення в податковий кредит сум ПДВ можливо тільки по введеним в господарський оборот основним коштам.

Дані доводи відповідача не можуть бути взяти до уваги судовою колегією.

Відповідно до підпункту 8.2. 1 пункту 8.2 статті 8 Закону України від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств» під «Основними фондами»варто розуміти матеріальні цінності, які призначаються платником податку для використання в господарській діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей і вартість яких поступово зменшується у зв'язку с фізичним і моральним зношуванням.

Отже, одним з визначальних ознак основних фондів є їхнє призначення для використання в господарській діяльності, а не фактичне використання в господарській діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів.

В акті перевірки відповідач не вказав, що у позивача відсутнє право на податковий кредит через відсутність податкових накладних або їхня невідповідність нормам законодавчих актів.

Таким чином, ТОВ «Міндальна роща»при включенні до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) при будівництві основних фондів діяв відповідно до діючого законодавства України.

При таких обставинах, вимоги Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній Республіці Крим, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для зміни або скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.07.-19.07.2005 року по справі № 2-25/10594-2005 відсутні.

Керуючись статтями 101, 103, 105Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.07.-19.07.2005 по справі № 2-25/10594-2005 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді В.С. Голик

І.В. Черткова